Питання люстрації чиновників різних рівнів та рангів не втратило своєї актуальності, незважаючи навіть на війну на сході України. Та не менш актуальним питанням, яке повинно розглядатися паралельно до люстрації, є кількість чиновництва – також від рівня найнижчого до рівня столичного.
Про потребу скорочення роздутого апарату говорять в Україні вже не перший рік. Часто реорганізації закінчувалися тим, що замість однієї ліквідованої структури утворювалися дві-три нові. Дійсно, з гідрою воювати нелегко – може, варто використати дзеркало-щит Персея? Чому дзеркало? Щоб нейтралізувати живучість цієї гідри, яка полягає і у її сильному інстинкті самозбереження…
Отже, станом на сьогоднішній день певні служби на рівні загальнодержавному вже зазнали реорганізації і реального скорочення штату. На місцевому рівні наочно бачимо, що скорочення в санітарно-епідеміологічній службі та податковій були абсолютно виправданими. Зараз багато говориться і про реорганізацію правоохоронних органів, зокрема, про скорочення кількості працівників МВС та прокуратури. Гадаємо, громада тільки «за». Скорочення торкнуться і казначейства, органів юстиції, а також структур, які діють під виглядом соціальних служб і в яких було працевлаштовано чимало агітаторів Партії регіонів.
Чиновників має поменшати як мінімум на третину, а ще краще – хоча б на 50%. Причому це стосується всіх чиновників – як на рівні міністерств у Києві, так і на рівні РДА чи міськвиконкомів. Якщо реформа місцевого самоврядування, про яку зараз так багато говорять, все ж буде здійснена, то потреба у деяких відділах, які дублюють функції один одного на рівні області чи району, просто відпаде. Незважаючи на явні мінуси реформи місцевого самоврядування, яку в нас планують провести за польським зразком (утворення крупних самоврядних одиниць типу ґмін у Польщі), про які ми поговоримо в іншій публікації, вона (реформа) має ту безперечну перевагу, що утримувати велику кількість чиновництва, яка є зараз, громада містечка чи ґміни просто не зможе. Для багатьох це буде шоком – втратити теплу та дохідну посаду. Але це неминуче, якщо хочемо жити краще і прагнемо змін. Змінюватися потрібно і знизу, а не тільки чекати на мудрі рішення вгорі. Останнім часом бачимо, що вгорі сидять не набагато розумніші від нас, простих людей, хіба що більш цинічні, більш нахабні, більш злодійкуваті.
Скорочення кількості чиновників може і повинно відбутися в максимально стислі терміни. На прикладі двадцятитисячного Трускавця хочемо показати, що замість понад сотні управлінців у місті їх може бути запросто як мінімум 70, а ще краще – біля 50. Чому беремо за приклад Трускавець? Виключно тому, що автор є мешканцем цього курортного містечка і це єдина причина, бо легше аналіз робити на основі того, з чим стикаєшся кожен день. Зрозуміло, що більш-менш подібна картина як у Трускавці є практично у всіх містах та містечках України, а також у районах та областях, адже переважна більшість відділів, управлінь, центрів, служб та інших бюрократичних структур побудовані за вертикальною схемою.
Чиновництво – ракова пухлина, яка розростається. Оперувати потрібно хірургічним способом, жодні припарки, настоянки чи замовляння не допоможуть. Отже, починаємо «різати» місцеве чиновництво спочатку віртуально – з надією, що наші пропозиції розумні люди в майбутньому все ж візьмуть до уваги. Скальпель в руки і поїхали.
Міський голова і троє заступників. Двох заступників вистачає аж занадто, а може досить і одного (приклад Дрогобича та Стебника). Одна штатна одиниця вивільняється.
Управління розвитку курорту (Трускавець), Інститут розвитку міста (Дрогобич). В малих містах ефективність роботи цих структур або дорівнює нулю, або наближається до цієї позначки. Для прикладу, у Трускавці змінилося вже кілька керівників управління розвитку (Світлана Лутчин, Надія Онаць, зараз Тетяна Гергель), кошти на утримання управління немалі, а віддачі немає. В Дрогобичі ж Інститут розвитку міста – не що інше як засіб для працевлаштування депутатів, щоб вони були слухняними виконавцями волі міського голови. Натомість приклад Львова показує, що така структура може бути ефективною, якщо поставлені чіткі завдання і є механізми реалізації цих завдань. На наше глибоке переконання, у Трускавці може діяти подібна структура виключно на громадських засадах і спрямовувати її діяльність має співдружність оздоровчих закладів міста (щось на зразок колишнього Трускавецького валеологічно-інноваційного центру – ТВІЦу). При збереженні цього управління в системі виконавчих органів влади все одно хоча б одну штатну одиницю можна скоротити, при ліквідації управління вивільняється троє чиновників.
Відділ організаційного забезпечення діяльності виконкому (оргвідділ) – 6 чоловік. Як мінімум двоє працівників тут є зайвими.
Навряд чи можна буде скоротити когось у таких відділах як архів (2 осіб), відділ з питань депутатської діяльності (2 осіб), чи відділ планування та інвестицій (2 осіб). Повертаючись до теми управління розвитку, можна просто відділ планування та інвестицій доукомплектувати однією особою і таким чином отримаємо вивільнення двох чиновників з управління розвитку, економію коштів і більш ефективну та плідну роботу відділ планування та інвестицій, які є невід`ємною складовою розвитку.
Забагато в структурі виконавчих органів влади інстанцій, які дублюють функції у справах дітей та молоді. Окрім відділу освіти, де дітьми займаються найбільше, та управління праці соціального захисту, через який іде левова частка допомоги різним категоріям дітей та їхніх батьків, є ще служба у справах дітей, відділ у справах сім`ї, молоді та спорту та міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Останні три структури – не мало не багато, а 9 осіб у штаті плюс працівники по договору. Гадаємо, зайвим є доводити, що ця кількість чиновників є надмірною.
Управління праці та соціального захисту, територіальний центр з обслуговування одиноких та непрацездатних, інспекція з питань благоустрою – якщо пройтися по кожній з цих структур, то без зайвих зусиль можна знайти кого треба скоротити. Таких буде понад півтора десятка.
Гадаємо, громаді міста варто знати і той факт, що понад 10 осіб працюють в господарській службі виконкому, що є явно забагато.
Глянувши на таблицю «Структура виконавчих органів Трускавецької міської ради», розміщену на офіційному сайті ТМР, можна одразу, «голим оком», прикинути, що як мінімум 20-25 чиновників можна скоротити в один момент, було б лише бажання. Та цього бажання, вочевидь, у Трускавці немає. Якщо міська влада випереджувала Януковича в його антисоціальній політиці та т. зв. «реформах», то в питаннях реального скорочення чиновницького апарату, в питаннях люстрації та протидії корупції ніхто діяти не поспішає. Безпосередній приклад – на XLI сесії Трускавецької міської ради, яка проходила в липні 2014 року, питання скорочення чиновництва було внесено в порядок денний сесії. Як результат – рішення № 742 від 31 липня 2014 року «Про внесення змін в структуру виконавчих органів Трускавецької міської ради», резолютивна частина якого гласить:
«…міська рада вирішила:
1. Внести зміни в структуру виконавчих органів Трускавецької міської ради, затвердженої рішенням сесії Трускавецької міської ради № 574 від 23.10.2013 р., а саме:
1.1. Вивести з чисельного складу інспекції з питань благоустрою 2 штатні одиниці та затвердити штат інспекції загальною чисельністю 3 одиниці.
1.2. Ввести в чисельний склад відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної та мобілізаційної роботи 2 штатні одиниці та затвердити штат відділу загальною чисельністю 5 одиниць».
Якщо реформування буде проходити таким чином, що просто двоє осіб перекинуть з одного відділу в інший, то не бачити нам добра ніколи
Варто також зауважити, що скорочення чиновництва – це не тільки вивільнення зайвих посад із структури виконавчих органів влади, це і перегляд доцільності функціонування комунальних підприємств чи хоча б перегляд їх штату. Для прикладу, у Трускавці задля економії коштів і без абсолютної шкоди для міста-курорту можуть бути ліквідовані комунальні підприємства «Автотранспортне підприємство» (його діяльність – це взагалі нонсенс), «Трускавецький інформаційно-курортний центр» (функції якого абсолютно дублюють діяльність чи бездіяльність так званого управління розвитку), «Редакція міського радіомовлення» (занадто дороге задоволення для міста) та інші. Зміни повинні торкнутися і комунальних підприємств «Трускавецьтепло», «Парк курортний». Приклад КП «Трускавецьжитло», чисельний склад якого був надто громіздкий, а зараз складає лише 2 штатних одиниць, показує, що громада міста може обійтися без утримання на своїй шиї окремих категорій посадовців. Але важко ламати стереотипи мислення в тих, хто звик до максимальних вигод за рахунок громади, хто йшов у депутати виключно задля лобіювання власного працевлаштування та інших особистих інтересів, хто розглядає свою посаду не як служіння, а як засіб для особистого збагачення. Говорячи про економію коштів та про потребу допомоги воїнам в зоні АТО, ніхто і писнути не сміє про відміну премій та доплат для міського голови і всієї його свити. І це не тільки в Трускавці – повторимося, що дане місто взято суто як приклад для розгляду загальноукраїнських тенденцій.
Європейська практика та наша історія часів Австро-Угорщини та Польщі свідчить, що управлінців направду не потрібно аж так багато. Пора від будівництва паперової держави переходити до розбудови сильної України – не в паперовому, а в реальному стані. Менше чиновників – більше свободи простим людям. А якщо до органів влади не допускати підприємців, то це взагалі було б чудово. Але це вже радше утопія – як на теперішні українські реалії….
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень