Героїчно-кривавим є повернення України у коло європейських народів, з якого її було злочинною оманою викрадено азійсько-московською імперією. Кількасотлітня боротьба за можливість повернутися до європейської домівки підходить до завершення. Апогеєм цієї боротьби стала Революція Гідності та розв’язання новітньою Московською імперією гібридної війни проти України. Українці мужньо встали на захист Батьківщини, що засвідчує незворотність цього процесу.
Одним із здобутків Революція Гідності є голосування Верховною Радою України за Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом. І в цьому часі в парламентах країн – членів Європейського Союзу ратифіковують Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом. Це передостанній крок на шляху України до Європи, втім до цього часу в державі мають відбутися зміни та завершитися її реформування.
Зараз в Україні наступає активна фаза впровадження адміністративно-територіальної реформи.
А з яким добутком Стебник підійшов до початку цієї реформи?
– Відсутні межі міста, часто доводиться чути, що 18-а школа і “Полімінерал” стоять на Болехівських землях, бо передали землі колгоспу Колпця і Сільця до колгоспу села Болехівці. Простими словами: стебничани ходять по чужих землях.
– Будівлі, що, по документах, знаходяться у власності громади Стебника перебувають у різних формах застав, за борги, і фактично ніколи не повернуться у власність стебничан. Простими словами: громада Стебника вже не має власної нерухомості.
– Влада зробила спробу закрити (і закрили б, якби не громадський спротив) три школи посередині бюджетного року, позбавивши вчителів Стебника роботи та заробітної плати, без програми подальшого працевлаштування, а субвенційне фінансування залишити у власному розпорядженні. Простими словами: гроші є, а тих, кому треба платити зарплату, не стало б.
– Жодна громада довколишніх сіл (Болехівці, Уличне, Доброгостів) не схотіла добровільно об’єднуватися в спроможну громаду з центром у Стебнику. Простими словами: Стебнику не довіряють.
– До цього часу влада Стебника не спромоглася утворити власний відділ міліції. Для повноцінного функціонування цієї установи у її будівлі має бути збройова кімната, а стебницька міліція знаходиться у житловому будинку, а у житловому будинку не можна зберігати табельну зброю та набої. Простими словами: чоловіче, давай собі раду сам.
– Стебничани позбавлені послуг служб, які забезпечують комфорт мешканців та життєдіяльність міста. Де абонентський відділ водоканалу? – в Дрогобичі; де абонентський відділ газової? – в Бориславі; де абонентський відділ електромережі? – в Дрогобичі; де абонентський відділ телефонної станції? – в Дрогобичі; де паспортний стіл? – в Дрогобичі.
За багато років представники влади у Стебнику не спромоглися утворити повноцінні управлінські структури. Наразі стебничан позбавили абонентських відділів приватні компанії, що забезпечують місто електроенергією, водою, газом, телефонним зв’язком – приватника можна зрозуміти, гонитва за прибутком нівелює потреби громади у комфорті.
Проте цим же шляхом, шляхом нівелювання потреб мешканців, пішли і державні структури
Вже ліквідовано:
– паспортний стіл у Стебнику;
– виконавча влада спробувала(і буде далі продовжувати) закрити три школи у Стебнику;
– правоохоронці повністю підпорядковані керівництву у Дрогобичі;
можуть ліквідувати:
– пенсійний відділ;
– відділ соціального забезпечення;
– відділ надання субсидій на житлово-комунальні послуги;
– будинок культури;
– три загальноосвітні школи.
Ці установи, що надають соціальні, освітні і культурно-просвітницькі послуги стебничанам, підпорядковані дрогобицькому міському відділу освіти, дрогобицькому міському відділу культури, дрогобицькому міському управлінню праці і соціального захисту населення(в Стебнику відділ), міського пенсійного фонду Дрогобича(в Стебнику відділ, що на обліковує 10 500 стебничан).
Працівники вище перерахованих установ є платниками податку з доходів фізичних осіб, який спрямовується у місцевий бюджет. Очевидно: якщо немає установи, то нема працівників і у бюджеті Стебника є відсутність грошей.
P.S. Навіть ремонт доріг перед виборами не радує, бо виглядає як знущання зі стебничан. Не вистачало тільки, щоб представники мерії самі лопатами кидали асфальт, аби засвідчити “люди, то ми Вам дорогу зробили, видите, як ми за Вас дбаємо”.
Іван Куць, громадський активіст м. Стебника, ГР “Народний контроль”, часопис «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень