Листопад – це магічний період відкритих воріт до підсвідомості. Природа засипає на зиму, а люди через ворожбу пробують засіяти зерно кохання у своїх серцях і головах.
Андріївські вечорниці ми обходимо вночі з 29 на 30 листопада, у святвечір іменин святого Андрія. Є то час перед кінцем літургійного року і останній момент до забав, заходів також ворожби перед Адвентом ( Постом ). У цьому періоді ми зустрічаємося не тільки для того, щоб добре забавитись, але також щоб у більшому гроні поворожити, веселитися, передрікати майбутнє.
Однак перед початком всілякої ворожби варто скликати всіх учасників забави до створення Магічного Кола з хлопців і дівчат. У ритм музики ми танцюємо у напрямі згідно з настановами годинника, так щоб нашу енергію підштовхнути до майбутнього. Енергія кола зміцнить всілякі магічні дії також дасть силу до реалізації мрій чи прагнень, а пам’ятаймо, що такого роду ворожіння на самому початку пов’язувалися тільки і виключно з матримоніальною ворожбою.
Та ворожба була відома, як “jędrzejki або “jędrzejówki” у всіх районах Польщі, а також в інших державах Європи. Відомо однак, що в Європі такі ворожіння зовсім прийнялися в XII столітті. До Польщі примандрували в XVI столітті. Існує гіпотеза, що той звичай має зв’язок з дохристиянськими, осінньо-зимовими обходами до шани покійників. Вірять, що в цьому періоді душі покійників могли легше налагодити контакт з живими людьми. Вважалося, що духи, блукаючі по Землі в довгі осінні і зимові вечори, завдяки своїй надприродній силі і знанням могли перед смертними скасувати обідка таємниці, пов’язаної з їх майбутнім.
Згідно деяким вченим колискою цієї ворожби є стародавня Греція (вказує на це походження імені Андрій, від грецького Andress і слів “aner” також “andros” – що позначає чоловік, мужчина). Згідно іншим джерелам культ святого Андрія походить з німецьких вірувань, де святого вважають найкращим зі всіх. У католицькій церкві день святого Андрія закриває церковний рік, зараз по ньому наступає Адвент – час покори, постів і молитов в очікуванні на народження Сина Божого.
У давніх часах функціонували два свята: окремо веселилися дівчата обходячи Андріївські вечорниці і хлопці організовуючи собі Катеринки. З часом традиція Катеринок зникала на користь вечорниць і від багатьох вже років організовується спільні зібрання хлопців та дівчат.
Цікавою формою забави є також оббирання ( чищення ) яблука, щоб шкірочка була цільною. Кидається нею через ліве плече, а з форми складеної шкірки прочитується першу літеру імені колеги чи подруги.
Ворожба з лушпинням горіха дозволяє у свою чергу побачити, чи зустрінуться. У лушпиння горіха ми вкладаємо карточки з іменами, щоб перевірити, чи вода відштовхне чи притягне. Варто знати, що вода володіє пам’яттю, тому добре було б завжди вживати свіжіше. Водночас варто висловити над нею закляття: “Водо, водо, ти знаєш все, покажи чи мій милий близько”. Підійди до води і до цієї ворожби з повагою, і вода відкриє для тебе всі таємниці.
„ Андріївські вечорниці дуже модернізувались” – говорить про сучасний характер цього свята етнолог, д-р Гжегож Одой з Сілезького Університету. “У щораз меншому ступені є то вечір ворожби. Лічиться перш за все забава. Домінують танцювальні заходи. Зникає магічна частина. Колись, з нагоди вечорниць, не було таких гучних забав. Перш за все зустрічалися незаміжні дівчата і старалися проникнути у майбутнє ” – констатує. На додаток, вечорниці не завжди обходиться в цей день, коли випадало, тільки в найближчі вихідні уночі з 29 на 30 листопада.
А черевики? Черевики, зняті з лівої ноги дівчаток, укладають один за другим, від самого подальшого кінця кімнати у бік дверей. Тієї, якої перший черевик добрався до мети, – переступив поріг – мала першою змінити цивільний стан.
Багатьом особам святкування Андріївських вечорниць асоціюється з ворожбою. Проливання воску через діру від ключа і пробиття шпилькою паперового серця це вже майже традиція. Звідки взялася – невідомо. Святий Андрій завжди був патроном закоханих, не змінює це однак факту, що був також Апостолом – одним з дванадцяти найближчих учнів Ісуса, а що за тим йде – з магією не мав нічого спільного. Ксьондз д-р Олександр Посацький твердить, що листопадові чаклунства можуть походити не тільки від учня Христа, скільки від старогерманського бога Фрейра – бога багатств, кохання і плідності. На думку священика, навіть якщо передрікаючи майбутнє, особи зверталися по допомогу до святого Андрія, робили це у формі чар – не молитви.
Може трапитися, що передбачення знайде віддзеркалення у реальності. Легко тоді піддатися враженню, що оскільки вдалося нам наворожити майбутнє з брили воску, ми можемо це зробити також з листків, зірок чи навіть намальованих ліній.
На думку священика, роль батьків є введення дитини у світ автентичних і міцних цінностей, прищеплення їй раціонального підходу до реальності також відповідальності за рішення, що піднімаються, так щоб вміло відкинути все, що має хоч би видимість зла, але робилось це не тільки з ляку, скільки з піклування про свою віру. Можливо, що саме таке положення мав на увазі папа Францішек, який в одній зі своїх аудієнцій говорив про десять Заповідей: “Спробуйте сприймати і трактувати заповіді, немовби були словами, повчаннями, яке дає мама, щоб добре прожити життя. Мати ніколи не навчає цього, що погане хоче всього лише доброго для своїх дітей – і так також робить Церква і Костел “.
Варто також пояснити дитині, чому в забаві вечорниць не повинно йтись про магію чи ворожбу. Таке спрощення реальності не тільки народжує ляк і різноманітні психічні розлади, але також наражає на посміховисько. Не демонізуймо реальності, але також стараймося називати речі своїми іменами.
Батьки, можуть запропонувати вчителям допомогу при організації такого заходу. – Андріївські вечорниці завжди мали характер забави. А оскільки є ворожбою, тобто, що за її посередництвом можна взнати майбутнє. Пам’ятаймо однак, що ворожба – навіть безневинна – це не жарти. Багато хто декларує, що вечорниці для них це забава чи елемент традиції.
І так ось в нашій Польській Суботній Школі ім. Королеви Ядвіги в Дрогобичі, відбулися довгоочікувані Андріївські вечорниці. 1 грудня від години 16: 00 до 18: 00 веселилися учні разом з батьками.
Вчитель польської мови та літератури пані Мар’яна, на цей момент стала ворожкою. Кожен учасник Андріївських безумств з нетерплячістю проколював паперове, червоне серце, щоб прочитати ім’я своєї симпатії, шукав свого щасливого числа, дізнавався про характер по кольору, котрий витягнув з червоного капелюха. Каталог ворожінь був багатий, а кожен повинен був наворожити собі щось виняткового. Було також багато цікавих забав і конкурсів, в яких охочі учні показали свої видатні вміння, в тому числі танець. Не забракло також доброї музики. Весело і радісно, поодинці, в групах і в парах учні підскакували в ритм відомих мелодії.
Сукупність зустрічі збагатив солодкий почастунок. Я складаю сердечну подяку для Батьків, які взяли участь у підготовці пампушків і подарунків для своїх діточок. Цілий вечір був повний розваг, і також проходив в милій і теплій атмосфері.
На свято також були запрошені гості, пані Наталія Пелих, вихователь КЗ ЛОР НРЦ “ГАРМОНІЯ” міста Борислава і пані Олеся Кравців, вихователь у Бориславській загальноосвітній санаторній школі-інтернат І-ІІІ ст. разом з її вихованцями.
Всі задоволені та з подарунками повернулися до домівок повні віри, що здійсниться їм те, що наворожили собі цього магічного вечора. Забав, радості також посмішок було багато і всі з нетерпінням чекають вже наступної зустрічі на Андріївських вечорницях.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень