У травні минуло два роки з того дня, коли почала діяти громадська організація «Європейська інтеграція України» (зараз це Міжнародний центр). Назва організації є промовистою і навряд чи потребує додаткових пояснень. А от якими засобами вдається реалізувати благородні цілі та хто найбільше ангажується у цей процес – це залишається поки що невідомим.
Тож саме про МЦ «Європейська інтеграція України», про основні цілі та засоби їх досягнення, а також про активістів організації, партнерів та співпрацю з владою спілкуємося з головою Міжнародного центру «ЄІУ» Іваном Цегеньком.
– Іване Дем’яновичу, як взагалі виник задум створення такої організації? Чи не шкодуєте, що два роки тому Ви з однодумцями створили «ЄІУ», адже на Ваші плечі навалилася важка ноша?
– Протягом свого життя з ряду обставин я декілька разів кардинально змінював сферу своєї діяльності. Кожна з них давала мені неоціненний досвід і контакти. Дев’ять років до 2015-го я жив і працював у Трускавці, отож вирішив, використовуючи свій досвід і контакти, створити неурядову організацію, яка б могла принести щось корисне насамперед цьому місту-курорту та й взагалі українському суспільству. Зважаючи на те, що маю багато товаришів в Україні і Європі, особливо в Польщі, котрі займаються політичною чи громадською діяльністю. Адже саме Польща завжди була так званим адвокатом для України в Європейському Союзі. Отож, була створена організація, основною ідеєю якої стало впровадження європейських цивілізованих цінностей в повсякденне життя українського суспільства шляхом участі громадськості в спільних міжнародних проектах.
– Скільки заходів організувала чи співорганізувала «ЄІУ» за ці два роки?
– За два роки діяльності вдалось багато що реалізувати, дякувати Богу. Все це описано і постійно висвітлюється на сайті http://evrointegracia.org.ua/. Перелічення всього займе багато часу.
Діяльність чітко орієнтована на здійснення конкретних заходів, а не на уявну боротьбу проти когось. Для мене особисто боротьба – це конкретна дія, а в теперішній моїй діяльності – якийсь конкретний соціальний чи промоційний захід, який приносить таку ж конкретну користь відповідній категорії людей, закладам чи українському суспільству взагалі.
Можна багато скаржитись, вказувати на недоліки влади, будувати «космічні» плани та вести дебати про якісь уявні перспективи, нічого не роблячи в результаті. У нас, на жаль, багато людей, котрих я відношу до суспільства імені Олі Фреймут, тобто «ревізорів». Вони знають як має бути. Також маємо багато діячів, котрі ніде не працювавши, не створивши нічого і не маючи найменшого виробничого чи службового досвіду, наївно уявили собі, що можуть змінити країну потрапивши у владу.
А можна просто взяти і почати робити. Для цього не потрібно бути при владі. І тоді, по результатах своєї діяльності, усвідомлюєш по справжньому на що ти здатний. Коли долаєш всілякі перешкоди: відсутність коштів, часткове нерозуміння і небажання окремих посадовців допомагати, тощо.
– Найбільше «Європейська інтеграція України» співпрацює з польськими партнерами, але маєте напрацювання і щодо Угорщини та Словаччини. Розкажіть, будь ласка, як Ви бачите подальшу співпрацю з нашими західними сусідами.
– З Угорщиною і Словаччиною співпраця відбувається не так інтенсивно як з поляками. Цьому є багато передумов, насамперед – мовний бар’єр. Та все ж ми плануємо інтенсивніше діяти в цьому напрямку, адже попереду нові спільні проекти на території Карпатського регіону, які охоплюють ці країни. В найближчий час я знову їду до Угорщини, де буду мати ряд зустрічей та перемовин.
– Влада може сприяти громадським організаціям, а може й ставити палки в колеса. А як у Вашому випадку? Які стосунки у «ЄІУ» з локальними владами, чию підтримку відчуваєте найдужче?
– Звичайно, влада як захоче, то може ігнорувати будь-яку громадську діяльність чи навіть ставити палки в колеса. Але все ж таки наша організація в 2016 році підписала Меморандуми про партнерство і співпрацю із Старосамбірською і Трускавецькою міськими радами, оскільки одним з основних напрямків є діяльність в рамках умовного туристично-економічного кластеру «Бескиди», на території якого розміщені ці два міста. Маю постійну підтримку від міських голів цих міст.
Також постійно патронує заходи, які проводить Центр, губернатор області Олег Синютка. Зважаючи на те, що я включений в Громадську раду Комітету ВРУ з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму, то отримую постійну підтримку від цього Комітету.
І все ж таки найбільша комунікація і участь в спільних заходах в мене існує з міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським та Старосамбірською міською радою, колектив якої на чолі з мером Ігорем Трухимом є насправді одним цілим і всіляко підтримує та поважає нашу організацію і мене особисто :-).
Попри те для деяких працівників від влади діяльність організацій подібного спрямування викликає роздратованість і небажання співпрацювати, хоча ми не є конкурентами владі, а хочемо долучити свій досвід на загальне благо.
– Напевно, час згадати основних Ваших партнерів – хто вони, чим допомагають, як забезпечують взаємовигідну співпрацю?
– Так, діяльність організації була б неможливою без партнерів, котрі по справжньому розуміють нашу корисність, ефективність і, напевно, професійність. Адже Центр за роки своєї діяльності не отримав жодної фінансової підтримки від будь-яких органів влади. А без конкретного ресурсу неможливо було б втілити навіть відсоток з того що зроблено.
Отож, хочу подякувати ще раз всім нашим партнерам та просто друзям, котрі підтримують організацію чи окремі її проекти. Перелічення всіх їх також займе багато часу, а мені б не хотілось когось оминути.
– Якщо щось не вдається чи виникають непередбачувані перешкоди, то чи не опускаються руки, чи не виникають думки, що в нас не вартує робити щось добре, не вартує докладати зусиль, адже це й так ніхто не оцінить належним чином?
– Перешкод, яких би не можливо було подолати, в такій діяльності не існує. Так, є подекуди труднощі, особливо ментальні. Доводиться їх долати. Але попри те мені приємно, що за час діяльності організації я познайомився, потоваришував і почав співпрацювати з багатьма людьми, які, на мою думку, дійсно якісно міняють наше суспільство і країну. Це зараз найголовніше, що такі люди є – значить, у нас є майбутнє. І, на моє переконання, опускати руки ніколи не потрібно. Краще переформатувати свою діяльність, відмовитися від співпраці з тими, хто цього не хоче. Бо переконувати чи нав’язувати комусь свої думки чи бачення – марна справа.
Щодо другого питання, то, звичайно, організація будь-якого проекту вимагає значних зусиль, часу, коштів. І коли деколи в результаті чуєш безпідставну іронію чи навіть критику, хоча проекти далекі від політики, стає просто неприємно. Але радує те, що більшість все ж таки схвалює і підтримує діяльність і її результати.
– Міжнародний центр «Європейська інтеграція України» відомий участю в співорганізації Фестивалю польської культури та відзнаки «Гордість Трускавця», заснуванням Клубу готельєрів та рестораторів, співорганізацією різноманітних спортивних заходів. А що новенького у планах «ЄІУ»
– Так, в минулому році ГО «Європейська інтеграція України» виступила одним із співорганізаторів Фестивалю польської культури, а саме запропонувала провести, організувала і провела конференцію-круглий стіл на тему «Шляхи і способи зміцнення добросусідських стосунків між Україною та Польщею в сучасній непростій геополітичній ситуації. Роль органів місцевого самоврядування і неурядових організацій в спільній промоції обох країн». Мені не потрібно було дешевої слави чи популярності, я не отримував за це якихось коштів з міського бюджету. Хотілось, щоб цей Фестиваль був значиміший і важливий. Цього ж року організатори з української сторони, попри участь в установчому засіданні з підготовки Фестивалю за участі польської сторони, проігнорували участь Центру в підготовці Фестивалю. Представників Центру, незважаючи на попередню співпрацю і співорганізацію, на Фестиваль цього року не запросили навіть в якості гостей. Але попри те сподіваюсь, що цей захід в Трускавці пройде на високому рівні і з великою кількістю глядачів на виступах польських колективів.
Щодо організації інших об’єднань і заходів, то мене тішить, що вже два рази на засідання збирались готельєри і ресторатори Трускавця в рамках однойменного Клубу, що другий рік поспіль успішно відбулось вручення відзнаки «Гордість Трускавця», що Міжнародний гірськолижний Кубок «Bukovytsia OPEN» включений в міжнародний календар гірськолижних змагань під егідою FIS, що відбулась Перша міжнародна реабілітаційно-медична Конференція в Польщі, що успішно триває проект підтримки світового українства, що маю можливість представляти Трускавець і Україну на європейських Конференціях і Форумах як доповідач.
А в найближчих планах з нового – участь в створенні Асоціації європейських міст Карпатського регіону під егідою голів вищих законодавчих органів країн Карпатського регіону, підписання Угоди з товариством Сянока і Землі Сяноцької, завершення створення східноєвропейської відзнаки бальнеологічних курортів «Кришталевий лотос», проведення Міжнародного гірськолижного Кубка «Bukovytsia OPEN» в три етапи – в трьох різних країнах. Попри те будемо активно продовжувати діяльність в рамках попередньо започаткованих проектів.
І на завершення. Від нас всіх залежить доля нашої батьківщини. Для того, щоб ми і наша країна були успішними, потрібно не рватись до влади, боротись між собою і банально «розганяти повітря». Потрібно деколи щось просто робити для цієї країни і суспільства, не шукаючи в цьому вигоди і заробітку. І тоді ми дійсно побудуємо цивілізоване і щасливе суспільство.
Також хочу щиро подякувати «Трускавецькому віснику» за постійну підтримку та постійне висвітлення діяльності ввіреної мені організації!
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень