У п’ятницю, 12 серпня, сталася начебто дрібна і малозрозуміла подія – невеличкий інцидент у їдальні дрогобицької ратуші. Учасники інциденту – начальник Дрогобицького відділу поліції Мирон Карапата та радник міського голови Дрогобича, боєць-доброволець батальйону імені генерала Сергія Кульчицького (Національна гвардія), мати трьох дітей Надія Лисенко. Як пише пані Надія на своїй сторінці в мережі Фейсбук, розмова почалася з обговорення стану справ на вулиці Ковальській (подолання стихійної торгівлі). Коли Надія Лисенко ввімкнула телефон і почала записувати розмову, начальник поліції спробував відібрати в неї телефон та намагався виштовхати її із зали.
Як пише на свій сторінці в мережі Фейсбук воїн АТО, юрист Леонід Федевич, логічним наслідком подій, що відбулись у їдальні ратуші 12 серпня, стало те, що наступного дня АТОвці зібрались біля міського відділку поліції, щоб почути офіційну думку правоохоронців щодо цього інциденту, оскільки, на думку багатьох людей, дії Мирона Карапати не є сумісними з посадою, яку він займає. Як пояснює юрист, начальник поліції є публічною особою, знаходиться в громадському місті, не виконує якихось таємних операцій, а отже його можна фотографувати, знімати на відео та фіксувати його перебування в цьому місці без обмежень. Коли посадовець замість того, щоб надати обґрунтовану відповідь, починає відверто «хамити» та ображати, а далі кидається на співбесідника, намагається вирвати у нього мобільний телефон, викручує руки та виштовхує з приміщення, то це не що інше як грабіж (стаття 186 Кримінального кодексу України).
Ось як коментує цей прикрий інцидент Леонід Федевич:
«По-перше, ніхто не має права піднімати руку на жінку, яку б високу посаду ти не займав!
По-друге, Надя Лисенко є мамою трьох дітей (якщо хтось не знав) і це заслуговує принаймні поваги!
По-третє, для нас Надя Лисенко є НАШИМ БОЙОВИМ ТОВАРИШЕМ! Вона добровільно пішла на фронт звичайним солдатом, і захищала рідну землю та всіх Вас в боях! А також, до речі захищала «силовиків» Дрогобицької поліції, у яких на фото всі груди орденах і медалях, але які не поїхали на війну!
Я з Надею служив в одному батальйоні, бачив її в реальних боях з танками, і під арт-обстрілами, знаю чого вона вартує в часи, коли чоловіки «здавали» від страху. А тому всім, хто пише про Надю всіляку гидоту, а сам на фронт поїхати злякався, хочу сказати – ви не вартуєте її мізинця!
Нам все одно, яке прізвище на табличці «Начальник поліції», ми солдати і ми не представляємо нічиїх інтересів, не працюємо «за бабло», і нам ніхто не давав ніякої команди (і не може дати), ми самі зібрались! Ми хочемо жити у містах, де посадові особи поважають Закон і людей, а тим більше тих, хто на фронті захищав їхні задниці в м’яких кріслах!»
Відповідна заява на дії громадянина Карапати М.Г. була подана до місцевої прокуратури і воїни АТО прийшли до поліції вже «не з пустими руками».
Побачивши те що збираються АТОвці, у місцевого очільника поліції з’явились «надзвичайно термінові справи», повідомляють АТОвці, і він виїхав з відділку на «Рекстоні» (державний реєстраційний номер ВС 4128 АК). Воїни АТО вирішили дочекатися начальника слідства і чекали біля півтори години часу. Заступник начальника відділу поліції – начальник слідчого відділу, підполковник поліції Тетяна Драган пояснила присутнім, що їй та поліції нічого не відомо про подію, вона не бачила жодних матеріалів, де зараз перебуває сам начальник міської поліції, вона не знає, чи буде його відсторонено на час слідства від виконання обов’язків також, і заради чого воїни АТО її чекали, відповісти не змогла.
Ось так коротко про те, що відбувалося 12-13 серпня у Дрогобичі. Це якщо не «приплітати» до цієї історії вибух гранати на подвір`ї очільника дрогобицького ринку в ніч з 12 на 13 серпня
Цей міні-інцидент, можливо, і залишився б непоміченим, але… Але не просто так ця сутичка мала місце. Інцидент між радником мера та начальником поліції – це не збіг обставин, а закономірне явище. Причина його – в тих інтригах, які точаться за спиною міського голови Дрогобича, в намаганні окремих осіб взяти під свій тотальний контроль Дрогобич з прицілом на майбутні парламентські і місцеві вибори (неважливо, чи дострокові чи чергові).
Чому Надія Лисенко опинилася в Дрогобичі? В батальйоні імені Кульчицького стурбовані оточенням Тараса Кучми, зокрема зростанням впливу «радника» з питань ЖКГ В. Качмара з Трускавця. Приїзд жінки-бійця, бойового побратима Тараса Кучми до Дрогобича мав би нейтралізувати вплив «людей системи», багато з яких – із довгим шлейфом минулого, яке їх явно не красить.
Як можна нейтралізувати воїна? Очорнити, нейтралізувати, запустити плітки. І це робиться. Ярлики «смотряща», «агент», «неадекватна», «пронира» та інші – не нове в роботі московських політтехнологів, які «світилися» у Трускавці. Це все було, це все пройдено.
Надія Лисенко виявилася перешкодою на шляху тих, хто одурманив Тараса Кучму і перетворив його з мера в «стажера». Начальнику поліції легше мати справу зі старими знайомими людьми, які ніколи не попруть проти «системи», бо вона дає їм безбідне існування. А от з гарячими головами типу Лисенко майбутнє не таке передбачуване, воно неспокійне, а хто хоче неспокою?
Роками усталені схеми розбазарювання земель та розкрадання бюджетних коштів влаштовують і депутатів (якими би новими вони себе не називали), і «правоохоронців», і дирижерів процесу. Але не влаштовують воїнів АТО, які не за це проливали кров. Тому інцидент між начальником поліції і радником мера Дрогобича – це лише невеличка сутичка у великій війні, яка наближається на місцевому рівні. Тим паче, що на карту поставлені і вибори різних рівнів, в яких на Дрогобиччині московські політтехнологи традиційно беруть участь. Благо, що в Ратуші Дрогобича їм зараз буде сприятливіше працювати, ніж це було за Радзієвського. Отакі-от парадокси…
Насамкінець кілька особистих зауваг. Начальника поліції Мирона Карапату бачив кілька разів у дрогобицькій Ратуші, але особисто ми не знайомі. Надію Лисенко особисто ще не бачив ніколи, ми тільки друзі на Фейсбук. Негарно було з її сторони не дати чоловікові можливості пообідати і «тиснути» запитаннями. З його сторони слід було проявити витримку. Але це дрібні деталі у великій грі – грі, яку не вони спланували і в якій появлятимуть нові персонажі, нові провокації, нові технології, а за всім цим стоятимуть старі морди…
Володимир Ключак
P.S. Надія Лисенко (на фото) пише: «Мені вчора один хлоп (зі старих системщиків, колишній регіонал та багато інших “заслуг” перед батьківщиною) казав: “багато шуму, невчасно виступати проти начальника поліції, а то від такого шуму танки введуть в Дрогобич”. Зробила вигляд, що замислилась (на пів хвилинки), а потім відповіла: “То вам страшно танки, а ми їх “зубами гризли 🙂 “, ми ж майдануті – хворі, бо правди не лякаємось, і на додаток – жодна сволота не має права на мене руку піднімати!”.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень