Деякі питання захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини

На сучасному етапі в Україні значна увага приділяється питанням захисту прав, свобод та законних інтересів національних меншин взагалі та ромської національної меншини зокрема, її інтеграції в суспільне соціальне життя. Статтею 11 Конституції України встановлено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням. З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року» (надалі – Стратегія). Також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 701-р затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Основними проблемами представників ромської національної меншини в Україні є низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів. Відповідно до статті 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року № 2494-XII ( надалі – Закон № 2494 -XII) до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. Метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей для її участі в соціально-економічному та культурному житті держави, а також активізації співпраці з громадськими об’єднаннями ромів. Національні меншини мають наступні права: – вільно обирати та відновлювати національність; – на національне прізвище, ім’я та по батькові; – на користування та навчання рідною мовою; -розвиток національних культурних традицій; – сповідувати свою релігію; – на задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації; – на створення національних, культурних і навчальних закладів; – створення національних громадських об’єднань; – вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності та їх громадськими об’єднаннями за межами України; – обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організація. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом. Водночас не може бути прав без обов’язків. Так, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження. Законодавство дозволяє зареєструвати дитину як за місцем проживання її батьків (одного з батьків) так і за місцем її народження. Одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подаються: – паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них); – паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою; – документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини). Підставами для державної реєстрації народження є: – медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, що видається закладами охорони здоров’я де приймаються пологи; – медичне свідоцтво про народження або медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми 103-1/о – у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я; – медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу – у разу реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше; – акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера, у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі; – лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/0, у разі мертвонародження. Отже, державній реєстрації народження підлягають усі діти, незважаючи на їх етнічне походження та соціальний статус, у тому числі діти ромської національності. Для державної реєстрації народження дитини необхідно звертатися до Трускавецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, 62 тел. (03247)5-16-35. Марія Бешлей Начальник Трускавецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області

About