Ще цілий місяць до виборів у місті, а пересічний мешканець вже почувається втомленим та перенавантаженим інформацією про кандидатів у депутати та претендентів на посаду міського голови. З Інтернету, телебачення, радіо, газет та листівок кандидати наввипередки намагаються довести нам, що вони найкращі, білі й пухнасті, що саме вони і тільки вони вартують нашого голосу. Нам намагаються довести, що саме вони вирішать проблеми міста, усі наші проблеми, що всі ми будемо жити, як у Бога за пазухою. Нам будують дитячі та спортивні майданчики, міняють вікна і двері, латають дахи, лагодять сходи, білять і фарбують під’їзди, купляють ліки, дають гроші, навіть роздають підвали.
Нещодавно місто сколихнула інформація про аферу в трускавецькому відділенні ПАТ «Укрінбанку». Журналісти, що пишуть за «бабло» (не плутати із зарплатою), і ті, що пишуть за велике «бабло», вже дали афері і юридичну, і етичну оцінку. Але ніхто не написав, що пані Губерська, як каже один наш знайомий, «ай да маладца, ай да умнічка», прекрасний психолог, зіграла на спільній для всіх вкладників рисі характеру, яка називається «жадібність». Саме жадібність спонукала і спонукає йти до влади старих можновладців, йти до влади для швидкого збагачення, йти до влади, щоб отримати можливість зберегти свої «чесно зароблені» статки.
Та сама жадібність об’єднує і політичні блоки та партії, що керують нашою державою та йдуть на місцеві вибори. В час, коли волонтери та небайдужі громадяни збирають по копійці гроші для наших захисників, жадібні представники БПП, «Фронту змін», «Удару» мільярдами виводять з бюджету в офшори наші гроші, не забуваючи підняти нам до небес ціни на газ, електроенергію, воду, продовольчі та інші товари.
Так і в Трускавці расові представники провладних партій Козир і К перетворили наше місто на суцільний базар, довели до катастрофічного стану курортний парк, за копійки загарбали дитячу лікарню з величезною земельною ділянкою і тепер через суд хочуть всього за 60 тисяч доларів (!) заграбастати ще й приміщення колишньої санстанції. Чому? Бо знову на передній план виступає жадібність. Аж у липні місяці цього року, за кілька місяців до закінчення їхньої каденції, вони кинулися розробляти програму розвитку курорту. А за якою програмою вони працювали дотепер? На яку ж програму розвитку (мудре слово – «промоції») вони щорічно викидали на вітер з міського бюджету 350 тисяч гривень наших грошей? Не дає спокою і співпраця Козира з членами «Единой России». Але ця влада, нам здається, вже в минулому. І тепер головне нам не поміняти шило на мило. Про «шило» ми вже знаємо. А хто ж таке в Трускавці «мило»?
А «мило» в Трускавці – це Кульчинський, депутат міської ради трьох скликань, головний лікар КП «Трускавецька міська лікарня», якого підтримують одіозні олігархи Возняк і Грицак та партія «Самопоміч». Цей хороший лікар голосував за приватизацію вже вищезгаданої дитячої лікарні. Хіба про це всі забули? Саме Кульчинський, вже перебуваючи в конфлікті з Козирем, голосував за виділення 750 тисяч гривень на незаконне будівництво вулиці Шевченка, забираючи 400 тисяч, передбачених для будівництва котельні школи мистецтв. Саме при Кульчинському в міській лікарні під хірургічним корпусом виникла свіжа стіна, що покрита жовтим «хробачком», зведена без жодної документації. Залишається тільки здогадуватись, чия там мала бути аптека. Саме Кульчинський підписав договір з фірмою «Консіліум», в якому чітко зазначено про наміри повністю приватизувати хірургію, а малозабезпеченому трускавчанину залишилося б тільки померти. Чи не цей же ж хороший лікар ще рік тому голосував за всі питання, що пропонувалися Козирем, чи він тоді ще не знав, що «місто потребує розвитку»? Відповідь знову проста: у всіх старих можновладців перед вирішенням будь-якого питання десь глибоко запрограмовано питання зустрічне – «а що я з цього буду мати?». Бо ними керує і завжди буде керувати жадібність.
Чому Кульчинський разом зі своєю безхребетною опозицією не захистив волонтерів, яких Козир вигнав з парку? Чомусь тільки ГО «Трускавецький Автомайдан», Вільна профспілка «Трускавецький перевізник» та «Правий сектор», організовуючи свою спільну акцію, посприяли відновленню волонтерських акцій? Газета «Територія слова», що возносить Кульчинського до небес, стільки уваги приділила перенесенні бібліотеки-філії №2 з 76-го будинку по вулиці Стебницькій, але все закінчилось банальним піаром. Кульчинський напевно «не знав», коли ж відбудеться засідання міськвиконкому, йому «ніхто не сказав», коли треба буде відстоювати бібліотеку. Та все він знав і разом зі своєю «здоровою» опозицією і не збирався щось відстоювати, бо ця бібліотека йому потрібна так, як і Козиру. Та й депутатська опозиція на чолі з Кульчинським – просто не мужики, а мужчини в спідницях. А в спідницях надто складно не дати Козиру провести засідання виконкому. І як їм можна довірити керувати містом, якщо вони, депутати, не можуть собі дати раду з виконкомом? Кульчинському зараз до одного місця, чи вирішиться те чи інше питання, йому головне частіше показуватися на людях, а простіше – піаритись.
У снах бачачи себе в мерському кріслі, хороший лікар будує майданчики та роздає дарунки. Цікаво, звідки в нього стільки грошей? При зарплаті головного лікаря у 7 тисяч гривень на місяць так сильно не розженешся. Напрошується висновок – або Кульчинський бере величезні хабарі, або назичив грошей у Возняка і Грицака. Цікаво, чим пообіцяв віддати – землею чи комунальною власністю? Ходять чутки, що вже стільки всім наобіцяв, що вже є ледве не по три претенденти на одну посаду. Такими методами намагається від усіх отримати підтримку.
З’їздивши до Садового, Кульчинський залучився й підтримкою партії «Самопоміч», що створювалася ще на початку 2000-х років з метою посадити Садового в крісло президента держави. Як показує практика, нові політичні партії такого ґатунку стрімко набирають популярності в час зневіри людей до вже діючих політичних сил, в час, коли народ потребує чогось нового. Але відносно високий рейтинг, як правило, тримається досить недовго, про що можемо пересвідчитись на прикладі «Свободи». І в теперішній час, хоч і вже пройшовши період найбільшої популярності, партія «Самопоміч» є тією парасолькою, під яку намагаються потрапити колишні члени «Партії регіонів», «Сильної України» та інших провладних сателітів комуністично-януковицького періоду. Члени таких партій готові йти хоч у списку нечистого, лиш би долізти до корита. Та й у «Самопомочі» депутати не кращі. Як не згадати голосування групи депутатів Верховної ради від «Самопомочі» за зрадницькі зміни до Конституції? Не можна залишити поза увагою той факт, що у списках «Самопомочі» у Дніпропетровській, Запорізькій та інших східних областях майже половина регіоналів. У Трускавці від партії «Самопоміч» у депутати міської ради йдуть члени «Сильної України» Карпин та Габриш, а Карпин ще й до обласної ради.
Після з’їзду «Самопомочі» в Києві, на якому затверджувались списки усіх кандидатів, в Трускавці відбувся з’їзд наркоманів, на якому вони вирішили підтримати Кульчинського у всіх його починаннях, оскільки працівники ввіреної йому лікарні жодного разу не повідомили міліцію про перебування когось у наркотичному стані. За офіційною статистикою медиків у Трускавці нема жодного наркомана. Ось така хороша картина вималювалась у трускавчан. А що ж вималювалось у Кульчинського? Депутат трьох скликань, хороший лікар Кульчинський (зовсім «нова» людина при владі) йде першим номером у списку «Самопомочі» у міську раду та на посаду міського голови за підтримки олігарха Возняка, що має надзвичайно дружні стосунки з депутатом ВР від «Партії регіонів» Хмельницьким, за підтримки регіонала Грицака та в одному списку з членами «Сильної України». Ну дуже тут недобре пахне регіоналівським реваншем у Трускавці.
Але слово за виборцями, які мають пам’ятати, що в блискучій обгортці не завжди є цукерка. Довіртесь новим людям, яким нічого закинути, людям, які ніколи нічого у вас не вкрали. Вмійте відрізняти добро від зла та правду від лукавства. Обирайте душею і серцем. Обирайте правильно заради своїх дітей та внуків. Обирайте заради Трускавця, бо нам тут довго жити.
ГО «Трускавецький Автомайдан»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень