Це питання сьогодні цікавить дуже багатьох. І зрозуміло чому, адже міський голова Трускавця 2002-2010 років – це досить впливова, потужна фігура в політикумі Трускавця, з неповторною харизмою та сильною енергетикою. Лев Грицак ще далеко не вичерпав свій потенціал, а його шанси повернутися в крісло очільника Трускавця зростають з кожною новою недолугою дією місцевої влади.
Тож сьогодні ми знатимемо відповідь на це запитання з перших вуст. Лев Ярославович Грицак відповість на наше запитання щодо участі у виборах та спростує плітки, які про нього свідомо розпускаються з подачі московського політтехнолога.
– Леве Ярославовичу, багато трускавчан з ностальгією згадують часи Вашого керування містом і цікавляться, чи йдете Ви на вибори міського голови Трускавця зараз?
– Так, насправді до мене підходить досить багато людей, які просять, щоб я ішов на вибори – з тим, що вони будуть мене підтримувати. Я їм щиро вдячний за це і зараз маю нагоду всім їм цю вдячність висловити.
Не всі знають, як я став міським головою Трускавця. Я ніколи не мріяв стати міським головою, мав цікаву роботу, займався будівництвом і розвитком санаторію «Карпати». Перед виборами 2002 року я перебував в Аграрній партії, головою якої був Гладій Михайло Васильович. Нагадаю, що Михайло Васильович двічі очолював Львівську обласну державну адміністрацію.
В тодішнього міського голови Трускавця, який вже довший час перебував на цій посаді, природно знижувався рейтинг, адже за довгі роки роботи набирається чимало незадоволених – той розраховував отримати квартиру, той не зміг знайти хорошу роботу, в іншого потік дах, когось треба поставити на місце і так далі.
Після проведеного обладміністрацією соцдослідження це підтвердилося і Михайло Гладій зобов’язав мене знайти серед керівників у місті достойну кандидатуру, яка проявила себе у позитиві з різних сторін і могла б перемогти на виборах міського голови. Безсумнівно, він хотів, щоб місто розвивалося.
Я розмовляв зі своїми колегами, лікарями, директорами підприємств, та на нікому ми не могли зупинитися. Так тривало десь кілька місяців. Два чи три рази Михайло Васильович мене перепитував: «Ти знайшов кандидата на мера?». Він стояв біля приставного стола у моєму кабінеті. Я відповів: «Ні, ще не знайшов». Обличчя його набрало сердитого вигляду, він різко тикнув пальцем у стіл і у підвищеному тоні вигукнув: «Сам підеш!».
Мені нічого не залишалося як промовчати, тобто мовчазно погодитися. Адже була партійна дисципліна, я звик виконувати вказівки керівництва. Санаторій же ж був аграрним, а Михайло Васильович тоді й аграрною сферою керував…
Прийшов я додому і розказую мамі: «Мене заставляє Михайло Васильович іти на вибори, на мера…». А вона каже: «Та ти що? Може, якось відмовишся?». А я їй: «Мамо, ти розумієш, це ж дисципліна. Якщо я заїкнуся, що відмовляюся, то він мене просто з роботи зніме». Таким чином мені довелося йти на вибори.
Ну а раз я вже пішов на вибори, то вже хотілося достойно виконати обов’язок перед мешканцями міста. Я взяв за мету розвинути місто – так, щоб після мене залишилася хороша згадка. Для цього я робив все можливе.
Ті фірми, які були під моїм керівництвом, а це і санаторій «Карпати», і «Лемар-Євросервіс», допомагали мені працювати в тодішніх непростих умовах економічної кризи. Я як був кращим доброчинцем міста ще до виборів, так і залишався ним, перебуваючи вже на посаді міського голови.
Вважаю, що мені вдалося зробити в місті багато добрих справ. В першу чергу я хотів підняти імідж міста-курорту, бо об`їздив дуже багато світових курортів, бачив в якому напрямку вони розвиваються, яку інфраструктуру мають. І ми поставили за мету довести Трускавець до європейського та світового рівня. Цим я і зайнявся.
В першу чергу це благоустрій, крім того, розширення інфраструктури. Ну і, звичайно, важливою проблемою було водопостачання. Фактично в кожному з цих трьох напрямків ми досягли вагомих успіхів.
Щодо питання, чи буду я зараз іти на посаду міського голови… Ні, не буду йти на вибори.
– Чому?
– Можливо, це неправильно, можливо, це мінус в моєму характері, та я дещо ображений на мешканців, які не розібравшись під час попередніх виборів у тому хто є хто, не додали мені тих 196 голосів.
Друге – мені набридла та вічна боротьба з опозицією, доказування, що в мене нема «гулящої дочки», що я не такий, як вони мене змальовують. Хочеться пожити спокійно…
По-третє, за час моєї відсутності в санаторії (а це вісім років) «Карпати» дещо відстали у розвитку, тому мені прийшлося наздоганяти, що я зараз успішно роблю. Тому я зараз потрібен тут, в санаторії.
Четверта причина – моя дружина не хоче, щоб я йшов на вибори (усміхається).
Ну і, напевно, найважливіше – це те, що мені вже 63 роки і треба давати дорогу молодим. А такі люди в нас є – молоді, активні, які мають своє бачення на розвиток Трускавця. І я цих людей бачу в кріслі міського голови Трускавця.
Буду підтримувати кожного з тих, хто прийде, кого оберуть на посаду міського голови, окрім сьогоднішнього мера, який, на мою думку, показав себе і підприємцям, і всім мешканцям міста з негативної сторони.
А відносно того, що пишуть у «чорній» пресі (наголошую – не жовтій, а чорній), що мене нібито підводить «моторчик», то це вигадки. Хтось видає бажане за дійсне, але Богу дякувати, мій «моторчик», серце працює значно краще, ніж в той час, коли я був міським головою і отримав інфаркт.
– Ви два чи три роки очолювали трускавецький осередок Партії регіонів і зараз Вам цим дорікають… Можливо, це теж є причиною того, що Ви не йдете на вибори?
– Так. Бачите, я про це не сказав, та це теж важлива причина. Я дуже добре розумію, як люди ставляться до Партії регіонів – і в принципі вони праві
Хоча трускавецький осередок відрізнявся від центральної партії своє дієвістю на користь мешканців Трускавця. Ми будували спортивні майданчики, дитячі майданчики, проводили різноманітні заходи для соціально незахищених, малозабезпечених осіб, інвалідів, людей старшого покоління. Тобто, простіше кажучи, ми в першу чергу займалися благодійністю. Те, що я робив до 2002 року і чим займався під час двох каденцій на посаді міського голови – маю на увазі благодійність – я продовжив і в 2011-2013 роках, коли був в Партії регіонів.
Після себе ми не залишили жодної поганої справи. Скажу більше – ми намагалися впливати на центральний апарат, вказуючи на їхні помилки. Та до нас не прислухалися.
В чорній трускавецькій пресі заявляють, що коли розстрілювали людей, то ми тут керували – в осередку Партії регіонів у Трускавці. Ні, це цинічна брехня. На той час трускавецький осередок вже припинив своє існування. Нагадаю, що Партія регіонів у Трускавці була розпущена найперша у Львівській області – ще в січні 2014 року, за місяць до трагічних подій на Майдані.
Повторюся – ми робили більше добрих справ, ніж інші політичні сили в Трускавці. І прості люди це бачили та розуміли. Як і розуміють, що ми на місцях не можемо відповідати за помилки тих, хто обманув довіру всіх людей, всієї України.
– За яку політичну силу збираєтесь віддати свій голос на цих виборах, якщо не таємниця?
– Це моє право не називати політичної сили. Я більше схильний підтримати партії патріотичного спрямування, хоча щодо деяких у світлі останніх подій моя думка змінилася.
Симпатизую «Самопомочі», вважаю, що і «Батьківщина» зараз проводить хорошу, правильну політику.
– На Вашу думку, в якому напрямку має працювати нова влада Трускавця, мер і депутатський корпус, що мають зробити першочергово?
– Треба підприємцям дати можливість нормально розвивати свою діяльність.
Треба і надалі розвивати Трускавець, покращувати благоустрій. За час попередніх двох каденцій ми (я і моя команда) зробили багато проектів, які треба втілювати в життя і які, я думаю, будуть полегшувати роботу майбутньому меру. Це і реконструкція площі Незалежності, і реконструкція курортного парку, який зараз в страшному стані. Я дивуюся, як взагалі можна було допустити до такого стану?
Безумовно, треба припинити будівництво ринків.
Наступне – це вдосконалення системи водопостачання, адже в нас була розроблена і втілювалася в життя ідея створення незалежного джерела водопостачання Трускавця. Ми реалізували її на 40-45%. Потрібно працювати над зменшенням витоків води, відключенням «блатних» безкоштовних споживачів, здешевленням ціни на воду.
Нагадаю, що ми зробили більше 22 км магістральних трубопроводів, поміняли водопроводи, каналізацію на основних, магістральних вулицях міста на великій глибині, на 90% збудували станцію третього підйому, фактично домовилися про прокладку водогону із Гірного до Трускавця, домовилися про оренду свердловин із львівським водоканалом – до того часу, поки не побудуємо свої на гірнянському водозаборі. Ми навіть домовилися про відвід землі в них для своїх свердловин.
Ми багато чого зробили. І ота ідея переводу озера в статус купального, щоб покращити інфраструктуру для відпочивальників, і будівництво нового курорту-сателіта в зоні 132 га (біля озера) – це теж був би великий позитив. Все це, я вважаю, були позитивні рішення тодішньої міської ради, які зараз призупинені через нерозуміння, а може й корисливість сьогоднішнього міського керівництва.
«Альфа Плюс» і інвестор відкинуті від Трускавця діями трускавецької міської влади. З інвесторами так поступати не можна. Потрібно знаходити компроміси, щоб він захотів робити інвестицію. Нема такого інвестора, який би тільки вкладав і нічого не хотів взамін. Бо Трускавець тільки за свої власні кошти розвиватися не буде, скільки би хто не говорив про гранти, перемоги в конкурсах тощо. Надіятися тільки на державні кошти, особливо в цей складний для України час, не можна, потрібно шукати інвесторів, розмовляти з ними, а не створювати видимість самодостатності, що Трускавцю ніхто не потрібний і що ми самі все потягнемо.
З інвестором треба вміти поводитись, а не приходити до нього і казати: «Давай мені мільйон», як це було на початку каденції сьогоднішнього керівництва. І якщо обіцяли, що приймуть рішення сесії по детальному плані території, то треба було так і робити, а не приймати абсолютно протилежне рішення.
– Зараз появилися «газети»-одноденки, де паплюжать всіх, в тому числі і за Вас не забули…
– Читаю «Чорним по білому»… Це не газета, це казна що. Тепер зрозуміло, хто випускав такі листки на попередніх виборах. Бо тут присутня та ж ідея – паплюжити всіх кандидатів на мера. Те саме робилося на попередніх виборах і тепер ми знаємо, хто цей листок випускав.
Хоча вони нібито говорять і про Козира, але тільки: «А з Козиром і так все зрозуміло», а по всіх інших розписують в деталях, змішуючи правду з неправдою, намагаючись очорнити в очах виборців. Назвали «незалежний інформаційний листок громади міста Трускавця»… Яка ж це громада, коли ви не підписуєтеся, хто ви є?
Спеціально не підписуються, але ми це вже розкусили. «Чорним по білому»… Дійсно, суть назви відповідає змісту, бо «мазають» чорним по всіх кандидатах. Ось приклад – хочуть підв’язати Партію регіонів до Кульчинського, хоч він до неї абсолютно ніякого відношення не мав і зі мною не співпрацював. Більше того, в той час А. Кульчинський співпрацював із Козирем, за що той і поставив його на посаду головного лікаря міської лікарні, звільнивши з цієї посади мого прихильника Свіжинського Осипа Михайловича.
Називають А. Кульчинського «бездіяльним, малоініціативним» і так далі. Подивіться на лікарню, як виглядає лікарня за його керівництва. Це прогрес – вона стала однією з кращих у Львівській області, тут роблять найкращі операції з урології.
Звичайно, обпаплюжили в цій «газеті» не тільки Андрія Кульчинського, але і мене, і Богдана Матолича… Нам про це треба говорити, адже навіть в тому ж листку епіграфом є слова Франка «Хто зі злом не бореться, той людей не любить». Треба, щоб люди це розуміли, розуміли, що тут «чорний» пише дійсно по «білому», паплюжить людей.
– У мене немає жодних сумнівів, що «Чорним по білому» пише московський політтехнолог, але це незареєстрований орган, пасквіль, за який ніхто не нестиме відповідальність. Та я мав на увазі «газету», котру видає підприємець Дідик.
– Леся Дідик – це давно відома, так би мовити, «політиканша». Специфічна – це можу сказати як лікар.
«Твоя трускавецька газета» виходить тільки під вибори, щоб когось очорнити. Якщо «Чорним по білому» паплюжить фізичних осіб, кандидатів на міського голову, то «ТТГ» паплюжить політичні партії, які мають найбільший рейтинг. Для чого це робиться? Та щоб таким чином додати хоч трохи балів тій політичній силі, від якої йтимуть на вибори представники теперішньої влади.
Ось, наприклад, читаю інтерв’ю Петра Іванишина, присвячене «Самопомочі». Тут цей «діяч» називає Олега Карпина, Олега Габриша та інших членів партії «Самопоміч» у Трускавці «політичними аферистами». Обидва вони були депутатами попереднього скликання і скажу, що це люди, які щиро та віддано служили трускавецькій громаді, приймали виважені та корисні для громади рішення.
Олег Карпин є організатором фестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат», в який вкладає свою душу, свій час, можливо і кошти. Цей фестиваль популяризує Трускавець, піднімає рейтинг нашого курорту, залучає нових гостей.
Перед виборами 2010 року вони організували пленер скульпторів, які виставили свої роботи по Трускавці. В міську раду тоді вони не пройшли, бо люди не оцінили їх, а от пам`ятка залишилася.
Щодо самого Іванишина, то зараз він є виконавчим директором ТзОВ «Трускавецький водоканал». До червня 2014 року, тобто до його приходу на цю посаду, генеральний директор цього підприємства Володимир Возняк досить успішно справлявся зі своїми обов’язками. І мав зарплату близько 5 тисяч гривень. Коли ж призначили Іванишина виконавчим директором, то дали йому зарплату в розмірі 11 тисяч гривень, тоді ж і В. Возняку підняли зарплату. Співпадіння це чи ні, та саме з того часу, коли в водоканалі появився Петро Іванишин, там почалися фінансові проблеми, різко почав зростати борг перед дрогобицьким водоканалом за спожиту воду.
Іванишин каже: «Ми цього року відновили в якості альтернативного джерела водопостачання озеро на вулиці Городище», «зменшили собівартість послуг». Він обманює людей, бо воду з озера таємно брали і раніше. Просто тепер прийняли рішення виконавчого комітету, а насправді вимоги санстанції виконаними не були – озеро ніхто не почистив.
На озері є дві водокачки – велика та мала. Мала постійно качала воду, щоночі відкривався кран і таким чином «здешевлювали» собівартість, а люди оплачують тариф як за воду з річки Стрий. То чим він хвалиться?
Зараз маємо нарікання мешканців Трускавця, що значно погіршилася якісь води. Так, це правда. За високої температури у воді значно активніше розводяться різноманітні мікроорганізми, бактерії. Я це добре розумію як лікар.
Чи окрім хлорування робилася ще якась робота, щоб запобігти можливій небезпеці, навіть епідемії, адже цього року ми мали надзвичайно спекотне літо? Напевно, що ні, судячи з того, які борги має трускавецький водоканал – вони становлять біля 12 мільйонів.
Пан Іванишин говорить, що він не розуміє, для чого було тратити 7 мільйонів гривень на будівництво насосної станції третього підйому. Як же він займає посаду виконавчого директора водоканалу і не розуміє, для чого потрібна насосна станція третього підйому? Цим він показує, що знаходиться не на своєму місці, що він далекий від розуміння що таке водоканал і якими є його завдання. Адже це один з обов’язкових елементів належного водопостачання!
Ще давніше я боявся, щоб станція третього підйому на вулиці Стебницькій не обвалилася, адже тоді водопостачання Трускавця могло опинитися під загрозою! Пан Іванишин знає, як будувалася нова станція, як ми півтора року робили відвід землі, потім інвестор направив великі кошти на будівництво, були закуплені та встановлені нові потужні насоси. Іванишин був тоді депутатом міської ради, тож не може цього не знати. Але говорить те, що йому вигідно говорити. А заявами, що він не розуміє для чого станція третього підйому, він «опустив» сам себе, показав свою профнепридатність.
Цікаво було читати, як Петро Іванишин виступає проти «підприємливих ділків», «аферистів місцевого розливу», але ретельно уникає слова «олігархи». Бо хто такі олігархи? Це підприємці, пов’язані із владою. Козир та Іванишин і є тими підприємцями, пов’язаними з владою.
– Леве Ярославовичу, Ви на вибори не йдете, але Ваша думка є важливою для багатьох трускавчан. Як людям розібратися хто є хто в цьому морі кандидатів, де всі обіцяють, переконують?
– Серед тих, кого я знаю, що будуть йти на мера – це Андрій Кульчинський, Ігор Кісак, і фактично більше нікого не знаю.
Ігор Кісак непогана людина, я з ним не один раз спілкувався. Кульчинського знаю краще, тому однозначно буду підтримувати його. Це моє право.
Хоча, можливо, Кульчинський сам не хоче, щоб я його підтримував, знаючи, що цим намагатимуться маніпулювати… Та серед тих, хто заявляє про своє бажання зайняти цю посаду, він, я вважаю, міг би зробити найбільше для Трускавця. Він молодий і перспективний, з хорошими планами на розвиток міста. Має великий досвід роботи в міській раді, має хороші результати господарської діяльності в міській лікарні. Міська лікарня – це не простий колектив, це колектив інтелігентів, який треба організувати, толерантно з ними поводитися, і він зумів підняти його до цього рівня.
Це була його ідея з їдальнею в лікарні, яка б обслуговувала і хворих, і працівників лікарні, утеплила хірургічний корпус, і ще підприємці платили б оренду. Це дуже розумне рішення, але, бачите, перекрутили навпаки – більше року приміщення простоює, бо хтось боїться, що це запишеться Кульчинському в плюси і він матиме більші переваги на виборах.
Я впевнений, що Андрій Кульчинський ніколи не відповість на прийомі міського голови: «Як не маєте грошей, то йдіть під церкву…». Таке не може повторитися, цього не можна допустити, щоб так принижувати людей. Міський голова повинен мати повагу до людей, співчувати їхнім бідам і проблемам. Ці риси приходять з генами батьків, їх можна розвинути, лікуючи людей. Пилорама, на жаль, цього не дає…
А ще міський голова не може говорити одне, а робити інше, як ми маємо сьогодні. Натомість Андрій Кульчинський – людина слова.
– Чи є надія, що трускавчани не повторять помилку 2010 року?
– Такої надії на 100% в мене нема. Кажуть, що народ має ту владу, яку заслуговує. Та є надія, що люди стали розумнішими – і підприємці, і ті працівники житлово-комунального господарства, яких обманув Козир.
Обманює Козир і мешканців щодо покриття вулиць асфальтом та бруківкою. В 2011 році 18 мільйонів гривень відмили, зрізавши і замінивши верхній шар асфальту з щойно відремонтованих вулиць Суховолі та Дрогобицька. У дефектному акті, складеному міською владою як підстава для ремонту цих вулиць, не вказано жодного дефекту, на цих вулицях не було жодної тріщинки, бо вони серед всіх інших вулиць і під`їзних шляхів до будинків були відремонтовані останніми. Це є порушенням «Правил благоустрою», встановлених в Україні.
Проект реконструкції вулиці Шевченка був зроблений за моєю пропозицією подібно до чудової пішохідної вулиці у м. Мукачево. Однак при його реалізації сьогоднішня міська влада знову обманула мешканців і змарнувала гроші. Основні затратні, але необхідні роботи по водовідведенню не були зроблені. По проекту необхідно було закласти 1,5 метровий діаметр у ливневий каналізаційний колектор, який би збирав воду при частих у гірському краї сильних дощах та повенях. По вулицях Шевченка, Річки вода піднімається до 0,5 метра над асфальтом, зриваючи його. В проекті передбачена і реконструкція фекальної каналізації, що мала б проходити ще з верхньої частини вул. Лисенка через вул. Шевченка та вул. Річки.
А проїзд аварійних служб, під`їзд до «Міротелю»?… Суцільні порушення.
«Під вибори» зроблена тільки найлегша і найдешевша робота – бруківка, яка буде зірвана як не при першій повені, то при справжній і правильній реконструкції вулиці Шевченка.
А скільки робіт по благоустрою можна було зробити за змарновані кошти? Чотири роки б`ють свої машини тисячі водіїв на вул. Стебницькій біля магазину «Барвінок». Але мер на роботу їде іншою вулицею…
А скільки за останнього мера було відкрито кримінальних справ? Важко перечислити. Такого ніколи не було.
Найдорожча вода, борг за воду 12 мільйонів гривень… Війна з бібліотеками, Будинком учнівської творчості, прихоплення приміщення книжкового магазину, знесення пам`ятника Івана Франка, боротьба з підприємцями, таксистами, волонтерами… І це ще далеко не все. Де совість? Чи є вона?
Гасло «Чорним по білому» з прокозирівської газети замінило передвиборче гасло «Чесна влада – заможна громада».
Сьогодні рейтинг Андрія Кульчинського випереджає рейтинг Р. Козира з його адмінресурсом більше як на 25%. Це вселяє надію. І не вірте буйді, хитро запущеній козирівськими політтехнологами, що Андрій Кульчинський малоініціативний. Пригляньтесь до його діяльності. Це переможець. І дуже важливо не розпорошувати голоси, щоб не переміг адмінресурс.
Хочеться вірити, що за п’ять років трускавчани стали мудрішими, їм відкрилися очі. Щоб не повторилась помилка, треба голосувати за достойну людину, у якої найбільший рейтинг.
– Що побажаєте нашим читачам?
– Хочу побажати всім трускавчанам і Україні миру, подальшого розвитку, підняття іміджу курорту, великого напливу відпочивальників, успішного бізнесу підприємцям і роботодавцям, розуміючої їх влади і достойних зарплат всім трускавчанам.
Ще раз дякую всім моїм прихильникам. Я завжди готовий допомогти новій владі своїм досвідом і справами, якщо вона не на словах, а насправді буде чесною. Доброчинністю я займався до посади міського голови, під час головування і після того. Це закладено в душі.
Тому я з Вами, дорогі мої трускавчани.
Спілкувався Володимир Ключак
P.S. В рамках авторського проекту читайте у вересні-жовтні на “Трускавецькому віснику» наступні інтерв’ю з впливовими людьми.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень