Як відомо, ще минулого року Центром досліджень соціальних комунікацій створено сайт „Бібліометрика української науки”, тобто джерельну базу наукометричних досліджень. Одна з його цілей – „інвентаризація” наукового потенціалу держави, його розподіл по регіонах, галузях науки, установах і навіть їх підрозділах. Мірилом кваліфікації дослідника, згідно з міжнародними стандартами, вважається не його посада, наукове звання, учена ступінь і навіть не кількість публікацій, а так званий індекс цитування Гірша. Цей індекс обчислюється автоматично комп’ютерною програмою на основі як кількості публікацій, так і їх цитувань іншими вченими, тобто його неможливо ні сфальсифікувати, ні банально купити. Обновлення індексу здійснюється щотижня.
Станом на 16 жовтня серед українських учених в галузі медицини, найцікавішої для курорту Трускавець, відмінний від нуля індекс Гірша мають лише 562 із понад двох тисяч. Так ось, в їх число потрапив, розділивши 354-562-е місця, лікар-уролог санаторію “Алмаз” ПрАТ „Трускавецькурорт”, здобувач Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Андрій Попович. Заповітний один бал наш земляк отримав, опублікувавши 10 робіт, в тому числі одну статтю на англійській мові у польському журналі, на які виявлено 4 посилання. Публікації А. Поповича стосуються теми його кандидатської дисертації „Вплив аплікацій озокериту на нейроендокринно-імунний комплекс (експериментальні і клінічні дослідження)”, яку він планує захистити у першому кварталі 2016 р. Тема вельми актуальна, адже озокерит, будучи невід’ємним складником бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець, незаслужено був позбавлений уваги дослідників, залишаючись у тіні своєї знаменитої “сестри” Нафтусі.
Дисертантом виявлено, що озокерит, взаємодіючи з рецепторами і імунними клітинами шкіри, відчутно впливає на стан пристосувально-захисних механізмів організму щурів і людей. При цьому відносини його з „сестрою” при їх сумісному застосуванні не завжди „теплі”, проте піддаються прогнозуванню, а отже, можуть бути відкориговані. Детальніше про це можна дізнатися, зайшовши в інтернет, адже всі публікації загальнодоступні.
До слова, у, без перебільшення, елітному рейтинг-листі знаходимо ще 11 трускавчан, з них 6 теперішніх чи колишніх працівників ПрАТ „Трускавецькурорт”. Це молодший науковий співробітник лабораторії бальнеології Інституту фізіології Тетяна Королишин і лікар Міжнародної клініки реабілітації Ольга Козявкіна, котрі з трьома балами ділять 135-218-е місця, сестра і колега останньої Наталія Козявкіна: 4 бали, 97-134-е місця, колишній старший науковий співробітник лабораторії бальнеології, а зараз пенсіонерка Володимира Білас і завідувач відділу КП №2 ПрАТ, науковий співробітник (за сумісництвом) лабораторії Лілія Бариляк, котрі з п’ятьма балами ділять 64-96-е місця, старший науковий співробітник лабораторії, колишній лікар-лаборант ГГРЕС Марта Ковбаснюк і заступник директора санаторію „Кришталевий палац” Софія Ружило: по 6 балів, 51-63-е місця, Генеральний директор Міжнародної клініки реабілітації Володимир Козявкін і колишній начмед санаторію „Весна”, а зараз професор Дрогобицького педагогічного університету Ігор Флюнт: по 7 балів, 38-50-е місця, колишній завідувач лабораторії бальнеології і директор ГГРЕС, а зараз пенсіонер Степан Івасівка: 8 балів, 30-37-е місця, а також чинний завідувач лабораторії, колишній радник ПрАТ „Трусавецькурорт” з наукових програм Ігор Попович, котрий з 12 балами (як наслідок 713 посилань на 160 публікацій) ділить 7-9-е місця з киянкою Тетяною Андреєвою і одеситом Анатолієм Гоженком. Вище них лише очільник рейтингу професор-онколог Дніпропетровської медакадемії Ігор Бондаренко з індексом 31, значно випереджуючи киян Вадима Чумака (24), Миколу Амосова (на жаль, вже покійного) і Дмитра Гордієнка (по 23 бали). П’ятим йде львів’янин Роман Лесик (19), а шостим – знову киянин Олексій Фільченко (14).
Як бачимо, медична наука на курорті Трускавець в цілому, а в ПрАТ „Трускавецькурорт” особливо, попри повну відсутність фінансування, виглядає на тлі держави вельми яскраво!
Вл. інф.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень