А ти подякував Богові?

Як рідко ми замислюємося над тим, що маємо дуже багато причин, щоб дякувати Богові. Значно частіше ми нарікаємо, просимо, висловлюємо незадоволення, шукаємо винних у наших невдачах, псуємо настрій іншим. Та дари, які ми отримали від Всевишнього, є настільки щедрими, що дякувати за них треба щодня і ніколи не забувати про подячну молитву. Нагадати про потребу подяки у житті людини і було покликано Свято Жнив (Свято подяки Богові за врожай), яке пройшло 15 жовтня у курортному Трускавці.

Маємо очі і бачимо. Маємо ноги і ходимо. Маємо руки, якими працюємо. Маємо хліб і до хліба. Маємо дах над головою. Маємо кого любити і є ті, хто любить нас. Маємо друзів. Маємо роботу і засоби до життя. Маємо надію. Маємо віру. Чуємо і говоримо. Живемо! Навіть цих вище окреслених причин є достатньо для того, аби складати Богові подяку. А їх, цих причин, є ж набагато більше!

Свято подяки християнська церква «Добра Новина» організовує у Трускавці щорічно. Палац культури імені Шевченка зі своїм залом на тисячу місць вже не вперше приймає учасників Дня Подяки, які віршами, піснями, молитвою і серцем прославляють Бога. Цього року родзинкою свята став виступ християнського гурту «П`ятий океан», учасники якого окрім чудових пісень у прекрасному виконанні подарували глядачам ще й сильні та життєстверджуючі свідчення свого шляху до Бога.

Традиційно основу свята готували своїми силами вірні «Доброї Новини». Зі смаком оформлена сцена, багаточисельні овочі та фрукти на якій мали свідчити про Божі щедроти. Група прославлення церковної спільноти, яка виконувала зворушливі піснеспіви. Впевнені ведучі Руслан Цехмейстер та Оксана Мельник. Проникливе слово старшого пастора Анатолія Кузьмича, який цьогоріч акцентував увагу присутніх на потребу дякувати за мир та молитися за наших захисників. Вітальне слово заступника міського голови Трускавця Олександра Ткаченка, який чудовим прикладом проілюстрував, як ми не задумуємося над отриманими благами. І щирі та зворушливі слова наймолодших учасників дійства – вихованців недільної школи, які, перевтілившись на сцені у колоски та фрукти-овочі, також славили Бога.

Пастор Анатолій Кузьмич цитує слова Апокаліпсису, тобто Одкровення святого Івана Богослова, улюбленого учня Христового, єдиного апостола, котрий помер на старості літ власною, не мученицькою смертю. Рефлексії над фразою «бути пожатими для Царства Божого» завершуються словами молитви «Отче наш». Молитва «Боже, я молюсь за Україну» у виконанні хору та соліста Руслана Кузьмича. Молитва за Крим та Донбас як невід`ємні частки України (адже лише Бог визначає границі і тільки він може змінювати їх). Український стрій учасників святкового концерту. Радісні обличчя, які є живими свідченнями віри та благодаті. Все це разом створює цілісну мозаїку християнського життя – з вірою, подячною та благальною молитвами, любов`ю до Бога та ближнього.

Двогодинне Свято подяки Богові за врожай завершилося. Повні кошики фруктів будуть використані за призначенням. Вірні з радістю від почуття виконаного обов’язку повертаються додому. А ті, хто потрапив на День Подяки вперше чи зовсім випадково, напевно, замислюються над єдиним питанням: «Чому я досі не думав/ла над тим, як багато за що маю дякувати Богові?». Якщо була хоча б одна така людина, котрої торкнулися слова, почуті на Дні Подяки, то недаремно трудилися організатори Свята Жнив. Вони не лише дякували за пожате, а й сіяли на майбутнє. Хто щедро сіє – щедро жатиме…