Під таким девізом проходить акція популяризації книги, яку розпочала цього тижня центральна бібліотека Трускавця. В еру Інтернету, соціальних мереж та аудіокниг багато хто побоюється чи не зникне з часом стара добра книжка, яку можна погортати, в яку можна заглибитися і навіть присутність якої на поличці вже про щось та й свідчить.
Незліченні фонди трускавецької бібліотеки містять багато літератури українською, російською, польською та іншими мовами, але, на жаль, кількість читачів не зростає. Це й не дивно, адже зменшується кількість населення в місті-курорті. А з іншої сторони, молоде покоління вже не потребує сидіти в бібліотеці, щоб написати реферат чи виконати завдання з літератури – всюдисущий Інтернет економить час і зусилля.
Для того, аби наблизити книгу до потенційного читача, показати, що читання є не гіршим проведенням часу, ніж звичайнісіньке байдикування, 22 серпня було зроблено пробну «вилазку» в люди, своєрідну розвідувальну акцію. На площі Незалежності розмістився «бібліотечний пункт», чи то пак, «пересувна бібліотека», щоправда без коліс, тільки з позиченим в музеї історії міста столом. Бажаючі могли взяти почитати книги чи газети (зокрема, і місцеву «Франкову криницю Підгір`я»), тут же є й лавочки, де можна було поринути у світ цікавого. Єдине, чого не врахували бібліотекарі, так це сильний шум від так званого «східницького телевізора – рекламної конструкції, яку давно недолюблюють і відпочивальники, і місцевий люд.
– Ми плануємо акцію «Бібліотека просто неба» проводити кожного четверга з 12 години, – розповідає бібліотекар Галина Грицило, а її колеги по фаху доповнюють, що тільки погана погода (дощ, сильний вітер, сніг) може їм перешкодити у їхніх намірах.
Доступна в «Бібліотеці просто неба» і послуга буккросингу, коли свою книгу можна обміняти на іншу, бібліотечну. Щоправда, вибір поки що невеликий, переважно російськомовна продукція, фантастика, детективи, езотерика, але є надія, що з часом тут пропонуватимуть щось краще.
А на загал варто зауважити, що акція «Бібліотека» просто неба» є потрібною, от тільки чи зможуть працівники культури самі щось змінити, коли їх не підтримаємо ми – преса, громадськість, батьки, працівники освіти, депутати та чиновники? Бо на вищу владу великої надії немає – читаючі, а, отже, розумні люди завжди були більмом у оці для вискочок та корупціонерів. Але, дасть Бог, все зміниться на краще, і книга буде в наших нащадків у такій же пошані, як у наших предків були Біблія, Житія святих та шевченківський «Кобзар».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень