В кінці минулого робочого тижня, у п’ятницю, 10 червня, влада Борислава зустрілася з журналістами міста та регіону, щоб відзначити їхнє професійне свято. З Трускавця були запрошені представники двох мас-медіа, в тому числі нашого Інтернет-видання. Одразу варто зазначити, що захід не мав статусу прес-конференції – її влада міста Борислава планує провести найближчим часом. Та все ж не обійшлося без кількох питань, адже така вже натура журналіста – з перших вуст довідатися про наболіле та яким чином збирається влада його вирішувати.
Одним із наболілих для бориславців питань є водопостачання. От і нещодавно місто на три дні залишилося без води. Це не проминула використати опозиція та ряд політичних сил – з Києва приїхало аж чотири центральні телеканали. Про банальність причини (вийшов з ладу насос, який качає воду), а також про те, що запасний насос після капітального ремонту в Бердянську був у неробочому стані, центральні ЗМІ воліли не згадувати, як і про те, що окремі мережі в Бориславі діють з 1926 року і дивніше б виглядало, якби проблем не було взагалі. Натомість телебачення показало немиті дитячі горщики…
Видно, що влада Борислава болісно реагує на будь-яку критику, от і мер Володимир Фірман накинувся на видання «Франкова криниця Підгір’я», в якому він прочитав фразу «можна припустити», а це, на його думку – прояв необ’єктивності. Хоча керманичів Борислава можна зрозуміти – їм направду дістався нелегкий спадок і в нашому регіоні важко знайти навіть якесь порівняння, адже навіть у Стебнику та Дрогобичі аж такого хаосу нова влада не застала. І намагаючись звести кінці з кінцями, намагаючись нормалізувати, покращити ситуацію в усіх галузях міської господарки, владі Борислава будь-яка критика бачиться як намагання всунути палки в колеса як зі сторони тих, що при владі були, так і тих, що її на виборах жовтня 2010 не отримали, хоч і сподівалися.
«Нема безнадійних справ – є безнадійні люди». Ця фраза із вуст очільника Борислава характеризує як його розуміння ситуації, так і жорсткість, з якою Володимир Стахович змушений підходити до вирішення проблем. Бо допустиш слабинку – на голову вилізуть. Характеризуючи ситуацію у водоканалі, де керівники змінюються частіше, ніж шкарпетки, чи в освіті, де вже на повторний конкурс ніхто з директорів шкіл міста не хоче подавати своїх кандидатур, мер зі своїми заступниками щораз то дужче впевнюються – люди не звикли, що можна по-іншому мислити, по-новому працювати, що можна особисті інтереси інколи відсунути на другий план задля інтересів громади. Так, чому, для прикладу, ще нещодавно ліквідація одного витоку обходилася міській казні в 3 тисячі гривень, а тепер тільки в 400? Скільки ж за попередній час можна було зекономити! Або чому боятися брати відповідальність за стан справ у освіті? Виглядає на те, що і в Бориславі освітою керуватиме викладач із педуніверситету, як і в Трускавці, бо бориславські директори шкіл ініціативу зовсім не проявляють. Проте коли згадати про оптимізацію, чи про те, щоб гімназія функціонувала в нормальних умовах, в нормальному приміщенні, зразу ж містом ширяться плітки, зразу повно листів у прокуратуру, звернень до вищих інстанцій, до народного депутата Юрія Кармазіна – захистіть, мовляв. А глибше розібратися в ситуації ніхто не хоче – напевно, невигідно…
Людський фактор і став причиною такої тривалої в часі ліквідації аварії у водоканалі, людський фактор був визначальний у тому, що «пішли спати» фабрика нетканих матеріалів та фарфоровий завод, не на всіх діючих підприємствах міста інвестори готові працювати в нових умовах. Борислав сильно змарнував свої шанси за попередньої влади, коли реально можна було отримати багато, а взяли надто мало. Та одне тішить, коли чуєш керманичів Борислава – вони не так часто згадують про спадок, а більше говорять про перспективи.
Влада Борислава та журналісти взяли участь в неординарному заході – відкритті виставки, присвяченій Героїні світу Ірині Сеник (про подію – в окремій статті), а згодом відсвяткували День українського журналіста за святковим столом у відпочинковому комплексі «Садиба пана Стаха». «Найдужче не люблю лінивства та брехні, – сказав Володимир Фірман, – і дуже часто журналістів важко назвати лінивими людьми, адже ж пишуть. Але інколи таке пишуть!». Проте меру дуже коректно пояснили, що краще хай пишуть погано, ніж зовсім перестануть писати, бо навіть негативна згадка – це своєрідний позитив у піар-кампанії. Та все ж розмови за святковим столом не точилися виключно по прямій «стосунки влади та журналістів», адже цей день був і певною нагодою розслабитися, забути про буденну роботу.
Святкові тости виголошували не тільки мер Володимир Фірман, а і його заступники Андрій Паскевич, Руслан Зелінський, Сергій Оленич, секретар БМР Ігор Яворський, керуючий справами Олександр Майсак, маститі журналісти Борислава Роман Соловчук (редактор часопису «Нафтовик Борислава»), Тетяна Шеремета (директор бориславського радіо «Слово»), Богдан Британ (журналіст і талановитий поет), Наталка Кучер (тепер працівниця газети «Каменярі», свого часу працювала на бориславському телебаченні). Присутніх вітав і патріарх регіональної журналістики, перший редактор «Галицької зорі» Іван Тихий. Від «Трускавецького вісника» зі слів редактора видання міський голова Борислава почув золоті слова з інавгурації Руслана Козира, які трускавецькому меру говорила його вчителька: «Не кожен той ворог, хто тебе критикує і не кожен той друг, хто тебе хвалить».
Зустріч у неформальній обстановці сприяє тому, щоб бути більш щирим та сердечним. До речі, кожен журналіст може в будь-який час поспілкуватися з представниками бориславської влади і така відкритість явно тішить. Як тішить і те, що «Трускавецький вісник» в близькому майбутньому стане одним зі співзасновників проекту інформаційного прориву, який ще потрібно дещо доопрацювати та узгодити в певних колах. Поки що деталі не розголошуємо, але вважаємо, що вся наша діяльність спрямована саме на те, щоб не збіднів інформаційний простір нашого регіону.
Насамкінець висловлюємо вдячність бориславській владі та бориславським ЗМІ за плідну співпрацю із нашим виданням. Сподіваємося, що в нелегких умовах Володимир Фірман та його команда все ж зможуть не просто витягнути Борислав із глибокої ями, а й вивести його на передові позиції і настане час, коли вислів «Борислав сміється» звучатиме не лише в переносному, а і в прямому значенні. Бо місто, яке виплекало для світу багатьох українських, польських та єврейських знаменитостей, вартує кращого. А оскільки цього кращого без змін здобути неможливо, то саме над цим завданням і трудиться в Бориславі «Фронт змін».
На фото зліва направо: мер Борислава Володимир Фірман та його заступники Руслан Зелінський, Сергій Оленич, Андрій Паскевич.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень