Останній день червня був гарячим не лише на вулиці, а й у сесійній залі Стебницької міської ради. 30 червня відбулася 11 сесія.
Підготовка до проведення сесії, на жаль, бажала кращого: порядок денний ми отримали на електронні скриньки за три дні до сесії (замість 10, передбачених Законом), відповідно часу на вивчення питань обмаль, крім того, жодного додатку до розпоряджень ми не побачили ні у своїх скриньках, ні на сайті міської ради. Зрештою, все як завжди…
Бюджетні питання: ви проголосуйте, а ми потім виправимо
Розпочали сесію бюджетні питання: нарахування та сплату місцевих податків і зборів; затвердження розпоряджень міського голови та внесення певних змін у бюджет міста. Питання щодо місцевих податків доповів заступник голови міста Роман Корпан. З першого липня поточного року стебничани сприятимуть наповненню бюджету міста шляхом сплати податків на об’єкти житлової та (або) нежитлової нерухомості.
Наступні питання представляла головний фінансист Стебницької міської ради Оксана Німеровська. Мало того, що з чотирьох розпоряджень голови міста нам представлено лише три, та ще й, як уже сказано, без жодного додатку. Одне з розпоряджень передбачало зміну асигнування «Благоустрій міст, сіл, селищ». У документі, який у нас на руках передбачено 70 000 грн., а у доповіді звучить 25 000. Коментар на таке неспівпадіння цілком логічний: «Ми просто вчора ввечері перерахували і суми змінилися. Ви проголосуйте розпорядження, а ми потім виправимо». Ось так!!! Однозначно, що така відповідь нас обурила.
Особисто я хочу тримати на руках рішення, підготовлене відповідними фахівцями, за прийняття чи неприйняття якого я несу відповідальність. Така підготовка до сесії допекла і голові міста. Він (чи не вперше) підтримав наші зауваження і відправив питання на доопрацювання. А нас чекала перерва.
Комунальна оренда, як квиток в один кінець
У другій частині сесії – питання співробітництва між містами і, навіть, міжнародне! Роман Корпан описав переваги вступу нашого Стебника в Асоціацію міст України та приєднання до Європейської ініціативи «Угоди мерів». «За» – одноголосно. Тож, Стебнику, вітаємо з першим кроком до співпраці на новому рівні!
Третій блок – питання приватизації: надання в оренду нежитлових приміщень на конкурсній основі. Оголошено ряд приміщень: МКП «Олеся», колишній гуртожиток ПТУ (відколи воно стало нежитловим?), колишнє приміщення Ощадного банку, будинок на вулиці Трускавецькій, 2, дільниця ДУЕГГ і приміщення бібліотеки у Колпці.
Павло Побережний запропонував передбачити у договорі термін оренди до 31.12.2017 без права пролонгації, тим самим забезпечити Стебнику контроль над даними приміщеннями і виведення їх з-під оренди у потрібний для потреб громади час. Правку депутата Побережного відхилили, мотивуючи, що якщо не здамо в оренду на умовах орендаря, без якихось обмежень, то не наповнимо бюджет. А також, мовляв, орендар вкладе значну суму для створення зручного для нього офісу, і як потім заставити його «звільнити» покращене приміщення.
Проте ніхто з них не відповів на запитання, якщо в місто повернеться газова чи інша потрібна стебничанам служба, яка сприятиме комфорту мешканців, що ми їм запропонуємо? Та зрештою, коли ми орендуємо квартиру на тривале користування, то значну суму в ремонт вкладати не будемо (бо не наша), але косметичний ремонт обов’язково виконаємо (щоб було зручно).
Але, напевне, вже є бажаючі на ці приміщення з іншими планами. Як прозвучало на сесії, така оренда для громади-власника – це квиток в один кінець: віддав і забуть. Адже, все своє майно громада саме через механізм бездумної оренди і втратила.
Хто пасеться на стебницьких землях
Найгарячішим, як і завжди, був блок земельних питань. Два питання викликали найбільший ажіотаж. Одне з них передбачало надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража. Голова земельної комісії презентував питання з трибуни. Вірніше, просто перечитав вголос написане на папері, не надаючи жодного коментаря.
Під час голосування даного питання члени земельної комісії утрималися. Однозначно, ми звернули на це увагу і захотіли почути причину їхнього волевиявлення. Відповідь приголомшила: «На тій ділянці пасуться кози». Ну, кози, молодці – «розрулили» питання. Тоді, питається, для чого подавати на сесію проект рішення під назвою «Про надання дозволу…», а самим голосувати проти? І давайте введемо кіз, собачок та іншу живність, як окремий дорадчий голос. Ну хто, як не вони?
Далі цікавіше. Представлено питання щодо надання «в оренду земельної ділянки площею 0,0072 га на вул. Грушевського, 13 … для прибудови магазину до багатоповерхового житлового будинку». У своїй доповіді з цього приводу голова земельної комісії повідомив, що він не знає про обурення мешканців щодо забудови на їхній території. Хоча депутат Степан Кондур надав документи з підписами 55 жителів даного будинку. Ну 55 мешканців, то не 2 кози, то ж 10 депутатських голосів «за» не змогли вибороти позитивного рішення. Територія залишилася у користуванні громади. Принаймні, поки.
Хочеться звернутися до громади, яка надала право представляти ЇХНІ інтереси конкретним депутатам. У нашій міській раді появилися так звані «депутати за інтересом», які приходять голосувати питання свого колеги-депутата чи іншої зацікавленої особи, а потім спішно покидають зал, нехтуючи наступними питаннями, в тому числі вашими громадськими. Про це свідчать протоколи голосування, які оприлюднюються на сайті міської ради. Моніторинг роботи депутата повинен проводитися виборцями протягом всієї його каденції, не опускаючи рук одразу по виборах. Не дайте нам стати «такими, як всі»!
Від сесії до сесії…
П’ятий блок питань стосувався «змін у рішення та затвердження переліку будинків, які будуть відключені від системи централізованого опалення м.Стебника». Оголошено список дев’яти будинків, які виконавча влада прагне відключити від системи централізованого теплопостачання з наступного опалювального сезону. Мовляв, ці будинки мають більше як 40% квартир з автономним опаленням. Запропоновано мешканцям цих будинків надавати дозволи на відключення від системи без збору додаткових дозволів. Але чи вирішить це проблему вцілому? Що робити тим, хто з певних причин не «автономізується»? Жодної реальної допомоги для таких стебничан влада не передбачила. Отже, мерзніть.
Ще у травні Часопис ВОЛЯ ГРОМАДИ спробував розібратися в ситуації, коли відбувся Дискусійний клуб Анатолія Власюка. Метою дискусії була потреба дізнатися плани стебницької влади щодо теплопостачання в місті, почути пропозиції керівника «Стебниктеплокомуненерго», ознайомитися з досвідом фахівців інших міст, тих, хто вже вирішив цю проблему, і основне, врахувати потреби і можливості саме наших стебничан. Тоді запрошення на Дискусійний клуб проігнорували як мер з заступником, так і керівник теплопостачання. Може у них не на часі, а може, ймовірніше, не було що запропонувати.
Як депутат, вважаю аморальним перед громадою приймати рішення про будь-які хаотичні зміни в порядку опалення багатоповерхівок, ще й пропоновані не фахівцями, коли незмінний понад два десятиріччя керівник самої галузі відмовчується. Тому, Депутатська група МАЙБУТНЄ СТЕБНИКА наполягла на проведені спеціальної позачергової сесії з питання реальної реформи системи теплопостачання в Стебнику і зобов’язала розробити та представити на середину липня такий план саме Ореста Лабовку.
Позачергова сесія: реформа теплопостачання міста чи модернізація котелень
19 липня. Позачергова сесія скликана. Програма презентована. То що ж запропонував пан Лабовка? Напередодні (точніше 18 липня приблизно о 16 год., за три робочі години до засідання) депутатам був надісланий текст програми, який містив понад 50 сторінок. Документ називався «Програма модернізації системи центрального теплопостачання м.Стебник 2016-2020р.р.». Відчуваєте різницю між поняттями «реформа» і «модернізація». Не зрозумів цих термінів Орест Васильович. Хоча, чого гріха таїти, не розрізняють їх й окремі депутати.
Виступ пана Лабовки описував перспективи оновлення чотирьох котелень. Їм потрібні чергові (знову після 2007 року) мільйонні «інвестиції» в труби, котли і насоси. Однозначно, як було ним сказано, добре би всюди в будинках встановити енергозберігаючі вікна (звісно, за кошти мешканців), утеплити фасади багатоповерхівок (тим самим коштом), проте щодо опалення – тут зась – монополія наша.
Від керівника організації теплопостачання прозвучали слова, мовляв, кожен витрачає значну суму на встановлення автономного опалення. І от якби всі жителі склали ці кошти разом, то у місті можна було би профінансувати вкрай потрібну модернізацію системи. Так і кортить спитати стебничан, хто хоче стати першим багатеньким Буратіном?
До керманича стебницького «газпрому»
Запитання до пана Лабовки: а для чого тоді ви разом з усіма мерами, вашими з їхніми заступниками й помічниками, якщо ми маємо «скластися і профінансувати»? Більше того, ми, як громада, вже колись «склалися і профінансували», тобто заснували наше, не ваше, комунальне підприємство і поставили вас вирішувати наші, не ваші, проблеми, зокрема, опалення. Ви ж перетворили комунальне підприємство на маленький «газпром», монопольний для споживачів та непідзвітний, непідконтрольний для власника-громади.
Сьогодні, при наявності у місті близько 900 з 3 488 квартир, від’єднаних від центрального теплопостачання, ви не визнаєте, що в місті фактично існує комбінована схема теплопостачання. Лавина відключень була запущена понад десять років тому і, на жаль, до сьогоднішнього дня вами не запропоновано альтернативи. Я, боронь Боже, не стверджую, що автономне опалення – вирішення проблеми. Але станом на сьогодні вибір громади очевидний.
Шкода, що ви не сказали про основне: чому люди відмовляються від ваших послуг? Адже, якщо мене не задовольняє один магазин, то я йду в інший, своїх дітей я можу перевести до садочка чи школи на свій розсуд, а послуги теплопостачання мені нав’язують, мене примушують їх купляти. Та зрозумійте ви нарешті: нам у вас холодно і дорого. А якщо збираєтеся втримати субсидіями, то і вони не вічні, та й механізм їх нарахування змінюється чи не кожен день.
Зрештою, чи не передбачає реформування ринку теплопостачання розвитку конкурентного середовища у цій сфері. Лише при здоровій конкуренції відбувається розвиток, реформи, зміни, що їх прагне Стебник. Але для цього наше комунальне підприємство повинне стати конкурентноспроможним і готовим запропонувати якість.
Далі буде…
Тому Програма Ореста Васильовича повернута йому на доопрацювання. Вимогою депутатів була необхідність відобразити конкретні об’єкти реформування (та нехай вже і модернізації), джерела фінансування робіт, терміни їх виконання і, основне, вказати відповідальних за результат осіб. Про все те громада повинна дізнатись спочатку серпня на черговій депутатській сесії. То ж запрошуємо всіх небайдужих почути ці «теплі» слова з перших вуст.
Іванна Дідошак, депутат Стебницької міської ради, Депутатська група «Майбутнє Стебника», газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень