Колись давно, потрапивши до Львова і ставши його мешканцем, я захопився цим містом, його історією з безліччю пам’яток старовини, монастирями і церквами, старовинними забрукованими вуличками. Читаючи історичні книжки та старі журнали, дослідження істориків та краєзнавців, я був подивований неперевершеною та неординарною історією цього міста, великою кількістю відомих та грандіозних по своїй суті людей, котрі його відвідали чи проживали в ньому. Та найбільше мене вразила велика кількість, в межах тогочасних львівських мурів, монастирів, церков та синагог, які приймали людей різних віросповідань та національностей, котрі мирно уживались в місті Лева. Церкви і монастирі будували заможні міщани, які, приїхавши до Львова, залишились тут проживати, а служили там відомі духовні постаті.
Одним з таких відомих духовних осіб, котрий проповідував у Львові, був Ян з Дуклі або Святий Іван з Дуклі (пол. Jan z Dukli) — чернець францисканець-обсервант (бернардинець), перший канонізований католицький святий, що жив у Львові, патрон Польщі, Литви і Русі, а також покровитель Львова.
Народився Святий Іван на давньому пограниччі королівств Русі, Польщі, Угорщини в родині міщан Дуклі (тепер містечко на південному сході Польщі). Навчався у Кракові, після чого розпочав життя пустельника біля Дуклі. 1434 р. вступив до Ордену Братів Менших (францисканців), продовжив навчання у Кракові. Став ґвардіаном — виборним управляючим кляштору (монастиря) францисканців у Коросно у Перемиській землі (1438—1440 рр.). Потім перейшов до монастиря францисканців Св. Хреста у Львові, де 1444 р. став ґвардіаном і проповідником. Був призначений кустошем Львівської (Руської) кустодії ордену — управляючим монастирями францисканців у Львівському окрузі. 1461 року став німецьким проповідником в шпитальному костелі Св. Духа м. Львова. 1463 року, незадоволений внутрішніми взаємостосунками францисканців Львова, перейшов до новозакладеного у Львові монастиря св. Андрія францисканців-обсервантів (бернардинців), де виконував обов’язки проповідника і сповідника. 1470–1484 рр. проживав в монастирі. Короткий час перебував в Познані. Під кінець життя осліп, важко хворів, але продовжував сповідувати парафіян. Помер у Львові і був похований у дворі монастиря бернардинів. Після смерті почали збирати свідчення оздоровлень і чудес, до яких був причетний св. Іван з Дуклі. Вони були зображені, і сьогодні таблиці з чудесами знаходяться у презбітерії костелу св. Андрія (зараз церква УГКЦ). 1948 p. розпочався процес канонізації св. Івана з Дуклі. 10 червня 1997 p. у Коросно акт канонізації здійснив папа Іоанн Павло ІІ.
При закритті монастиря 1946 р. бернардини забрали з собою срібну раку з його мощами до Ряшева, яку 1974 р. перевезли до костелу отців Бернардинів у Дуклі. У 1950-х роках було знищено фігуру св. Івана з Дуклі з колони перед головним входом до церкви Святого Андрія. Розмови про її відновлення та приведення площі до її історичного вигляду розпочали ще в 2010 році. Важливе також таким чином вшанування цього святого, адже Львів дійсно завжди перебував та перебуває під його захистом. Відома історія, коли Святий Ян відвернув турецькі стріли від міста та багато інших чудесних порятунків. Святий лікував і підняв на ноги неймовірну кількість людей незалежно від віросповідання, національності чи матеріального достатку. Свої духовні обов’язки він виконував, навіть осліпнувши, до самої смерті.
Вже цього року мені особисто випала нагода долучитись до цієї величної справи з відновлення історичної статуї Святого Івана з Дуклі на колоні перед Бернардинським монастирем. Ця нагода дуже важлива для мене, адже я маю честь бути повноцінним мешканцем Львова! Пропозиція допомогти в цій справі до мене поступила від генерального директора енергетичної компанії з Польщі «PGE Distribucja» Владислава Турека, який на початку літа пообіцяв профінансувати роботи з відновлення.
Зустрівшись попередньо з архієпископом, митрополитом Львівським РКЦ в Україні Мечиславом Мокшицьким і керівницею управління історичного середовища Львова, а також отримавши завірення про сприяння зі сторони Польщі від голови Комісії Карпатської Підкарпатського воєводства Адама Дрозда, мені вдалось підготувати зустрічі у Львові. І вже 12 вересня 2019 року Владислав Турек і Адам Дрозд приїхали до Львова, і ми спільно провели попередні перемовини з Архієпископом Львівської архідієцезії РКЦ Мечиславом Мокшицьким, настоятелем церкви Святого Андрія отцем Михайлом та керівницею Управління історичного середовища Львова Лілією Швець-Онищенко.
Розмови були дуже конструктивними, отець Михайло, котрий править в церкві Святого Андрія вже понад двадцять років, показав храм, розповів його історію та історію Святого Яна. Пані Лілія Швець-Онищенко розказала про теперішній стан з відновлення історичних пам’яток у Львові та фінансування цих робіт. Я особисто був подивований, як багато фінансів на це поступає з сусідньої Польщі. А мої польські гості були подивовані ерудованістю, конструктивізмом та доброзичливістю людей, з котрими зустрічались.
Отож, попереду багато роботи, насамперед технічної, адже всі погодились в необхідності і доцільності відновлення статуї Святого Івана на колоні перед Бернардинським монастирем. Ця подія може стати також реальним кроком до кардинального покращення стосунків між нашими народами, а також прикладом добросусідської співпраці українців та поляків.
Також було задекларовано бажання відновити ротонду з колодязем в дворі монастиря. По завершенню дня ми спільно склали план подальших наших дій і висловили сподівання, що з Божою поміччю нам вдасться зробити задумане.
Іван Цегенько, голова Міжнародного Центру «Європейська інтеграція України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень