Під час понеділкової наради 4 лютого з боку трускавецьких чинуш обрушився шквал критики на непідконтрольні мас-медіа. За відсутності міського голови, який перебуває у відпустці, атаку на ЗМІ розгорнула його заступниця Валентина Бодак. А приводом став сюжет Трускавецького Інтернет-телебачення, в якому журналісти перевірили достовірність матеріалів, викладених на офіційному веб-сайті мерії. Пані Бодак так обурювалася, що мимоволі показала підлеглим своє справжнє обличчя, забувши, що повинна в цій козирній команді грати роль білої, пухнастої, доброї та завжди усміхненої тьоті, інакше кажучи, роль «доброго» поліцейського.
Що ж так вивело з себе чиновницю і хто правий у цьому випадку? Попробуємо розібратися. Отже, після кожного випуску підконтрольних владі газет, публікацій на веб-сайті чи радіоефірів мешканці Трускавця звертаються з обуренням до журналістів незалежних ЗМІ, щоб спростувати ту очевидну брехню чи напівправду, якою послуговуються трускавецькі владоможці для пропагування своїх нібито досягнень. Мова йде про різні сторони діяльності влади, та найбільше – про комунальні підприємства. Зрозуміло, що рідко коли мешканці є повністю задоволені наданими їм послугами, особливо враховуючи ті суми, які їм у скрутний час доводиться за них сплачувати. А те, що час скрутний, гадаємо, доводити нікому не потрібно, адже у Трускавці – найнижча зарплата в області і одна з найнижчих в Україні. Тому людей обурюють браві рапорти про такі досягнення, як чистка підвалів, ремонт аварій на водопровідних чи каналізаційних мережах, прибирання під’їздів чи вулиць. І стосується це не тільки одного Трускавця. Адже це – очевидні речі, які самі собою зрозуміло, що мають виконуватися. Та найгірше, що в деяких випадках стан виконання цих робіт не задовольняє мешканців, тому вони, обурені інформацією про ура-досягнення «чесної влади», вимагають якщо не спростування, то реалізації свого права на свободу слова, інакше кажучи, на альтернативну думку. І таких людей досить багато.
Телебачення та Інтернет-телебачення мають ту перевагу над друкованою продукцією чи Інтернет-виданнями, що бачимо картинку з реальною людиною, яка сама висловлює власну думку. І це, напевно, найдужче дратує чиновників трускавецької влади, коли люди оцінюють пам’ятник Бандери та його «митецьку цінність», дії мера та його команди, висловлюють своє ставлення до тих чи інших подій, процесів, які відбуваються у місті. Оскільки тема ЖКГ актуальною є практично завжди, то сюжет «ТІТ», на нашу думку, мав на меті ознайомити людей з результатами журналістського дослідження – наскільки правдиво подається інформація на офіційному веб-сайті про виконані роботи окремих комунальних підприємств. Як виявилося, інколи влада звітується про такі дрібниці, як промивка крану чи скління вікна, що навряд чи доцільно робити. А в деяких випадках мешканці вголос заявляють, що те, про що прозвітували чиновники, зовсім не виконано. А оскільки це заявляють звичайні мешканці, а не якісь «духовно убогі горе-писаки-кілери», як полюбляють обзивати непідконтрольних журналістів представники заможної, ой, перепрошую, чесної влади, то аргументів переконати у протилежному владі, як завжди, бракує.
І саме тому під час понеділкових нарад вже не перший раз доводиться чути про «упередженість», «замовність», «неправдивість» преси, якій чомусь не сидиться тихо та спокійно, як тим, хто виставляє інформацію на сайт, не удостоївшись перевірити її достовірність.
Скажемо одразу – комунальні підприємства Трускавця переживають зараз не найкращі часи. Оскільки теперішня трускавецька влада свідомо довела до банкрутства КП «Наше місто», то є проблеми з боргами звільненим та безробітним його працівникам. Керівництво КП «Трускавецьжитло» сидить на півставки. На тій же нараді 4 лютого пані Бодак зазначила, що «політичне рішення не дає можливості підприємству розвиватися» та що «є кредит, який треба погашати». Втім, чиновниця забула додати, що це «політичне рішення» було прийняте після масових протестів трускавчан і з надією, що саме влада міста допоможе комунальникам, як це було за часів попереднього міського голови. Але зараз коштів для «Трускавецьжитла» не буде, бо ж потрібно купити Руслану Ярославовичу авто для службового користування – не менше, ніж за 250 тисяч гривень. А якщо б ці кошти дати «Трускавецьжитлу», то і кредит можна погашати, і підприємство б могло розвиватися. А наразі підприємство здійснює «подвиг», як зазначила заступниця міського голови і якраз тут ми з нею погоджуємося.
Не хвилює простих мешканців і той факт, що «ні копійки не поступає на рахунок підприємства вже півроку», адже причина – затримка пропуску коштів через казначейство. І хоча «кожна виконана робота фіксується робочими листами», як каже заступник керівника КП «Трускавецьжитло» Мирослав Мицько, та завжди знаходяться незадоволені, які кажуть, що їм ніхто нічого не робив. Це розуміють і в мерії – за приклад наводять один з будинків на вулиці Мазепи, де мешканці скаржилися, що їм ніхто ні підвали не чистив, ні інші роботи не виконував, а пан Нестерівський (один з трьох заступників Руслана Козира) поїхав, перевірив і виявилося, що все в ажурі.
Отже, саме мешканці винні у тому, що не бачать очевидних досягнень козирної команди – такий висновок напрошується, коли слухаєш як рапорти про ці «досягнення», так і критику «неправильних» журналістів, які замість хвалити – критикують.
Втім, одним комунальним підприємством «Трускавецьжитло» справа тут не обмежується. Люди нарікають і на високі, фактично захмарні, рахунки, які приходять за теплопостачання. Під час понеділкової наради 4 лютого керівник КП «Трускавецьтепло» Руслан Крамар премудро пояснює: «Хотіли люди платити по лічильнику – мають по лічильнику» і каже, що найбільші суми приходять там, де в будинку багато квартир від’єдналися від централізованого опалення. Якось на цій нараді не лунали заклики до встановлення автономного, бо вже є перші ластівки цього «блага» – минулого тижня мало не згоріла хата на вулиці Франка через коротке замикання, яке виникло внаслідок поломки в котлі.
Гірше працюється і в КП «Парк курортний», але в основному через погані погодні умови та різкі перепади температур. Напевно, в цьому комунальному підприємстві теж немає надлишків коштів, хоча роботу виконують. Але скарг на них менше, адже кожному своя сорочка ближче до тіла і коли мешканці не оплачують прибирання вулиць, то якось і не випадає скаржитися, коли не всюди розчищені тротуари чи й вулиці. А от за квартплату люди хочуть якісної роботи – і без постійних звітувань про дрібниці. Адже саме такі звіти і викликають невдоволення чи й обурення людей, які кажуть, що у підвалах нема порядку, а мережі не ремонтувалися належним чином. І навіть фоторепортажі не заставлять таких людей змінити свою думку. Бо якщо є повна недовіра до такої влади, то як може бути довіра до якихось окремих пунктів її «активності».
Як не крути, але сюжет Трускавецького Інтернет-телебачення добряче зачепив за живе пані Бодак – нею дано доручення, щоб керівники «Трускавецьжитла» та «Трускавецьтепла» Олександр Ткаченко та Руслан Крамар дали «роз’яснення» в ефірі міського проводового радіо. А пана Ткаченка заочно ще й покритикувала за те, що він не дав особистий коментар для «ТІТ», а доручив це зробити своєму заступнику. В цих словах теж проявилося особисте ставлення пані Бодак до Олександра Ткаченка, яке якщо не можна охарактеризувати як «ненависть», то принаймні як «явну антипатію». Адже успіх «Правої волі України» на виборах 2010 року дотепер як сіль у очі міському «Фронту змін».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень