/До 150-річчя від дня народження/
Зенон Пельчар народився в Кришовіцах, які славилися своєю мінеральною сірчаною водою і вже мали на той час свою водолікарню. Можливо, це і мало суттєвий вплив на те, що він пізніше обрав курортологію і бальнеотерапію за основний напрямок своєї лікарської діяльності. В 1891 році він отримав диплом лікаря і працював у краківському шпиталі св. Лазаря, а згодом виїхав на кілька місяців до Парижа як товариш і лікар-опікун п. Володковича, одного із засновників Краківського Академічного Дому. В Парижі він, попри широкий світ інтелектуальних захоплень, впритул наблизився до французької лікарської науки, і використав її максимально. Ретельно і пильно відвідує лекції і практичні заняття з неврології в клініці Шарколя – знаменитого і геніального паризького клініциста. Ці заняття мали велике значення для нього і великий вплив на його подальшу лікарську кар’єру і діяльність.
Відразу після повернення з Парижа, влітку 1893 року Зенон Пельчар розпочав самостійну лікарську практику, і водночас став керівником – головним лікарем трускавецького курорту. Це співпало з передачею Трускавця спілкою власників – кн. Адама і Леона Сапігів, кн. Романа Сангушка, гр. Станіслава і Марцели Жултовських, гр. Андрія Замойського, д-ра Здзіслава Мархвицького і Лєшка Вісньовського – інженерові Вичинському, який знаменито розвинув і впровадив план інвестиційних і меліоративних робіт, прийнятих і затверджених спілкою. Окрім цього він запропонував фундаментальні зміни розвитку курорту, використавши новостворену матеріальну базу.
Для того, щоб можна і щоб варто було вкладати значний капітал в упорядкування території курорту і в різного роду інвестиції, необхідно було мати відповідне опертя для цього всього в авторитетній фаховій оцінці лікувальних властивостей мінеральних вод Трускавця, а також створити необхідні умови їх використання. Важливий вплив і голос мали лікарі. Головними речниками серед лікарів у той час були Людвік Ридиґєр, Зенон Пельчар і Тадеуш Прашіль.
Через Ридиґєра, а дещо пізніше через Прашіля набрала великого розголосу трускавецька вода з джерела «Нафтуся». Трускавець стає чимось на зразок Мекки для хворих з запаленням і камінною хворобою сечовивідних шляхів.
До популяризації мінеральних вод та інших лікувальних чинників спричинився у великій мірі і Зенон Пельчар.
Керуючись працями видатних учених і власними дослідженнями, висновками відомих бальнеологів інших курортів, він прийшов до висновку, що трускавецькі мінеральні води мають надзвичайний вплив на лікування різних недуг, в тому числі судин та серця. Пропагував інформацію про трускавецькі води і їх вплив на лікувальний процес не лише у своїх виступах, щорічних зведеннях, наукових збірниках та інших друкованих виданнях, а й на Першому Бальнеологічному з`їзді, влаштованому в 1905 р. Польським Бальнеологічним товариством, у змістовній доповіді з ілюстраціями, отриманими з власних дослідів та спостережень. Це була перша така праця курортного лікаря, побудована на матеріалі хворих курортного закладу.
Популяризація, яку розпочав Зенон Пельчар разом з поважними вченими-лікарями, тривала багато років.
Кількість хворих з хронічними недугами органів, яка в 1893 і 1894 роках була бл. 20, виросла у 1902 р. до 434, а пізніше зросла 20-кратно.
Досягнуті результати утвердила і помножила активна і наполеглива літературна праця Пельчара, подальші постійні публікації в галузі бальнеотерапії внутрішніх органів. Дійшло до того, що Трускавець став якщо не найбільшим, то однак в першому ряді «серцевим» курортом!
Хвороби серця і судин були важливим, але не єдиним предметом бальнеологічного зацікавлення Пельчара. Займали його також інші хронічні патології, які можна було лікувати як в Трускавці, так і на інших курортах, які розпоряджалися подібними до трускавецьких біологічними та бальнеологічними чинниками.
За свою наукову і письменницьку діяльність З. Пельчар зайняв чільне місце серед трускавецьких лікарів, і одне з перших серед усіх польських курортних лікарів. Прийшло це визнання само по собі і було для нього моральною заплатою. Але він не чекав заплати, бо хотів не власної вигоди,а успіху для курорту, адже осягнув він ці знання у Трускавці. Пельчар створив організацію лікарів курорту і серед них вишукував тих, які б робили наукові дослідження, керуючи нею кільканадцять літ, аж до останніх місяців свого життя.
Ця організація, Koło Lekarzy Zdrojowych w Truskawcu (Коло курортних лікарів у Трускавці), давала про себе знати. На сезонних засіданнях робили звіти, читали лекції і вели жваві дискусії. В цілому часто їх наукові здобутки потрапляли до лікарської преси, переважно в органах Польського Бальнеологічного товариства. Це приносило велику користь і спричинялося до розвитку бальнеологічної науки.
Через створену лікарську організацію на трускавецькому курорті збільшував Пельчар рівночасно і кадри Польського Бальнеологічного товариства, бо всі члени трускавецької організації одночасно ставали членами Товариства. Йшло це з його ініціативи, як одного з основних засновників, а після війни – «найстаршого почесного члена» рішенням статуту організації. Через керівництво Товариства робив все залежне від нього для розвитку науки і публікацій. Сам входив до керівного органу Бальнеологічного товариства і був постійним його членом, постійно друкувався у його виданнях. А коли у 1926 році на порядку денному стала справа організації фонду на будівництво Бальнеологічного інституту, то Пельчар був одним із тих лікарів, які найбільше спричинилися до помноження фонду, пожертвувавши 1621 злотий.
Нарис (шкіц) історії лікарського життя Пельчара був би лише фрагментарним, якби ми обмежились виключно його діяльністю у курортній галузі.
Окрім Трускавця і бальнеотерапії мав Пельчар ще інший напрямок своєї праці в сусідньому Дрогобичі: лікарська практика в широкому розумінні цього слова. В 1894-1895 роках займав посаду секундаріуша (заступник лікаря-ординатора) в дрогобицькому шпиталі. Займаючи відповідальні пости, він разом з директором шпиталю у Дрогобичі д-ром Козловським протягом багатьох років були чільними представниками у лікарській сфері всього нафтоносного Підгір`я включно із Дрогобичем, його промислово-торгівельним осередком.
За його наукові та лікарські досягнення, через його духовні і розумові можливості його запрошували і висували на високі посади, пов’язані з лікарською, науковою і суспільною діяльністю. Зенон Пельчар був членом ради Львівського Лікарського Дому і в його керівництві, належав до керівництва Союзу лікарів Республіки Польща і керував справами Кола наукового правління. На арені суспільної праці він належав до Ради міста Дрогобича і до Дрогобицького повітового відділу. А в бальнеологічній сфері – був головним лікарем трускавецького курорту!
Курортові у Трускавці Зенон Пельчар присвятив десять більших праць та незчисленну кількість наукових та рекламних статей, оскільки входив до складу редакцій кількох періодичних видань.
14 січня 2016 року виповнилося 150 років від дня народження цього невтомного і талановитого лікаря. Було б добре підняти і обтрясти від архівного пилу світле ім`я видатного трускавецького лікаря і оживити його через встановлення меморіальної дошки на віллі «Софія» (тепер «Моцарт»). Цю віллу Зенон Пельчар побудував у 1899 р. і назвав її на честь своєї дочки Софії, яка народилася у Трускавці в 1896 р. і прожила 97 років.
У Трускавці народився також його син Казимир Пельчар, видатний вчений, світової слави лікар-онколог, доктор медицини, професор, автор 85 наукових праць. Про його успішну кар’єру і трагічну долю розкажемо у наступній публікації.
Іван Скибак, Наталія Скибак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень