Ми так влаштовані, що здається, що щось погане – хвороба, катастрофа, аварія – може трапитися з людиною, але десь далеко і не з нами. Спрацьовує, видно, захисна реакція організму. Приблизно так нам здається, що квартирні афери, залишення людей без даху над головою – це жахи великих міст і сюжети для «Надзвичайних новин» Стогнія, а аж ніяк не нашого маленького тихого курортного містечка.
Та потрібно пам’ятати, що розслаблятися, бути нерозбірливим у контактах, довірливим з малознайомими людьми та неуважним з документами не можна. Незважаючи, у великому чи маленькому містечку ти живеш. Тому, що квартирні махінатори поруч і лише шукають слабинку, де людина залишилася самотня і ослаблена хворобами чи інвалідністю, алкогольною чи наркотичною залежністю!
Так три роки не міг потрапити до своєї квартири в одному з будинків на вулиці Стуса недієздатний Ігор Д. та його опікун – двоюрідний брат Орест Д. Як розповідає пан Орест, у 2009 році йому сказали, що в БТІ взяли витяг на продаж квартири його брата. Пан Орест через суд одразу поставив квартиру під арешт. Та його недієздатного брата зацікавлений у житлі громадянин Ф. фіктивно одружує з Юлією М., двокімнатну квартиру якої він уже продав. З часом Юля приводить нових співмешканців, а найслабшу ланку – Ігоря Д. селять в клітці на дачі в селі Модричі…
Орест визволяє брата, а про повернення його квартири звертається в суди, правоохоронні органи, адже має всі документи – право власності, будинкову книгу, технічний паспорт на квартиру. Дзвінки і спроби по-доброму потрапити в свою квартиру також закінчуються нічим.
Зрештою пан Орест звертається з заявою про допомогу потрапити в квартиру в КП «Трускавецьжитло». Директор КП «Трускавецьжитло» – молодий та ініціативний менеджер Олександр Ткаченко – є також заступником начальника Західного відділення комітету по боротьбі з корупцією. Тож він зі всією рішучістю береться допомогти пану Оресту та його брату нарешті потрапити в свою квартиру і закінчити тривалу епопею. Він особисто в понеділок, 10 вересня, разом з слюсарами КП «Трускавецьжитло» та дільничним міліціонером виїжджають до проблемної квартири з твердим наміром взламати замок. Причому якщо слюсар в останній момент вагається, все таки справа делікатна: «Я би не радив ламати…», то Олександр Ткаченко проявляє твердість: «Ти не радь, ти ламай!»
Та взламувати замок не довелося – почувши шарудіння в замку, пані Юлія сама відкрила двері, впустила делегацію і пообіцяла за кілька днів забрати з квартири себе, свої речі та своїх співмешканців. Про що написала письмову розписку. Як нам повідомили в міліції, 17 вересня вони справді виселилися, а ключі передали пану Оресту Д.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
ТОП коментованих за тиждень