Сьодня шла на роботу і побачила припаркований мотоцикл, шо його прикрашено пласмасовимі цвітами і різноколоровими лєнтами. Подумала, от якби цей моцик припаркувать у нас на районі, шо б було? Думаю, шо його б обісцяли для начала, а тоді підкараулили б хазяїна і добре начистили б йому рило.
Cлухала курс з так називаємой реплікаторной динаміки – куча схем, формул, вот ето всьо, і в цій лекції пояснюється як імено налічіє великого разнообразія особєй (людей чи животних), в тому числі шо ведуть себе визивающе, екстремально, необично, приводе до швидкої еволюції суспільства в удобну, развіту, процвітающу і добре збалансовану форму. Не просто гіпотетично, но з математичними доведеннями.
Є така гра “тюремна ділема”, шо як вияснилось, є прекрасною моделлю до люцькой поведінки в суспільстві. Цю гру вивчали тисячі вчьоних і про неї написано міліони дослідів.
Ця гра собой представля схему вибора, шо дається зеку в тюрмі. Я не знаю термінів по-нашому, но назвем вибір перший – це коли ти проявляеш солідарность з товаришами по камері, і вибір другий – це коли ти співпрацюєш з мєнтами за певну вигоду (кіпятильник дадуть чи більше в миску насиплять). Схема внизу показує матрицю такого вибора.
Значить, варіанти такі: коли ти співпрацюєш з мєнтами, а твій сокамерник не співпрацює, то в тебе коефіцієнт вигоди 6, а в сокамерника 0. Соответствіно, коли ти не співпрацюєш з мєнтами, а твій сокамерник – нє, в вас коефіцієнти міняються місцями: 0 в тебе, 6 в сокамерника. Коли ви обидва співпрацюєте з мєнтами, то в вас обох прикуп малий: 2 і 2. І коли ніхто не веде себе як падлюка, то коефіціент вигоди станове 4:4.
Тепер диви. Найраціональніша форма поведінки – це квадрат 4:4. Якшо ніхто з сокамерніків не гaдe, то в обох вигода 4. За два раунда гри – це 8 на рило. Якшо ти вибераєш співпрацю з мєнтами, а твій товариш – нє, то в першому раунді ти побіждаєш 6:0, але в другому раунді він пойме шо ти свиня, і сам піде до ментів, тоді рахнунок буде 2:2. Таким чином, за два раунди ти побіждаєш 8:2. Але граємо ше кілька раундів. Де ніхто не крисяче, третій раунд приносе пользу 12:12. В твоєму ж свинячому випадку 10:4. Соціально правильно і вигідно і раціонально завжди грать 4:4.
Якби всі люди були раціональними, то їх вибір був би 4:4 з самого початку, но люди є разні: псіхи, слабоумні, садісти, жадні, завісліві, мазохістичні і їх вибір буде різним, вони будуть пробувать і так, і так але в процесі еволюції прийдуть до еквілібріуму 4:4.
Но заміть, шо в цій схемі два еквілібруіма: 4:4 і 2:2. Якшо в певній комуні люди однородні і не довіряють одне одному, то в процесі еволюції вони швидко прийдуть до еквілібріума 2:2 і там залишаться.
Тепер подивимось на де-які графіки до чого привeдyть ці два типа поведінки – 4:4 і 2:2
Чи й не сюрприз! В багатих країнах люди довіряють одне одному, тому там процвіта бізнес і люди багатіють ше більше. В бідних країнах всі одне одного наябують, тому там невозможно вести бізнес і большинство бідні. Ми шо цього не знали?
Луче розкажіть як Данія прийшла до еквілібріуму 4:4, а ми – до 2:2.
Чи є якийто графік, шо обясня чого одна країна еволюціонує до соціально вигодного еквілібріуму, а інша до соціально невигідного? Такий графік є. Він показує різницю культур багатих і бідних країн.
В бідних країнах цінеться така риса характеру як “вміння виживать”, це політично коректне до “жлобiстика” і це скучно, бо ми це і без графіків знаємо. Саме інтересне в цьому графіку, шо “вмінню виживать” протиставляється не антонімічна ознака, а шото казалocь би постороннє: “цінність самоекспресії”. Но токо на перший погляд постороннє. Якшо подробно послухать лекцію, то самоекспресія – це різнi засоби категризації, а жлобистика – це одноманітнi, однаковi засоби категоризації. Простенький приклад. Совєцкі жлоби категоризують предмети так: банан, обрикос, груша – фрукти. Торт – десерт, курча-животне, сонце – зірка. Або так: Їжа – не їжа. Люди з разнообразними засобами категоризації поряд з вищезгаданими засобами категоризації знайдуть ше й такі: банан, обрикос, груша, курча, сонце – це предмети однієї групи, бо вони жовті. Або так: Абрикос, сонце і торт – це предмети однієї групи, бо вони круглі. Сонце і курча – це предмети однієї групи, бо вони здатні підтримувать свою температуру; решта предметів приймають температуру середовища, і багато інших.
Країни, шо населені людьми здібними до різноманітних засобів категоризації – благополучні. Народ в таких країнах підходе під класифікацію “мудрий натовп”.
Країни, шо населені людьми з однаковими засобами категоризації – бідні країни. Народ в таких країнах підходе під класифікацію “дурний натовп”.
На шо здатний мудрий натовп? Мудрий натовп завжди прийма оптимальні і найбільш ефективні дії і робить правильні розрахунки. Візьмемо найпростішу модель мудрого натовпу, тобто натовпу з різноманітними засобами категоризації. Акціонери такі: Гєна – тракторист, Анжела – блядіща, Женя – геній-кібернетик, Люда – обнаковенна жлобиха, торгує самогоном, Валєра – безработний наркоман, Сергійко – копач на цвинтарі. Вони всі живуть в одному місті, зібрались на поминках і совокупно намагаються вгадать скоко людей помре сьогодні. Женя-кібернетик прощита середню кількість людей, шо вмирають за день: 7 душ. Сергійко копач, і він вчора викопав 5 могил. Гєна нетверезий і оптимістичний, він вгадує: 0. Анжела однажди вступала в інтеркурс на цвинтарі і нарахувала 15 свіжих ям. Люда продає на поминки дето по 4 бутля самогону на день. Валєра їсть цукерки на кладбіщі і примєрно сказав би шо він баче дето 6 похорон на день. Маємо такі цифри:
7
5
0
15
4
6
Середнє число прогноза: (7+5+0+15+4+6)/6 ~ 6,2. Тобто на 0.8 меньше за середньостатистичну кількість: 7. Результат дуже близький до середньостатистичного, хоча поодинці ніхто з героїв не прав, особінно оптимістичний Гєна і Анжела, шо побачила заздалегідь викопані могили – люди з протилежними засобами категоризації. Але! Візьми середнє між Анжелою і Гєною – і отримаєш (15+0)/2=7.5 – дуже близько до середньостатистичного
Но це ідеалізований приклад. В активній масі середньостатистичного українського суспільства нема такої різноманітності засобів категоризацій. Найактивніша частина граждан – це жлоби, а в них однаково встроєна голова: “Моя дитиночка свого не прогаве – це добре. В сусіда дитиночка свого не прогаве – це погано.”
Покашо ця лекція не сказала нічого нового, прально? Ти і так знаєш, шо в багатих країнах добре і люди там порядочні, добре ставляться до душевно хворих, а в совєцких країнах погано і люди там большинство падлюки, душевно хворих вобще нема, бо вони надьожно замкнуті. Но якшо ти уважно читаєш, то добре ставлення до несередньостатистичних людей (шизофреніків, різних категорій інвалідів, даунів, трансвеститів, ЛГБТ, аспергерів, просто гороцьких самошедших і т. п.), приводе до поширення маніфестацій їх засобів кaтегоризації, а це в свою чергу приводе до ефективності повсякденних дій і до соціально-економічного добрoбуту середньостатистичної маси. Таким чином, бережливе ставлення до індивідуальної самоекспресії – це не наслідокекономічного благополучiя суспільства, а його причина. От шо характєрно і неожидано!
Разнообразіє фауни приводить до швидкої еволюції і добробуту основної маси індивідумів. Це доведено у теоремі Фішера-Прайса. Ізьвіняюсь, но наведу теорему полностю для утримання твоєї уваги:
Hо шо дєлать? Де взять цю повагу до самовираження? X/3
Перед смертю раббi Зуся сказав: “В iном мирє меня нє спросят: “Почєму ти нє бил Моiсеєм?” Меня спросят: “Почєму ти нє бил Зусєй?”
______________________________________
UPD:
Може даже не нада було вводить слово “жлоб“, бо шото багато людей оскорбилося і возбудилося.
Научно це називається “народи з одноманітними методами категоризації” а також за регіональною ознакою використовується термін “православні“. Но я не схотіла казать “православні“, шоб не розжигать. Болєє луче термін за регіональною ознакою “б. СРСР“, щітаю.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень