Початок
ХІ Міжнародний економічний форум стартував у Трускавці 14 жовтня. Проходив він на рівні віце-прем`єра (був присутній та виступав Сергій Тигипко), що аж ніяк не завадило йому побити рекорд кількості учасників (понад 600 осіб з більше 25 країн світу). Нагадаємо, що в 2009 році, коли форум у нашому місті відбувався вперше, участь в ньому взяли тодішній Президент України Віктор Ющенко та тодішня Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко.
На початку форуму із вітальним словом виступив голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк. «Всесвітньо відомий курорт Трускавець як приємне і корисне місце для продуктивної роботи економічних та політичних еліт» – такими словами охарактеризував Михайло Михайлович наше місто, що, звичайно ж, тішить. Він при нагоді нагадав присутнім, що славнозвісні форуми у Швейцарії та Польщі теж відбуваються в курортних місцинах (Давос та Криниця), що сприяє камеральній атмосфері. Далі очільник області розповів про переваги нашого краю в цілому та Львова зокрема, де «гості з ЄС почувають себе як вдома», де «висока побутова культура місцевого населення», де «багата історико-культурна спадщина», а «українські Карпати – єдині в Європі гори, які ще не повністю освоєні і мають привабливий рекреаційний потенціал». Згадуючи про Карпати, губернатор не міг не згадати про проект «Олімпійська надія-2022», який не так готує наш край до можливої Олімпіади (бо це дуже невизначена і непевна перспектива), як має сформувати потужну базу для підготовки спортсменів зимових видів спорту та сприяти розвитку зимового туризму.
Форум проходив під гаслом «Економічна інтеграція – національні пріоритети», модератором його пленарної частини, яка тривала у п’ятницю до обіду, був Владислав Каськів. Та, на нашу думку, це не був вдалий вибір організаторів, бо розлогі пояснення чи коментарі колишнього лідера «Пори» та деякі його жарти (наприклад, хто без помилок вимовить ІнтерМедікалЕкоСіті, той матиме бонуси при лікуванні у професора Козявкіна) навряд чи були доречними на заході такого рівня. Дещо недоречним та певною мірою заполітизованим був і виступ голови бюджетної комісії Львівської обласної ради, свободівця Ярослава Качмарика, котрий більше сказав про негативи нашого регіону, в тому числі і про економічні та політичні переслідування бізнесу.
Пленарне засідання
Ключову доповідь мав віце-прем`єр Сергій Тигипко, котрий наголосив на тому, наскільки багато важить у теперішній нелегкий кризовий період живе спілкування, чесна та відкрита розмова. «Зменшити залежність від зовнішнього світу, розвивати внутрішній ринок» – один з рецептів боротьби з кризою від цього економіста та банкіра. Оскільки саме Тигипку приходиться відповідати за реалізацію не надто популярних, якщо не сказати жорстких в соціальному плані рішень, то він використав можливість виступу для пояснення чому політика чинного уряду є саме такою, а не іншою. Очевидно, що зменшити дефіцит бюджету без проведення реформ не вдалося б, а реформи потрібно проводити, а не просто говорити про них, як це робилося впродовж багатьох років незалежності України. Та є проблеми, серед яких корупція – під № 1. І то не лише в освіті чи охороні здоров`я, а найгірше, що корупція існує на рівні економіки. Не подолавши її, не можна навіть думати про притік інвесторів до держави – завершив свою думку Сергій Тигипко.
Наступним доповідачем був заступник м
іністра закордонних справ Чеської Республіки Томаш Дуб, котрий зупинився на двосторонній співпраці Чехії та України та повідомив, що в грудні цього року пройде українсько-чеський саміт, результатом якого має стати підписання двосторонньої Угоди про всеосяжну та глибоку економічну співпрацю. Бо хоча стосунки між державами непогані, та їх можна покращити. Готові чехи звернути свою увагу і на Львівщину, дотепер найбільше уваги вони приділяли Закарпаттю як найближчого до Чехії українського регіону.
Щороку у Трускавці на пленарному засіданні виступає Президент Американської Торгівельної Палати в Україні Хорхе Зукоскі, цьогоріч темою його доповіді була інтеграція України у світову економіку через реалізацію національних проектів. На запитання, коли ж реалізується історія успіху української держави американець відповів хоч оптимістично, та досить неконкретно – «от-от». Подобається пану Зукоскі гасло «Львів відкритий для світу», бо де відкритість – так і конкурентне середовище як один із ключів до успіху.
Коротким та змістовним був єдиний виступ представника Трускавця першого дня форуму – Героя України, керівника Міжнародної клініки відновного лікування, професора Володимира Козявкіна. Окрім клініки у Трускавці площею 15 тисяч метрів квадратних постане ще і клініка на Арабатській Стрілці між Азовським морем та Сивашем – там вже забудовано 35 тисяч м. кв. Про цю споруду, яка має стати основою ІнтерМедікалЕкоСіті, був показаний короткий фільм (ролик). Терміни із короткого виступу Володимира Ілліча дали можливість зрозуміти, в якому ж напрямі планує розвивати медицину ця людина – екологічна медицина, екохарчування, альтернативна енергетика, утилізація відходів, а головне – освіта, бо «без знань нічого не буде». Та поряд зі знаннями необхідні і практичні вміння. Професор навів слова китайського прислів’я: якщо покажеш – я забуду, якщо скажеш – я запам’ятаю, якщо даси зробити самому – я навчуся. На завершення Володимир Козявкін повідомив, що в Трускавці діє Східноєвропейська академія медичної реабілітації під егідою Стокгольмського університету, котра співпрацює із провідними медичними та науковими центрами Мюнхена, Абу-Дабі тощо.
Про те, що проект «Олімпійська надія-2022» стане потужним імпульсом для розвитку регіону, розповів Владислав Каськів (голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України), а досвідом інвестиційного та інноваційного розвитку регіону поділився голова Харківської ОДА Михайло Добкін.
Голова бюджетної комісії Львівської облради Ярослав Качмарик зупинився на низці негативних тенденцій на Львівщині, серед яких були названі проблеми розвитку місцевого виробництва, зміни кошторисної вартості об’єктів до Євро-2012, значно менші темпи надходжень до місцевих бюджетів порівняно з надходженнями до бюджету центрального, перевага імпорту над експортом (на 1 долар експорту на Львівщині припадає 2,1 долара імпорту), негативне міграційне сальдо, зменшення прямих іноземних інвестицій.
Завершальна фаза пленарного засідання проходила без журналістів, котрі пішли на брифінг за участі Сергія Тигипка та Михайла Цимбалюка. Серед питань, котрі задали представники мас-медіа – подорожчання газу та комунальних послуг, вирок для Юлії Тимошенко та його негативний вплив на залучення інвестицій, потреба покращення транспортного сполучення, розвитку інфраструктури, закритість влади, захоплення олігархами привабливих підприємств та інші. Кількість пільг потрібно зменшити, щоб ними користувалися тільки бідні, в наступному році планується зростання соціальних виплат, за корупцію потрібно не тільки звільняти з посад, а й садити в тюрми, щодо справи Тимошенко, то потрібно чітко прописати в законодавстві де політична діяльність, а де корупція, до судової гілки влади є надто багато претензій, тому її також потрібно реформувати («до суду треба йти, як до останньої інстанції, там повинна бути правда»), з наступної весни буде введено два нові потяги, які сполучатимуть Львів із Трускавцем – так стисло можна б окреслити відповіді пп. Тигипка та Цимбалюка. А поза тим говорилося і про те, що форуми в Трускавці вартують того, щоб їх проводити і надалі, хоча вони і недешево обходяться державі, що вимоги МВФ щодо подорожчання газу для населення не можна виконати зразу, бо це викличе соціальну напругу, що кожен керівник повинен сприяти створенню нових робочих місць, забезпечувати результат, прислухатися до думки громади, в іншому випадку ти – неефективний керівник і тебе треба замінити.
Слід зазначити, що на гостей форуму чекала і мистецька програма як в «Ріксосі-Прикарпаття», де форум відбувався, так і в місті – на центральній площі, біля бюветів, в музеях, нічних закладах, ПК Шевченка, на майданчиках. Та проте більшість гостей навряд чи побували на всіх цих заходах, зважаючи на насиченість програми та не дуже приємну погоду. Шкода тільки учасників різноманітних акцій в місті, зокрема дітей зі школи мистецтв, котрі мусіли 4 години мерзнути «під грибками», адже отримали особисте доручення завідувача відділу культури виступати за будь-якої погоди.
В самому ж готелі окрім розгорнутих виставок картин китайських художників грала також приємна класична музика, а під час кави-брейк чи після обіду гості заходу мали можливість ознайомитися із представленими пропозиціями від різних фірм та видань.
Стратегічне планування та регіональний розвиток
Друга частина дня 14 жовтня проходила на форумі під знаком секційних засідань. На одному з них говорили про забезпечення економічної стабільності в розрізі фінансів, інвестицій та інфраструктури, натомість на другому зупинилися на проблемах стратегічного планування та регіонального розвитку. Серед тих, хто ділився своїм досвідом – Пол Дарбі, виконавчий директор з програм міжнародного співробітництва Конференційної ради Канади та Бренда Лефлер і Луі Терріо, директор програм та директор з прогнозу та аналізу цієї ж ради. «Без кількісного аналізу вірогідність економічного розвитку дуже мала», – запевнив Пол Дарбі і на ряді конкретних прикладів довів, що повинні при плануванні та розробці стратегії розвитку регіону враховуватися такі аспекти як порівняльний аналіз, демографічне, економічне та фінансове прогнозування. Навіщо будувати нові школи чи вкладати кошти в існуючі, якщо кількість населення в якомусь регіоні катастрофічно зменшується? Як можна планувати кількість ліжок в лікарні, не знаючи демографії? Чи варто платити за тепло чи світло в закладах, які не будуть потрібними для міста, не приноситимуть йому користь? Навіщо готувати кардіологів, якщо аналіз показує, що потрібні терапевти? Це лише кілька простеньких запитань, на прикладі яких канадці доводили, що планування повинно бути не лише короткостроковим на рік-два, а тривалим – на 15 – 20 років. Відстежувати процес змін, проводити бенчмаркінг потрібно проводити як мінімум раз на два – три роки. Зниження податків часто не призводить до покращення, бо погіршується стан інфраструктури, а це впливає на інвестиційну привабливість. Щодо інвесторів повинна бути бездоганна урядова політика, наявність кваліфікованої робочої сили – ці та інші тези лунали із вуст фахівців, котрі виявили бажання поділитися досвідом не тільки з українцями, а всіма, хто бажав взяти участь в цьому секційному засіданні. А серед таких – німці, чехи, поляки, китайці, корейці, росіяни, румуни.
Родзинкою став виступ Андрія Садового, міського голови Львова, котрий назвав три складові свого успіху – треба мати довіру населення, знати, що робити і мати ресурси. «Львів, який я застав і Львів теперішній суттєво відрізняється», зазначив мер міста Лева. Тепер у Львові не лише цілодобове холодне, але і гаряче водопостачання, якісна комунальна інфраструктура. Радитися із громадою і бути практиком, йти назустріч бізнес-середовищу і тоді воно піде назустріч владі – такі рекомендації Андрія Івановича мерам малих міст. А ще – вміти подати своє місто, вміти шукати та знаходити кошти, робити моніторинг думки громади, впроваджувати в життя ідеї, які виходять від народу, а не лише від самих чиновників – це теж складові успіху, заради досягнення якого повинна трудитися вся команда професіоналів міської влади. «Має бути стратегія міста, а не стратегія певної групи людей» – ці слова пана Садового мали б взяти до уваги в багатьох містечках нашого краю і Трускавець – не виняток в цьому плані.
Міжнародний аеропорт, надсучасний стадіон, відремонтовані дороги – вкладено багато і однозначно, що до Євро це все не окупиться. Та якщо глянути на суть питання не короткозоро, а в довготривалій перспективі, то підготовка до Євро у Львові і є якраз прикладом проекту стратегічного, а не тактичного, проекту, спрямованого на майбутнє, а не лише на найближчий час. Бо варто не лише дивитися на те, що під носом, а глянути і в далечінь.
День другий, останній
Другий день форуму проходив під знаком двох секцій – тем Олімпійської надії та розвитку місцевого потенціалу. Відносно підготовки до можливої Олімпіади-2022, то для трускавчан варто було б послухати виступ Ігоря Шклярука, заступника Павла Якубенка. Щоправда, нам не вдалося взяти в нього коментар, бо одразу ж після виступу пан Ігор виїхав назад, до Києва, та з виступу було зрозуміло – після проведення Євро-2012 не потрібно спочивати на лаврах, а працювати над вдосконаленням бази. ЗАТ «Трускавецькурорт» готовий до співпраці з інвесторами, яких зацікавлять проекти модернізації санаторіїв верхньої (нагірної) частини курорту, а мова йде про «Рубін», «Алмаз», «Янтар» та «Кристал». Якщо такі інвестори знайдуться, то виграє не тільки ЗАТ, а і влада Трускавця, і мешканці міста, бо будуть збережені нові робочі місця, не поставатиме в котрий раз питання можливості знесення цих санаторіїв, які дехто чомусь хоче називати совдепівськими. Як би там не було, та ми повністю поділяємо позицію ЗАТ «Трускавецькурорт» – модернізувати вищеназвані об’єкти, які згодом можуть стати готелями для потреб туристів, яких цікавлять зимові види спорту.
Інвестиційні проекти на закінчення форуму представили і ряд малих міст. Через обмаль часу, виділеного на ці потреби, презентації виглядали дещо аморфними та зім’ятими, хоча Трускавець і не виглядав найгірше в цьому плані, для прикладу, Глиняни презентували свій проект відновлення килимарства не краще. Отже, міський голова Трускавця Руслан Козир розповів про можливість інвестування у аква-парк, у центр інноваційної медицини, у реконструкцію курортного парку, у спортивно-оздоровчий комплекс, розповів про вагомий соціальний проект – будівництво спортивного стадіону. На жаль, проект Трускавця, як і проекти Новояворівська, Нового Калинова, Глинян, Ходорова, презентувалися ля незначної кількості учасників та майже за повної відсутності журналістів. Діло не в тому, що хтось спеціально проігнорував ці заходи – під час проведення презентацій давав прес-конференцію голова ЛОДА Михайло Цимбалюк. Ми не переповідатимемо те все, що він говорив про позитиви розвитку області, а от про Трускавець та його чинну владу Михайло Михайлович висловився досить жорстко, мовляв, ось вже рік влада Трускавця спочиває на лаврах, те все, що було зроблено, в тому числі ремонт доріг, це робилося за державні кошти. «Ми чекаємо активних дій зі сторони трускавецької влади, та як наразі їх не бачимо. Вони прославилися тим, що ліквідували комунальне підприємство, не вирішивши питання боргів, спочивають на лаврах та не роблять тих дій, яких ми від них очікуємо». Можливо, наведені слова не повністю дослівні, та вони, на нашу думку, відображають суть думок губернатора. До речі, як відмітили місцеві, обласні, київські та закордонні журналісти, зі всіх висловлювань на форумі ті, що стосувалися Трускавця та його влади були найбільш жорсткими.
До речі, невідомо з якої причини в пакетах для учасників форуму, не кажучи вже про пакети журналістів, не було ЖОДНОГО рекламного матеріалу від влади Трускавця. В коридорі можна було взяти хіба рекламні матеріали окремих компаній, як «ТКС» чи «Шале Грааль», а про Трускавець – нічого. Для чого ж тоді Руслан Козир давав доручення, хто це доручення проігнорував і з якої причини?
Також на форумі 15 жовтня активно обговорювалося питання можливої адміністративної реформи (доповідач Юрій Ганущак, котрий днями має набути статусу депутата ВРУ), просторового планування та формування осередків економічної активності та подібні їм. Директор з науки та розвитку Інституту Громадянського суспільства Анатолій Ткачук зупинився на порівнянні розвитку Хмельниччини та Львівщини та торкнувся питання неадекватності існуючих стратегій розвитку територій з реаліями. Для прикладу, з однієї сторони згідно показників, у нас сільське господарство – в прекрасному стані, є хороші врожаї зернових, інші показники теж можуть виглядати непоганими, але як є насправді? Часто стратегії розвитку на місцях формують виключно заради існування такого документу, який мусить бути, а не задля розвитку.
Віце-президент Асоціації агенцій регіонального розвитку Євген Фишко зосередив увагу присутніх на тому, що пора відходити від французької моделі, котра передбачає договірну модель відносин центру з регіонами та переходити до італійської (приклад – співпраця розвинутої італійської Півночі із відсталою економічно південною частиною Аппенінського півострова), як це роблять у Європі, в тому числі і в Польщі, від якої ми перебирали французьку модель. Цікавим був і виступ Богдана Ковалка (родом із Замостя), директора департаменту регіональної політики Люблінського воєводства Польщі. Не воєвода чи маршалок (українські відповідники – голова ОДА та голова обласної ради) повинні визначати напрям розвитку, стратегію розвитку, а населення. Влада не повинна нав’язувати громаді свою думку, а прислуховуватися до того, що ж хочуть її виборці. Влада – не задля самої влади та реалізації власних амбіцій та лобіювання інтересів купки осіб, а як інструмент реалізації завдань, котрі громада вважає першочерговими. На прикладі ряду діаграм польський експерт довів, що кошти завжди можна знайти, якщо їх шукати. В Польщі, для прикладу, різні проекти, в тому числі і в малих, навіть депресивних, містечках, реалізовуються переважно як за кошти власні, так і за кошти ЄС плюс кредити, котрі беруться під той чи інший проект відповідно під ті чи інші гарантії.
А заключним акордом форуму став фуршет, під час якого була можливість як поглибити старі знайомства, так і зав`язати нові. Коли гості роз’їжджалися, на вулиці було холодно, падав перший цієї осені сніг. «У мене двояке відчуття від цього заходу: з однієї сторони все ніби правильно, а з другого така лажа», – зізнався один наш знайомий журналіст із Києва. Та очевидно, що оцінювати ХІ форум не нам і не тепер. Тобто, наскільки виявилися результативними заходи 14 – 15 жовтня, проведені у Трускавці, можна буде сказати через певний період часу після аналізу відповідними фахівцями. Андрій Садовий сказав: «Для нас головне під час Євро, щоб слово «Львів» сказали тисячі, мільйони, мільярди разів, тобто, головне – промоція». Ми ж можемо сказати: «Завданням Трускавця було, щоб в середині жовтня слово «Трускавець» сказали, побачили, почули та прочитали тисячі, мільйони людей як в Україні, так і в Європі та на інших континентах. Це – промоція і добре, що вона відбувається при мінімумі витрачених коштів з міського бюджету». Та чи вдалася промоція Трускавця? Не насмілюємося відповісти на це непросте запитання.
Гості роз`їхалися, везучи до себе додому враження про цьогорічний форум і про Трускавець. Сподіваємося, що враження ці були позитивними і будуть результативними. Як сподіваємося також, що і наступного року матимемо честь розповісти вам, шановні читачі, про вже ХІІ Міжнародний економічний форум у Трускавці, в якому, можливо, візьмуть участь понад 700 учасників із понад 30 країн світу.
Як результати Форуму оцінюють в ЛОДА
Вся інформація із цього розділу – з офіційної сторінки Львівської облдержадміністрації.
15 жовтня під час підсумкової прес-конференції голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк повідомив попередні підсумки проведення ХІ Міжнародного економічного форуму «Економічна інтеграція – національні пріоритети», який проходив 14-15 жовтня 2011 року в курортному місті Трускавець.
Михайло Цимбалюк повідомив, що у цьогорічному економічному форумі взяли участь 652 особи, представники 22 країн світу, серед них США, Німеччини, Росії, Китаю, Канади, Італії, Швейцарії, Казахстану, Грузії, Ісландії. Зокрема, участь у ХІ Міжнародному економічному форумі взяв Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів. Були присутні представники Верхової Ради України, а також обласних державних адміністрацій та обласних рад ряду областей.
У Форумі взяли участь також 70 представників іноземних делегацій та 265 представників делегацій із регіонів України. З презентаціями та доповідями виступили 56 доповідачів з України, Чехії, США, Канади, Австрії, Китаю, Польщі, Німеччини, Білорусії. Також на Форумі взяли участь 260 ділових учасників – представників різноманітних сфер бізнесу: машинобудування та енергетики, банків та консалтингу, приладобудування, будівництва, бізнес-асоціацій та організацій підтримки підприємництва. 205 підприємців і промисловців представляли регіони України, в першу чергу Львівщину, 55 – іноземний бізнес багатьох країн світу, серед них Австрію, Бельгію, Китай, Німеччину, Польщу, США, Чехію, Швейцарію та інші країни.
В рамках Форуму 15 жовтня відбулася Коопераційна біржа, де українські й іноземні бізнесмени провели дво- та багатосторонні зустрічі і переговори.
Голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк провів ряд офіційних зустрічей: з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Білорусь в Україні Володимиром Величко; заступником економічного радника Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Елізабет Хорст, Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея Кім Ін-Цжуном; Генеральним Консулом Чеської Республіки у Львові Давідом Павліта; із менеджером Центру Європейських Програм Федеральної землі Тюрингія (Німеччина) Ліліаною Грицишин та головою правління акціонерного товариства «К-UTEC», доктором Фолькером Аземаном; із Надзвичайним та Повноважним Послом Малайзії в Україні Чуа Теонг Баном; віце-воєводою Підкарпатського Воєводства Анджеєм Регулою та членом уряду віце-маршалком Підкарпатського Воєводства Славоміром Міклічем; головою інституту Культури і мистецтв провінції Цзянсу Китайської Народної Республіки Чао Даі Джіан.
14 жовтня в рамках Форуму підписано Меморандум про співробітництво між Львівською обласною державною адміністрацією, Львівською обласною радою та Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України. Згідно з положеннями Меморандуму, сторони здійснюють співробітництво за такими пріоритетними напрямками: створення Координаційної Ради регіонального розвитку; розроблення спільного плану дій на 2012-2015 роки щодо залучення інвестицій та реалізації національних та інвестиційних проектів відповідно до стратегічних пріоритетів Львівської області, визначених Стратегією розвитку Львівської області; формування сприятливого інвестиційного та інформаційного середовища в процесі підготовки та впровадження національних проектів у Львівській області; взаємодія з питань підготовки і реалізації національних проектів та пріоритетних для Львівської області інвестиційних проектів; формування інвестиційного паспорту та інвестиційної карти Львівської області; налагодження співробітництва з інвесторами щодо здійснення проектів на умовах державно-приватного партнерства; організація і проведення спільних заходів, у тому числі науково-практичних семінарів, конференцій, круглих столів, бізнес-форумів та інших заходів, спрямованих на вирішення питань, що становлять взаємний інтерес Сторін.
Також між Центром науково-технічної інформації та Федеральною землею Тюрингія (Німеччина) було підписано угоду щодо співпраці в галузі розвитку інноваційних технологій та територій.
Висвітлювати роботу Форуму приїхали рекордна кількість журналістів – 136 осіб, серед яких представники ЗМІ Китаю, Польщі, Росії та України.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень