Хто з двадцяти одного кандидата у депутати на нашому Дрогобицькому окрузі готовий вже написати заяву про складення депутатських повноважень через рік після перебування на цій виборній посаді? Може, «єдиний кандидат» Роман Ілик? Може, представник партії влади Михайло Янковський? Може, ще хтось із тих, кого називають фаворитами цих перегонів? Ні і ще раз ні. Бо вони, і одні, і другі, і теперішня влада, і теперішня опозиція, представляють собою владу. Владу, котра змінює одна одну і при одній, і при другій добре олігархам. Як зазначив координатор руху «Чесно» в Дрогобичі Святослав Сурма, нас пробують ставити у ситуацію, в якій були українці в Другій світовій війні. Або ти за німців-фашистів, або за москалів-комуністів. А свідомі українці натомість взяли і сформували УПА.
Але повернімося до складення повноважень. Ще не будучи обраним, таку заяву вже підписав один кандидат. Це – наш трускавчанин, знаний громадський діяч, людина з кількома вищими освітами, розробник сайту Львівської обласної ради, підприємець Святослав Грабовський. І це його фішка на цих виборах.
«Для мене постало питання – чи йти на вибори, в український парламент, в це брудне болото? При владі залишилися ті, хто нищив Україну і українців. Вони поміняли вивіски, а методи залишилися ті ж самі. Ми ніби живемо в парламентській республіці, але нічого не змінюється на краще. Невже нема просвітку?» – запитував і себе, і учасників Дискусійного клубу 6 вересня кандидат Святослав Грабовський. І одразу ж відповідав, що пішов на вибори, щоб застосувати нові методи в передвиборчому процесі, щоб навчити людей робити інший вибір, щоб обирати не менше зло, а щось якісно нове. «Я пішов, щоб гуртувати громаду», – дещо патетично, але щиро ділився своїми думками кандидат. У відповідь він почув шквал критики. По-перше, у його словах ніби нема жодної конкретики. По-друге, а де гарантія, що саме Грабовський вистоїть перед спокусами депутатства. По-третє, кандидата майже не знають поза Трускавцем, а він наївно розповідає, що зустрічається з людьми біля будинків, розповідає їм про громадянське суспільство. За приклад навели одне з сіл, де привезені два ящики горілки плюс дармова закуска зібрали ледь не всіх мешканців. А він говорить про політичні високі матерії. Чи готовий він зробити вулицю Спортивну в Дрогобичі, так як кандидат Лагодич хоче зробити Самбірську? Кандидат Грабовський відповів, що вважає це підкупом виборців.
Професор ДДПУ Леонід Тимошенко висловив думку, що половина з кандидатів на Дрогобиччині отримали гроші від Партії регіонів, щоб розпорошити голоси – тоді виграє провладний кандидат. Леонід Володимирович одразу ж зробив застереження, що пана Грабовського він до цієї половини не відносить. Але все ж Святослав Грабовський, висуваючи свою кандидатуру, діє саме на руку ПР, вважає професор. Знітившись, кандидат відповів, що якщо матиме низькі рейтинги, то готовий зняти свою кандидатуру на користь сильнішого. Але погоджуватися з тим, що в нього рейтинг взагалі нульовий (про це сказав керівник Асоціації «Нові Горизонти» Олександр Магльона), Святослав Грабовський не захотів. Бо, дійсно, а як же ж тоді та безкорислива титанічна праця на благо громади, на захист інтересів людей? І це не тільки тарифні війни у Трускавці, які закінчилися нехай і половинчастою, але все ж перемогою. Це і намагання зробити прозорою всю владу – місцеву, обласну, центральну. Це намагання протистояти свавіллю міліціонерів та працівників ДАІ. Це формування громадянського суспільства в країні, де байдужість мешканців може вбити найкращі ініціативи.
Депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин зауважив, що слухаючи це все, склалося враження, що кандидат живе в державі, де є сталий політичний та економічний розвиток, де панує закон і демократія. Насправді ж, за словами Михайла Васильовича, відбулося узаконення банди донецьких. Інший виступаючий зауважив, що йти в парламент – це треба бути готовим, що там тебе не допустять навіть до мікрофону, а професійний боєць типу Ельбруса Тадеєва дасть тобі в щелепу і зробить калікою навіки. І не допоможе, що ти депутат, не допоможе жоден суд.
Та Святослава Грабовського це не лякає. Він каже, що знає, як з цим всім боротися, переконує, що організує хорошу взаємодію з громадою – не лише через помічників депутата, а й через Інтернет, що він, до речі, успішно робить і зараз.
«У вас в очах немає мети, нема відчуття лету. Нема у вас і грошей, тільки совість і освіти», – кажуть йому. «Чи ставите за свою стратегічну мету повалення цього режиму?» – запитують. «Святослав, ви -= камікадзе», – не без симпатії до кандидата вигукує В’ячеслав Умнов. Але цими сумнівами не вдається заразити того, хто має світлу мету і не тільки пише, що йде служити громаді, але служить їй. Бо те, що Святослав Грабовський вже служить громаді – факт. Чому його так не любить трускавецька влада, чи ж не за те, що він, не маючи жодних корисливих інтересів, стає на захист громади, стає на прю проти брехні, фальші, махінацій? А як закусують губи, коли він починає знімати на камеру засідання сесій міської ради! Це, до речі, він започаткував найперше в Україні. А як зляться, коли публікує списки прогульників-депутатів чи нагадує про передвиборчі обіцянки! А як хочуть вплинути на нього!
Ось і тепер – звинувачення, що підіграє Партії регіонів, бо нібито шкодить «єдиному кандидату». А він як ті воїни УПА, яких теж звинувачували, що підіграють німцям, що співпрацюють з фашистами. А вони формували свою націоналістичну ідеологію, не хотіли вибирати між двома злами. Тож і Святослав Грабовський може стати депутатом від Дрогобиччини і він для нас значно кращий кандидат, ніж той же «єдиний кандидат» Ілик. А різні псевдорейтинги та замовні соціологічні опитування та дослідження такі ж правдиві, як те, що в Трускавці місцеву владу підтримує 60% населення. Бо замовляє музику той, хто платить. Святослав не платить, бо він чесна людина і олігархи його не фінансують. Тож якщо він набере більше голосів у Трускавці від інших кандидатів, це буде його перемога, навіть якщо і не пройде до парламенту, цього «болота», як він його назвав. А для цього потрібно постаратися не тільки йому, а всій команді, в тому числі і довіреній особі Сергію Розорі. До речі, від «Трускавецького вісника» велика подяка панові Сергію за те, що нагадав на Дискусійному клубі про факт спалення у Трускавці прапору «Фронту змін». Бо, на нашу думку, Святослава Грабовського та Сергія Розору об’єднує одне – вони не бояться бандитів, під якими прапорами ті б не ховалися.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень