З певною періодичністю в нашому місті Бориславі проводять такі слухання з тих чи інших питань. Зокрема, 22 липня мали бути проведені слухання щодо організації перевезень пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах загального користування в м. Бориславі на конкурсних засадах. А 26 липня у сесійній залі засідань міської ради пройшли громадські слухання щодо містобудівного обґрунтування розміщення сміттєсортувального заводу для зберігання відходів у м. Бориславі. Про сам захід йдеться в інших публікаціях, а хочеться заакцентувати увагу на громадській активності бориславців щодо цих заходів. Більшість громадян, до яких ми звертались із запитаннями про їхню участь у громадських слуханнях, їх сутності та мети проведень, можливості участі громадськості у процесі ухвалення рішень, давала негативну, песимістичну відповідь: «Навіщо?», «Що це?», «І так зроблять як хочуть? Чи не так?!». Думаємо, що не так і це підтверджують останні громадські слухання, у яких узяли участь аж півсотні активних громадян Борислава із 37 тисяч мешканців. Кожен громадянин, член певної територіальної громади, має право та навіть обов’язок брати участь у житті своєї громади. Для того, щоб бути активним громадянином, треба бути юридично підкованим.
Сьогодні мова піде про визначення, що таке громадські слухання. Базове визначення цього терміну зустрічаємо у статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні»: «Територіальна громада має право проводити громадські слуханні – зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення що належать до відомі місцевого самоврядування».
Закон вимагає проводити громадські слуханню не рідше одного разу на рік, а пропозиції, що їх вносять за результатами слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями Закону, на громадські слухання можна виносити будь-які питання місцевого значення, що належать до відома місцевого самоврядування. Це можуть бути питання житлово-комунального господарства, місцевого бюджету, будівельна тематика тощо.
Ініціаторами проведення громадських слухань можуть бути ініціативні групи членів територіальної громади, органи самоорганізації населення, громадські організації, міські голови, депутати місцевих рад тощо. Підготовкою та проведенням громадських слухань здебільшого повинна займатися міська рада, вона визначає час і місце, забезпечує приміщення та потрібну апаратуру, доводить інформацію до відома мешканців. Допускається можливість створення робочої групи з підготовки громадських слухань, де входять як представники влади, так і члени ініціативної групи від громадськості.
Під час проведення громадських слухань ведеться детальний протокол, де вносять дані про тему, час, місце проведення, кількість учасників, пропозиції, результати голосувань, у тому числі рейтингових, у разі наявності різних проектів рішень, звернення, висновки і рекомендації слухань.
Рішення на громадських слуханнях приймають шляхом відкритого голосування та оформлюють резолюцією. Резолюцію громадських слухань разом із протоколом передають на розгляд органу місцевого самоврядування, який має винести рішення із певного питання, щодо якого проводились громадські слухання, й оприлюднити результати розгляду.
Як бачимо, шановні громадяни, кожен із нас може долучитися до вирішення важливих питань життєдіяльності сьогодення. І не варто нехтувати цим правом, вважаючи, що хтось вирішить. Можливо? Але як вирішить?..
Володимир Драган, заступник директора з виховної роботи, вчитель історії та правознавства Бориславської державної гімназії, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень