За кого голосувати – справа кожного виборця. Таємне голосування ще ніхто не відміняв і тому 28 жовтня виборець виявить СВОЮ, а не чужу волю. Для того, щоб вплинути на волю виборця, і застосовуються різні технології включно з маніпуляціями. Випливають старі обличчя, котрі вже встигли приїстися, випливають нові обличчя, котрі є котом в мішку. Нас закликають голосувати за партію влади, котра «робить добро» і закликають голосувати за опозицію, котра повалить партію влади, котра «не робить добро». Нам пропонують вибір між чорним та білим, між владою та опозицією, між добром та злом. Але насправді життя не є чорно-біле, а кольорове і в кожній політичній силі є воїни Світла і люди Темряви. Такий факт.
Зараз у суспільстві активно мусується думка, що виборець, який не голосує за Партію регіонів, який не підтримує політику діючої в Україні влади, просто зобов’язаний проголосувати за ОО «Батьківщину». Пояснення цьому є різні – бо тільки вони «здатні» переламати ситуацію, бо так не розпорошаться голоси, бо там люди випробувані, чесні, незаплямовані, доброчинці, патріоти і т. д.
З цим можна було б погодитися, щоправда, частково, якби не кілька «але». Вражає кілька моментів, які змушують тверезомислячу людину задуматися і відмовитися від подання свого голосу на користь «об’єднаної опозиції».
Перший момент – склад списку. Фактично номером першим йде не Юлія Тимошенко, котра перебуває в ув’язненні, а Арсеній Яценюк. Виглядає на те, що людей від «Фронту змін» у списку значно більше, ніж представників старої гвардії партії «Батьківщина». Знаковим є те, що головного «батьківщинівця» Львівщини послали на надскладний Дрогобицький мажоритарний округ (хоча який округ зараз легкий?), а в той же час головний ефзет Львівщини Степан Кубів розмістився на комфортній 23-й позиції списку об’єднаної опозиції. Не хочемо нікого образити з ОО «Батьківщина», але якщо в першу двадцятку ввійшли більш-менш прийнятні для свідомого українця люди, то цього не скажеш про тих, хто поза 50-м номером – наприклад, вам нічого не говорять прізвища Скосара, Донець чи Соколова? Бо те, що у списку «Батьківщини» є люди, котрих підозрюють в рейдерстві (спроба захопити 34-й канал в Дніпропетровську Михайлом Соколовим), є абсолютно неприйнятним для мене як виборця.
Другий момент – це факт, кого «Батьківщина» висуває на мажоритарні округи. Справжня стрийська «Батьківщина» криком кричала проти висунення Олега Канівця на Стрийщині. Та ніхто рядових партійців слухати не хотів – політика пана Яценюка є жорстка. Висунення Романа Ілика на Дрогобиччині, якого попри всю повагу до нього, виборець мало знає, означає попросту підігравання регіоналам на цьому окрузі, плювок в обличчя тим, кого в якості депутата хотів би бачити регіон, а не «сталіца». Ображені інші кандидати Дрогобиччини, котрі пішли самовисуванцями і мають великі шанси на успіх, навряд чи пробачать «кидок» від «Батьківщини». Хоча, з іншої сторони, вони просто впіймали облизня, очікуючи на підтримку, бо меркантильні інтереси опозиції, котра узурпувала право називати себе «об’єднаною», в деяких випадках переважили здоровий глузд. Можна було б зупинитися і на тому, наскільки прохідними є кандидатури Тетяни Чорновол, або Ігоря Васюника, або й інших кандидатів на Львівщині і не лише на Львівщині. За які заслуги ці люди отримали перевагу перед іншими кандидатами, котрих виборці хотіли бачити на місцях?
Третій момент – чорний піар, спрямований проти інших опозиційних сил. Якщо «Свободу» ОО «Батьківщина» намагається надто сильно не рухати, то проти «УДАРу» Кличка ведеться цілеспрямована інформаційна кампанія, варто лише переглянути місцеву пресу, підконтрольну «Фронту змін». Мішенню стала і правиця. І взагалі складається враження, що головний ворог опозиції – не Партія регіонів, не Комуністична партія і не кандидати-мажоритарники від цих політичних сил, а ті, хто має чітку ідеологію, праві сили. Бо фактично опозиція розраховує на стабільний правий електорат КУНу, УНП, НРУ, «Нашої України», на прихильників центристських сил, відмовляючись від голосів прихильників радикальних ідей, які, швидше за все, підтримуватимуть «Свободу», УНА-УНСО та новостворену УНКП. А те, що ті ж КУН, УНП і частина «Нашої України» йдуть на вибори окремо, є дуже незручним для опозиції. Тому й намагаються всіх, хто не з опозицією, показати у негативному світлі за принципом «хто не з нами – той проти нас».
Четвертий момент, який стримує від голосування за об’єднану опозицію – політика її представників на місцях. Незалежно чи це малі містечка, чи великі міста, чи представники опозиції керують другий термін, чи перший. Всюди, де пахне «Фронтом змін», котрий є основним з восьми складових гравців «об’єднаної опозиції», всюди там є величезне незадоволення простих жителів. Якщо і на найвищому рівні проводитиметься така цинічна політика, котра зовсім не враховує інтереси виборців, то про яку підтримку на цих виборах «Батьківщини» можна говорити?
Це далеко не повний перелік аргументів, які змушують задуматися перед тим, як бездумно агітувати чи голосувати за об’єднану опозицію. Бо маючи владу, ця опозиція показує себе не з найкращої сторони – у Трускавці, де ведеться справжня війна проти підприємців і споживачів комунальних послуг і де за останні два роки чомусь безкарно знищено та понівечено кілька пам’ятників; у Бориславі, де не вирішена жодна з проблем, не виконаний жоден з пунктів передвиборчої програми «Фронту змін»; у Самборі, де «реформи» в освіті йдуть суто на догоду меркантильним інтересам бізнесменів від «опозиції». Виникає логічне запитання: а чим «кращі» представники об’єднаної опозиції відрізняються від «гірших» представників Партії регіонів? Здається, нічим. Бо для мене голосувати за представника Об’єднаної опозиції у Трускавці – це віддати свій голос за Руслана Козира, Петра Іванишина, Руслана Крамара, Теодозія Копка, Сергія Мицика, Юрія Яворського, Юрія Терлецького і їм подібних, а це для свідомого трускавчанина є неприпустимим, навіть в певній мірі злочином проти власного сумління.
Втім, на Партії регіонів та Об’єднаній опозиції світ клином не зійшовся і обирати можна з середовища інших політичних сил – як по партійних списках, так і на мажоритарному окрузі. А по мажоритарці, можливо, все-таки краще прихильникам опозиції голосувати за якогось самовисуванця – треба тільки добре придивитися, хто ж дійсно зможе відстояти в українському парламенті інтереси нашого регіону.
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень