China-Town у Трускавці?

Чи можливо, що у Трускавці буде Чайна-Таун? Чи китайці – наше майбутнє, чи наша загроза? Чому теперішній міський голова Трускавця Андрій Кульчинський так намагається співпрацювати з китайцями?

Ці питання ми ставимо не просто так. Тільки цього року міський голова Андрій Кульчинський двічі побував з робочими візитами в Китаї. Двічі. З візитом у Трускавці побувала й китайська делегація. А на одній з нарад та на сесії мер обмовився, що в кінці червня знову планує відвідати Піднебесну імперію, цим разом орієнтовно на два тижні.

Що стоїть за цими візитами? Хто стоїть за цими візитами? Відомо, що перебування Андрія Богдановича в Ліяні (новий побратим Трускавця) оплачує приймаюча сторона. Відомо, що «свахою», котра налагоджує мости співпраці Трускавця та Китаю, є неурядова (тобто, громадська) організація «Ланьхва» з садибою у Львові, котра сприяє творенню позитивного іміджу Китаю в Україні. Але от що матиме Трускавець від такої співпраці в цілому і китайців зокрема, поки що відомо мало.

Мер в інтерв’ю одному з місцевих видань у кінці квітня зазначав, що «якщо китайці їдуть до тої ж Польщі, то чому вони не поїдуть до нас…». Проте турбота про залучення китайського відпочивальника до Трускавця – це радше казочка для довірливих. Насправді мова йде про дещо інше – про залучення китайського інвестора.

Уявіть собі верхній бювет, накритий пагодою, давні санаторії-тисячники, з вікон яких визирають жовтолиці косоокі обличчя, а повсюди чути мандаринський діалект серединної мови. Обслуга-трускавчани низько гнеться перед новими господарями, вимовляючи дивні слова «ніхао», «суньхуйвчай» та «сьєсьє». Весь Трускавець крім нагірної його частини перетворюється в депресивну зону, бо китайці так здемпінгували ціни, що витримати конкуренцію солідні санаторії не змогли.

Давно збанкрутували звичні для нас розважальні заклади у Трускавці, натомість вся Львівщина їздить на дешеві гарячі китайські дівчатка до трускавецького Чайна-Тауну. Населення Трускавця різко зросло з 15-17 тисяч до 30-35 – за рахунок різкого припливу жовтої раси та підвищення народження метисів від спарювання приїжджих з місцевим населенням. І в хроніках хтось напише: «Так починалася китайська експансія в Галичині».

Звісно, попередні два абзаци – жарти. Навряд чи в найближчі два-три роки китайці змінять обличчя Трускавця і заполонять наше місто. Ще невідомо, чи вони взагалі захочуть інвестувати сюди. Але…

Ось ще один уривок з інтерв’ю Андрія Богдановича, яке він дав два з половиною місяці тому.

«Воно ж просто так не появляється, а робиться тоді, коли є потоки людей. Жодному інвестору нецікаво просто побудувати щось, обставити дорогими меблями і щоб воно просто стояло. Так не може бути. Гроші мають приносити гроші. Будь-який інвестор прораховує потоки людей. Зараз часто говорять про закриття верхнього бювету, про те, що через це там застой відбувається. Але не закриття бювету є причиною цьому. Якщо б розконсервували закриті санаторії, або відкрили там щось нове і затягнули туди нові потоки людей – тоді воно потягне за собою і відкриття бювету. Це все замкнутий круг. І коли ми показуємо постійний розвиток, тоді і інвесторам цікаво вкладати свої кошти».

Ви вловили думку? Потрібно розконсервувати закриті санаторії «Рубін», «Янтар», відкрити там щось нове, незвичне. А китайське якраз може стати тим незвичним, екзотичним, що дасть імпульсу розвитку Трускавця.

Тож чи дочекаємося у Трускавці китайського інвестора? Наразі все ще дуже розмито. Чіткішу відповідь на це запитання можна буде почути в липні, після повернення Андрія Кульчинського з Китаю. Трускавець як член Асоціації міст Шовкового шляху може стати першим містом Галичини на шляху китайців до завоювання Європи.

Нісенітниці? Інколи те, що здавалося нісенітницею, стає реальністю. Коли на жаль, а коли на щастя. Так буває…

Володимир Чайніз