Є кілька міфів про Трускавець. І не лише відносно «Нафтусі», Яроша, Макомацького чи загроз зі сторони Стебницького провалля. Бо ті міфи легко розвіяти. «Нафтуся» – унікальна, єдина, невичерпна, з потужним лікувальним ефектом. Лісова смуга є надійним захистом від Стебницького провалля, і навіть якщо вся територія рудника №2 «Полімінералу» піде під землю, то Трускавець стоятиме. Історичні нюанси щодо тих чи інших осіб цікавлять радше істориків-дослідників, ніж простий люд. А от міф щодо доходів Трускавця і видатків – це те, на що слід звернути особливу увагу. Адже цією темою маніпулюють, а перед виборами маніпуляції зашкалюватимуть.
Отже, найголовнішим міфом Трускавця є такий: «Місто багате, бо доходів тут неміряно, можна нічого не робити, а Трускавець все одно процвітатиме». І вслід за цим міфом навздогін йде ще один: «Але влада розбазарює кошти, а господарювати можна було б ефективніше».
Якби міф про надвеликі доходи міста був правдою, то Трускавець процвітав би і в 1990-ті, і в 2000-ні, і п`ять-десять років тому. Адже тоді доходів було більше, продавалися такі стратегічні ресурси як земля та комунальне майно, бюджет міста в доларовому еквіваленті був набагато більший, ніж зараз.
Але цей міф народився не тому, що зараз доходів нібито стало більше. Ні, навпаки, доходів у Трускавця зараз навіть менше, ніж в 2007, 2008, 2010, 2011 чи складному 2014. Цей міф народився тому, що робіт зараз виконується значно більше, ніж раніше. Парадокс – але при менших доходах у Трускавці робиться набагато більше, ніж тоді, коли ці доходи сягали піку.
Доходи тоді і тепер
Нещодавно колишній міський голова Трускавця, генеральний директор ГКК «Карпати» Лев Грицак подав запит до міської ради про розмір надходження коштів до бюджету розвитку м. Трускавця з 2002 по 2010 рік та про розмір видатків на виконання робіт з бюджету розвитку м. Трускавця за цей же період (в розрізі по роках). У встановлені законом терміни Лев Ярославович отримав відповідь від фінансового управління. Згідно цієї відповіді коштів до бюджету розвитку Трускавця в 2003 році надійшло майже 6 мільйонів гривень, у 2004 – більше 9 млн, в 2005 – більше 6, в 2006 – 5 млн, в 2007 – 40 мільйонів, в 2008 – 31,5 млн, в 2009 – майже 23 млн. Детальні цифри можна побачити на скрін-шоті відповіді.
Цифри не надто вражають, якщо не згадати, що вартість долара в цих роках коливалася біля 5 гривень. Якщо зробити простий арифметичний підрахунок, поділивши дохід за кожен рік на 5, а потім помноживши на 25, то отримаємо еквівалент скільки доходів місто мало в тих роках «на наші гроші», тобто за теперішньою купівельною спроможністю. Для прикладу, 2007 рік – 8 мільйонів доларів США, або 200 мільйонів гривень «на наші гроші» за теперішнім курсом. І мова не про весь бюджет міста, а тільки про бюджет розвитку!!!
За останні 16 років найбільше надходжень до бюджету Трускавця в доларовому еквіваленті припадає на такі роки:
– 2008 (18 035,5 тис $),
– 2007 (15 500,7 тис $),
– 2012 (13 226,7 тис $),
– 2013 (13 171,4 тис $).
За останні чотири роки кількість надходжень до бюджету Трускавця в доларовому еквіваленті становила значно нижчі суми, а саме:
– 2015 – 7 346,4 тис $,
– 2016 – 7 965,0 тис $,
– 2017 – 10 455,3 тис $,
– 2018 – 11 522,9 тис $.
Отже, наповнюваність бюджету Трускавця в останні 4 роки є нижчою, ніж в попередні періоди. Хоча в гривневому еквіваленті спостерігається ріст надходжень до бюджету, проте зростають і видатки. Порівняно з попередніми періодами купівельна спроможність гривні різко впала, а видатки на ті ж об’єми робіт зросли в рази (виросли зарплати, ціни на матеріали, ціни на послуги проектантів тощо).
Причини зменшення доходів до бюджету Трускавця
Однією з причин зменшення кількості надходжень до міського бюджету є те, що в попередні періоди (2002-2015) відбувався тотальний розпродаж землі та комунального майна. Місто позбулося стратегічного ресурсу, і зараз продавати просто нічого. Чинний міський голова Трускавця Андрій Кульчинський любить жартувати, що не боїться звинувачень у корупції, адже всю землю і все майно розпродали до нього. Йому ж залишається «лавірувати» і шукати додаткові джерела доходів для міста. Це й стало головною причиною, чому Трускавець за часів Андрія Кульчинського перейшов від неефективної екстенсивної господарки (розпродаж багатств та їхнє проїдання) до інтенсивної (залучення додаткових коштів та раціональні інвестиції). Зараз продаж землі чи майна становить minimum minimorum і обраховується в сотих долях одного відсотка від доходу. Такий інтенсивний метод оправдовує себе в передових країнах і дає можливість не проїдати доходи, а розвиватися та реінвестувати їх у модернізацію та ефективні новітні технології. Але про це дещо згодом.
Інша причина зменшення надходжень до міського бюджету – держава забрала 15% податку на доходи фізичних осіб (відраховується з усіх зарплат, пенсій тощо). До 2015 року на місцях залишалося 75% ПДФО, з 2016 р. в місцевому бюджеті залишається лише 60% ПДФО. В структурі доходів загального фонду бюджету міста цей податок складає від 40 до 45%.
Друге місце в структурі доходів міста займає податок на землю (25-30%). В зв’язку з реформою схеми теплопостачання у Трускавці земельний податок є меншим за рахунок ліквідації підвищуючого коефіцієнту тепломагістралей.
Але держава не зупинилася на урізанні бюджетів успішних міст. Вже з 2020 року від міст планували забрати акциз на паливно-мастильні матеріали. Поки що залишили, але невідомо як там буде далі. З 2021 забирають пайовий внесок на розвиток інфраструктури. Останнє стане фінансовим ударом для успішних міст, де здійснюється будівництво об’єктів. Пайова участь – третя складова надходжень до бюджету розвитку після продажу землі та майна. Як було сказано вище, вже до 2015 року земля та майно були розпродані. Тепер місто позбавляється одного з найголовніших доходів до бюджету розвитку – пайової участі від будівництва.
Також перестала надходити субвенція на комунальні видатки бюджетних установ. Тепер місто самостійно платить за газ, воду, електроенергію для закладів освіти та медицини. А це біля 10 мільйонів гривень!
І останнє, що потрібно знати трускавчанам щодо причин зменшення доходів. Так звана «дотація вирівнювання» передбачає відбирання «зайвих» доходів з метою перенаправлення коштів слабким дотаційним регіонам. Дотація вирівнювання та комунальні видатки на утримання бюджетних установ освіти та медицини – це нововведення в бюджетному процесі цієї каденції, раніше цього не було. Тільки в 2019 році місто Трускавець в рамках «дотації вирівнювання» віддало зароблених 2 млн грн.
І тут варто одним реченням згадати чому місто-курорт зацікавлене у створенні ОТГ в форматі «Великого Трускавця». Краще хай наші кровно зароблені кошти інвестуються в розвиток сусідніх територій (Орів, Доброгостів, Уличне тощо), аніж мають іти невідомо куди.
Ефективне господарювання – шлях до успіху
Цифри надходжень до бюджету за останні 4 роки були б ще меншими, якби не дії влади Трускавця з метою збільшення надходжень до міської скарбниці.
Надходження до бюджету Трускавця зросли за рахунок детінізації зарплат та зростання в кілька разів рівня середньої зарплати по Трускавці. Так, станом на листопад 2015 року розмір середньої зарплати у Трускавці становив 1200 гривень, а вже станом на вересень 2019 року він зріс до 6 738 грн.
Якщо в 2013-2015 роках в санаторіях, готелях та інших підприємствах Трускавця люди працювали на 0,5 чи навіть 0,25 ставки, то зараз цього вже немає. Таким чином кількість поступлень від ПДФО в місто зросла, хоча його в місті лишається не 75%, як до 2015 року, а всього лише 60%.
Було оптимізовано доходи по земельному податку. Земельні ділянки, які були в постійному користуванні суб’єктів господарювання, переведені в оренду. Для прикладу, переведення з постійного користування в оренду 40 гектарів земель ПрАТ «Трускавецькурорт» щорічно дає додаткових 10 млн грн. до бюджету міста. До 2015 року підприємства сплачували 1% нормативної оцінки землі, зараз платять 3%.
Дуже важливо розуміти, що постійне користування землею – це де-факто приватна власність, натомість оренда – це власність міста. Окрім наповнення бюджету місто отримало назад десятки гектарів землі!
Окрім того, у Трускавці одні з перших в області створили податкову базу по нерухомості. Податки за квартири площею більше 60 кв.м. і садиби площею більше 120 кв.м. теж поступають до бюджету міста.
Міська влада почала працювати над залученням додаткових джерел фінансування з-поза міста: грантових коштів, коштів з обласного та державного бюджету, мікропроєктів. Це в першу чергу заслуга управління розвитку міста – інституції, котра в попередніх каденціях де-факто не працювала.
Політика енергоощадності дозволила зменшити видатки на теплоносій. Перехід міста на автономне та індивідуальне опалення дозволяє економити значні суми. Застарілі системи теплових магістралей гріли повітря та землю, і відмова від них спричинила вагому економію. Відмова від підприємств-прокладок у цій галузі – це теж оптимізація витрат, і вивільнені кошти використовуються для розвитку.
З 2016 року Трускавець працює в системі ProZorro, коли закупівля товарів та послуг проходить в рамках тендерних процедур. Внаслідок цього місто суттєво економить, відсутні так звані «відкати», кожен може відслідкувати які підприємства надають ті чи інші послуги у Трускавці.
Всі вище наведені фактори дозволили Трускавцю правильно та ефективно використовувати кошти міського бюджету. Саме тому в місті за останніх 4 роки зроблено так багато, хоча бюджети Трускавця 2015-2019 рр. є доволі скромними у порівнянні з попередніми періодами.
«Хоча міський бюджет зараз значно менший у порівняно з тим, яким він був п’ять чи десять років тому, але ми змогли знайти внутрішні резерви і за набагато менші гроші зробити переворот в місті. Переворот в позитивному значенні цього слова. Мешканці бачать, скільки всього зроблено в житловому фонді (перекриття дахів, ремонти ліфтів, заміна інженерних мереж в будинках, утеплення тощо), скільки відремонтовано вулиць, внутрішньоквартальних проїздів, як змінилися в кращу сторону наші школи, садочки, заклади культури, міська лікарня. І ми продовжуватимемо працювати в цьому ж напрямку», – прокоментував ситуацію з видатками з бюджету міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень