Погодьтеся, добре коли літо – найпрекрасніша пора року – тішить веселими розвагами, незабутніми подіями. Вони, мов коштовні перлини, нанизані у намисто кращих спогадів для того, аби при нагоді можна було потішитися згадками про якісний активний відпочинок. І саме таким якісним відпочинком можна було 6 назвати багато галицьких фестивалів, що упродовж усього літа відбуваються на теренах нашого краю. Та подія, котра відбулася цими вихідними, масштабний літературно-мистецько-музичний фестиваль «Франко фест» – це, водночас, окреме місце серед найкращих спогадів і привід пишатися, і нагода задуматися над деякими важливими речами. Насамперед тому, що враження від перебування там, принаймні у мене, є досить неоднозначними. Але усе по порядку.
Незважаючи на те, що підґрунтям для цієї творчо-романтичної події стало, швидше за все, наближення виборів до ВР, організувати подію вдалося на найкращому рівні. Свято видалося масовим, сповненим непересічних подій та видовищних атракцій. Щоправда були деякі моменти, котрі засмучували, але, зважаючи на масштаб, різножанровість та важливу просвітницьку роль заходу, усе те здавалося дріб’язком. І хоч не можу похвалитися тим, що побувала на усіх творчо-мистецьких заходах, проте присутністю на окремих дійствах: концертною програмою, файєр-шоу, відвідуванням кількох заходів у музеї та подій, котрі відбувалися на театральній сцені, можу похвалитися. Якщо мені вдасться описати побачене кількома словами, то це будуть визначення: креативно і патріотично. Усе, що відбувалося, задумувалося виключно для того, щоб молодь сповна перейнялася духом свободи, любові до своєї нації і її героїв. Перейнялася ненав’язливо, з глибоким усвідомленням того, якими вартісними насправді є поняття рідної мови, самобутності, незалежності, патріотизму. І це неймовірно тішило свідомість, бо молодь реагувала активно, вона виявилася досить творчою і достатньо свідомою. У вечірній концертній програмі теж було чим потішитися: запам’яталися виступи кількох раніше невідомих мені гуртів, особливо сподобалися фолк-реггі у виконанні «Флайzzи», жарти на галицький манер Кузьми зі «Скрябіна» та новий альбом «Тартака», глибокий і ліричний. А ще мурашками по тілу відлунювали заклики багатьох фронтменів (лідерів гуртів) поважати і любити своє, бути патріотами у серці і відкритими для світу у душі.
Не менш захоплюючі враження від організації цього вельми масштабного заходу. Насамперед вразив порядок: саморобні урни для сміття через кожні кілька кроків, окремо облаштована стоянка для авто, безкоштовні біотуалети у різних частинах співочого поля, довіз питної води через кожні кілька годин, чергові «швидкі» та наряди міліції. Про останніх варто сказати окремо: вартові порядку увесь час ненав’язливо давали знати про свою присутність. Як вже потім стало відомо, їх там було близько шести десятків, тожзавдяки їх присутності та атмосфері повного релаксу багатотисячний натовп поводився досить пристойно.
Проте кількаденне проживання у наметовому містечку додало іншого відтінку до вражень. Щоправда цим негативом вирізняються майже усі подібні заходи. А йдеться власне про алкоголь, котрого там було більше ніж вдосталь. Ріки пива з торгових наметів, море горілки, заздалегідь купленої у місцевих крамницях, зробили свою справу, і юнаки та юнки, котрі ще кілька годин тому були такими творчими і самодостатніми, вже ледь волочили ноги від випитого, інші падали поблизу наметів, деяких доводилося витягувати зі струмка поблизу наметового містечка. Це направду пригнічувало, хоч і бачила таке не вперше. Можливо прямої вини організаторів, як цього заходу так і багатьох інших, під час проведення яких повторюється подібна картина, немає. Навпаки, здається вони зробили більш ніж усе, аби у молоді не виникало бажання і не залишалося часу на алкогольний відпочинок. Проте, спостерігаючи за цим «неформальним» дійством, остаточно переконалася: враховувати цей негатив під час організації майбутніх фестивалів обов’язково потрібно. Хоча б через те, що саме це завжди давало привід злословам та українофобам нівелювати ті цінності і ті ідеї, що стають підґрунтям більшості фестивалів.
Яна Липнева, газета «Трускавецькурорт»,
фото Івана Тихого
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень