Про те, що гості з Московії вже у Трускавці і не поїдуть звідси до закінчення місцевих виборів, свідчать ряд провокацій в інформаційному просторі міста-курорту в серпні 2015 р. За якихось десять днів «аналітики» Р. Козира викинули на підконтрольні меру сайти стільки бруду, що стало зрозуміло – агонія розпочалася. Втримати владу будь-якою ціною, вдаватися до брехні, поширювати плітки, піарити Р. Козира і привести його до влади вдруге – напевно, таке завдання стоїть перед штабом. Тому «аналітики» стараються до неможливого.
Та як би не намагалися заховати кінці в воду «акули пера і мікрофона», та шила в мішку не сховаєш. Істерика, притаманна приреченим на поразку, видає їх з потрухами – цій владі кінець і на смітнику історії опиниться не тільки їхній «благодійник», але і вони самі.
На початку серпня в скриньки трускавчан потрапила дивна «газета», з назвою «Чорним по білому». Без вихідних даних, без прізвищ авторів, словом, анонімка, за поширення якої чинним законодавством України передбачена кримінальна відповідальність. Ця «газета»-листівка до болю знайома з виборів 2010 року – правда, тоді така анонімка появилася під назвою «Не дай Боже» і була скерована проти головного конкурента Р. Козира на мерських виборах – Є. Юника. Хитро продумана концепція давала широке поле до роздумів на тему «хто ж запустив «газету», адже там теж не було ні вихідних даних, ні прізвищ авторів.
Історія повторилася – тільки тепер головний удар прийшовся … знову по головному конкуренту Р. Козира А. Кульчинському. І знову та сама хитро продумана концепція – в статті «Вибори грядуть» нібито критикуються обидва персонажі трускавецької політики, але критикуються так хитро, що про чинного мера згадують тільки, що він «має бізнес в Росії», що не любить собак і «розпоряджався комунальним майном як своїм». Щоправда, відразу було застереження: «це все таке, хто цим не займався, попередники його були такими ж». А чого вартують такі «недоліки» як «почав насолоджуватися досягнутим», «з задоволенням роздавав розпорядження і вказівки», «насолоджувався керівництвом». Та ж видавати розпорядження – це функціональний обов’язок кожного міського голови, як і кожного можна «звинувачувати» у «насолоджуванні керівництвом» чи «самолюбуванні». А от про кримінальні справи, порушені за кількома фактами, тут анічичирк.
Пересічний читач, коли ознайомиться з розміщеними в «газеті» «Чорним по білому» матеріалами, може зробити поспішний висновок – якщо тут критикують двох кандидатів, значить, це справа рук третього. І мимоволі згадують І. Кісака – бо згідно попередніх даних, він теж є одним з фаворитів мерських перегонів, як і А. Кульчинський. В такому випадку організатори «фальшивки» досягають своєї мети – кинули тінь підозри на ні в чому не повинного кандидата, очорнили головного конкурента, фаворита перегонів, і згадали «недоліки» свого кандидата, які викладені настільки туманними та маловажними, що на них особливо і уваги ніхто не зверне.
Якщо вчитатися в текст «Чорним по білому», то стає зрозуміло, що текст статті – не від пересічного трускавчанина «Андрія», як там підписано, а від досвідченого маніпулятора. Бо хто з простих, рядових трускавчан написав би таким чином: «Після виборів 2010 року мене опанувало розчарування і як наслідок апатія і байдужість… Я на довгих п’ять років випав з політичного і громадського життя… Так от, думаю, послухаю, що люди в місті говорять напередодні місцевих виборів. Вникну у громадсько-політичне життя міста. Я почав моніторити інтернет, спілкуватися з громадськими діячами, активістами, депутатами, працівниками міської ради і ін…». Аякже, кожен «рядовий трускавчанин» так зразу піде в міську раду, де чиновники хіба й чекають на спілкування з ним. Вони в більшості своїй чекають одного – закінчення терору…
Щось подібне читаємо у вже іншій статті, опублікованій на сайті газети «Джерела Трускавця» і розтиражованій іншими, підконтрольними Р. Козиру, сайтами та особами. «Сидів тут і думав, згадував: звідки ж почалася історія «Трускавецького вісника»?». Вже не «Андрій», а «Павло Мазур», який був байдужим до того, що відбувалося з 2010 року (бо ж мером стала «потрібна», своя людина), раптом почав замислюватися – що ж діється у Трускавці, яка історія «Трускавецького вісника», хто буде найкращим мером?
Відповідь на останнє запитання читачеві нав’язують в ряді інших публікацій, підписаних псевдонімами. Ось хоча б дві з таких відповідей.
1. «Чинний мер є чи не найкращим з усіх попередніх керівників Трускавця, і на відміну від попередників, він виконав досить значну частину своїх обіцянок. Звісно ж, є до чого придертись, але загалом позитиву більше, ніж негативу».
2. «Трускавець стає все кращим з року в рік. Сприяє цьому хороше управління містом, професійний менеджмент… Ви, можливо, живучи тут постійно, не помічаєте цього в щоденних турботах, але з боку це видно прекрасно. За останні п’ять років місто змінилося до невпізнання, стало справжнім куточком Європи в Україні. Недаремно останніми роками Трускавець регулярно входить в усі топ-переліки українських міст за якістю життя… Таких комфортних для життя міст, яким став зараз Трускавець, в країні – одиниці… Р. Козир витягнув Трускавець з боргової ями і за п’ять років облаштував його так, як багатьом не під силу й за 10 років – це неспростовний факт».
Звичайно, кожен, хто буде сумніватися в тому, що у Трускавці «жити стало краще, жити стало веселіше», а мер Р. Козир – не такий вже й «госпідар», як його показують його підлабузники, буде оголошений ворогом. Що і було зроблено в ряді публікацій, які поширили «козирні» сайти та особи, котрі їх редагують. З легкої руки політтехнолога з Санкт-Петербурга Павла Мєзєріна, таким ворогом фактично на офіційному рівні (бо і через звернення на офіційному сайті Трускавецької міської ради) було урочисто проголошено відкритий суспільний сайт «Трускавецький вісник». Інтернет-ресурс, котрий був у жорсткій опозиції до чинної трускавецької влади ще в 2008-2009 роках (часи мера Лева Грицака), раптом назвали …«сайтом Грицака». Як кажуть, ну що тут коментувати, перед ким виправдовуватися і про що взагалі говорити?
Істеричні публікації на підконтрольних Р. Козиру ресурсах, в тому числі беззмістовні та безграмотні звинувачення «відділу інформаційного забезпечення», котрі вряди-годи публікуються на офіційному сайті Трускавецької міської ради, є свідченням поразки, як і намаганням привернути увагу до того, хто своєю діяльністю вже давно скомпрометував себе перед трускавчанами. Діючи за принципами «Сам дурак» і «Чим неймовірніша брехня, тим легше в неї повірять», політтехнологи з міста над Невою та їхні місцеві поплічники не гребують жодними методами. Скандал навколо висловлювань щодо волонтерів – один з їхніх методів. Мовляв, «хай говорять і погане, головне, щоб говорили». Щоправда, у випадку з волонтерами політтехнологи перестаралися – не подумали, наскільки небезпечним може виявитися такий словесний «наїзд» на волонтерів і що скандал принесе їхньому кандидату значно більше шкоди, ніж користі від згадування. Тому включили задній хід – що це провокатори намагаються мера та волонтерів зіштовхнути лобами, а він нічого такого і не думав, і не говорив, а мав на увазі якихось заїжджих псевдо-волонтерів. Та оприлюднення аудіозапису розставило все на свої місця – чергова брехня від «світлих» писак була викрита неспростовним доказом технічного запису слів Р. Козира.
Очорнити всіх! Так почали свою медіакампанію за «найкращого кандидата» прихильники чинного трускавецького мера. Вони сіють розбрат, сіють лукавство, сіють зло, сіють брехню, забувши, що батько брехні – диявол. Сіють, забувши, що за все колись прийдеться відповісти. І забуваючи народну мудрість: «що посієш – те й пожнеш».
Та незважаючи на результати місцевих виборів у Трускавці, хотілося б, щоб у Трускавці дійсно «жити стало краще». Але, на жаль, краще стало жити тільки окремим особам, і не конче трускавчанам. Найнижча зарплата по області, відсутність хоча б якогось зрушення у справі «Нафтусі» як власності громади, зубожіння мешканців Трускавця, різке зростання безробіття, словом, не життя, а виживання. Але кожен, хто спробує заїкнутися про це, отримає ярлик «ворог народу», бо … не сприяє промоції курорту. Курорт для відпочивальників і місто для мешканців – це все-таки не одне й те саме…
І наостанок щодо реалізації передвиборчих обіцянок чинним міським головою Трускавця Р. Козиром. Головним з них було «Чесна влада – заможна громада». Наскільки влада «чесна», свідчать не тільки відмивання 18 мільйонів на ремонті доріг до Євро-2012 чи порушення законодавства, які призвели до відкриття ряду кримінальних проваджень вже після Революції Гідності (!), але і болісне сприйняття будь-якої критики. А наскільки заможнішою стала громада Трускавця, то про це хай краще скаже не відділ інформаційного забезпечення ТМР, не політтехнолог з Московії Павло Мєзєрін і навіть не журналістка Ольга Куц, а будь-який рядовий трускавчанин, якому «жити стало краще» за часів Р. Козира. Але оскільки пошук таких трускавчан – це тривалий та трудомісткий процес, то і вирішили, очевидно, у штабі «царя» діяти за принципом «очорнити всіх». Та забувають, що до чесної людини бруд не прилипає, а за брехню та наклепи може прийти відповідальність звідти, звідки її не чекають – згори.
Як казав Авраам Лінкольн, «можна постійно обманювати частину народу, довго – весь народ, але ще нікому не вдавалося постійно обманювати весь народ»… Так буде і в Трускавці, незважаючи на всі потуги гостей з Московії чорне називати білим, а біле чорним.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень