Якщо хтось, прочитавши цей заголовок, подумав, що мова піде про вбитих Русланом Козиром благородних оленів чи косуль, то мусимо таких розчарувати. Бо сьогодні поговоримо не про трупи тварин, а про мертвонароджені організації, яких варто б поховати десь в кутку цвинтаря, як нехрещених чи повішеників. Але про все по порядку.
Коли 14 лютого проходило розширене засідання бюджетної комісії Трускавецької міської ради, то на ньому депутат Ігор Пілько сказав золоті слова: «Ми почали комунальну реформу. Питання булькає, але чітко ніде не звучить, ми ж продовжуємо кидати кошти на поповнення статутних фондів. Чи ми породили два трупи, яких чекає доля трупа попереднього?». Це був прозорий натяк на зруйноване «Наше місто» та новостворені «Трускавецьжитло» та «Трускавецьтепло».
Від моменту приходу до влади мера Руслана Козира розпочалося активне мусування теми «безгосподарності» попередньої влади. І хоча люди за рік часу вже побачили, яка «господарність» теперішнього голови, а також мають можливість порівняти розвиток Трускавця часів Лева Грицака та його занепад часів пана Козира, та тим не менше тема КП «Наше місто» була темою № 1 розмов у мерії кінця 2010 – початку 2011 року. Як лише не називав міський голова комунальне підприємство – і бездонною ямою, в яку буцімто місто вгатило аж 25 мільйонів гривень (потім виплило наверх, що ця цифра взята зі стелі, суто для пропагандистських цілей), і навіть «рукотворним цунамі». У провладній пресі, наче дійсно лавина цунамі, прокотилося ряд статей, які недобрим словом згадували попереднього керівника КП «Наше місто» Юрія Алієва, частково його наступника на цій посаді Олексія Балицького, а особливо мера 2002 – 2010 років Лева Грицака. На сесії міської ради було навіть вчинено наругу над працівниками підприємства, коли в зал внесли поховальний вінок із чорною стрічкою «для КП «Наше місто».
КП «Наше місто» з ініціативи нових «преславних» керманичів довели до банкрутства, на його чолі поставили вірну пану Козиру людину, давши цій людині зарплату майже вдвічі більшу, ніж була в Юрія Алієва, створили нові два комунальні підприємства і, здавалося б, можна в цій справі ставити крапку. Господарюйте, хлопці, показуйте, які з вас керівники і як ви піднімете комунальну сферу у Трускавці. Втріть носа попередникам, таким нездалим та поганим, що посміли якісь борги робити та в громади грошей просити.
Та справа якраз у тому, що хлопці, котрі зібралися під крильцем Руслана Козира, якраз до праці не дуже охочі. Бо робити – це не мітинги проводити і не партійні звіти писати. Перше, що попросили керівники нових комунальних підприємств – це грошенят. Оскільки у міській казні відколи прийшов Руслан Козир, грошей негусто, то вихід був один – брати кредит. Оскільки оперувати хотілося суто великими грішми, то й кредит взяли аж по мільйону. А для чого? Навряд чи для того, щоб жити на широку ногу, хто ж до цього признається. Взяли «для розвитку підприємства».
Не будемо переповідати всі перипетії взяття кредиту (брали та дозвіл на кредит давали ті, хто ще рік тому категорично виступав проти кредиту для КП «Наше місто»), не зачіпатимемо тут теми протесту прокурора, скажемо словами народної мудрості: позичене – не з’їдене. Позичене треба віддавати. Та віддавати нема з чого. Шикарні ремонти в начальницьких кабінетах, новомодна оргтехніка, великі зарплати партійних соратників, котрим дісталися найвигідніші престижні посади, все це – зі стартового капіталу. А тим часом у «Трускавецьтепло» не раз вже виникали проблеми з оплатою за електроенергію та енергоносії, у «Трускавецьжитло» – заборгованість по заробітній платі далеко не місячного терміну. Оскільки нема чим виплачувати ні відсотки, ні тіло кредиту, то прокозирівська міська рада погодилася на розтермінування кредиту КП «Трускавецьжитло». В лютому сесія розглянула питання «Про надання дозволу КП «Трускавецьжитло» щодо продовження терміну дії кредитного договору №1/321 від 06.07.2011 р.» та дала згоду на продовження терміну дії кредитного договору до 25 жовтня 2014 року зі збільшенням відсоткової ставки до 22% річних. Виходу нема – дебіторська заборгованість цього комунального підприємства становила станом на 1 лютого 2011 року 655,7 тис. грн., на підприємстві – фінансова напруга.
Не дивно, що проблеми комунальних підприємств намагаються перекласти на тих, хто досі мовчки терпів знущання місцевої влади. Населенню «впаяли» підвищення тарифів на виконкомі в середині лютого – плати, заможна громадо! Куди йде оплата за квартплату чи теплопостачання, коли рядові працівники цих підприємств або мають заборгованість по зарплаті, або ж мають цю зарплату просто мізерну? Де таке хтось бачив, щоб начальник комунального підприємства мав зарплату вищу, ніж мер міста? Чому тепер ніхто не говорить про «безгосподарність», адже тільки торік створені комунальні підприємства хоч нині можна б оголошувати банкрутами? Правду кажуть, не кажи гоп, поки не перескочиш. Ліквідувавши КП «Наше місто», котре ще мало шанси вилізти з боргів, з ініціативи ясновельможного пана Козира створили два «трупи», як висловився депутат Пілько. А на одній із понеділкових нарад пан Козир сказав, що «труп неможливо оживити, його можна припудрити». Та поряд із пудруванням «трупа» нам пудрять і мізки, пускають пилюку в очі, охмуряють та вішають локшину на вуха. Але ж як цього не робити, коли ми даємося на «розведення». Мається на увазі зовсім не розведення благородного карпатського оленя, а розведення лохів.
Фото з сайту www.tustan.com
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень