Урочиста церемонія вручення Міжнародної премії імені Івана Франка пройшла в день народження Великого Каменяра в Дрогобичі. 27 серпня зал Народного дому Дрогобича був заповнений поважними гостями, котрі виразили свій пошанівок славетному синові Дрогобицької землі, українському Мойсеєві, людині енциклопедичних знань, чия творча, публіцистична, етнографічна та політологічна спадщина і досі ще неналежно оцінена.
Іван Франко – не просто велет українського духу, а величина світового рівня. Навіть після смерті він залишається великим популяризатором України та українства у світі, дороговказом, моральним та національним авторитетом, а водночас таким рідним, близьким, своїм.
Заповнений вщерть зал Народного дому складає еліта не лише Дрогобича та Дрогобиччини. В єдиному пориві спільно з хором та президією зал співає всі строфи нашого національного та державного гімну, але й також дещо призабутий «Вічний революціонер». А в кожному з виступів, які лунають з високої сцени – не тільки глибока повага до Франка, але й намагання взяти щось корисне з його доробку.
Міжнародна премія імені Івана Франка була задумана вже після Революції Гідності, коли розпочалося обговорення теми встановлення потужного монументу Великому Каменяреві у столиці України. Але згодом ініціатори, а серед них найдужче онук Івана Яковича Роланд Тарасович Франко та громадський діяч, політик, меценат Ігор Федорович Курус вирішили, що одним каменем чи мармуром вшановувати Франка не годиться. Отак і постала ідея Міжнародної премії Франка, котру в 2015 році було присуджено вперше. Символічно, що першим лауреатом премії став не хто інший, як теж великий духовний та моральний авторитет, Блаженніший Любомир кардинал Гузар.
Цьогорічними ж лауреатами Міжнародної премії імені Івана Франка стали професор Йоганнес Ремі з Фінляндії та викладачка Українського Католицького Університету (Львів) Ярослава Мельник. Між іншим, саме їхні короткі виступи на дійстві 27 серпня спричинили хвилю бурхливих овацій. Особливі брава були для Йоганнеса Ремі, котрий весь свій виступ виголосив українською мовою. Причому досконалішою від тієї, котрою послуговуються українські політики високого рангу!
Дві години тривала урочиста академія з нагоди вручення нагород переможцям. Було зачитано обґрунтовані висновки, чому премію присудили саме цим, а не іншим претендентам. Хоча, правду кажучи, журі важко було визначити дійсно найкращих, адже представлені роботи вирізнялися не тільки фаховістю, а глибиною, всесторонністю дослідження теми, актуальністю. І подавали свої праці на здобуття Міжнародної премії Франка не тільки представники України. Як бачимо, у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року став представник Фінляндії – Йоганнес Ремі. Його праця “Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років” набрала найбільшу кількість балів журі і була визнана найкращою. Рецензент монографії, професор Неапольського університету ім. Фрідріха ІІ Сімоне Аттіліо Беллецца наголосив, що праця Ремі є дуже добре документованим дослідженням механізму цензури та репресій українського руху в царській імперії. Подавали свої праці на здобуття премії також представники Сербії, Великобританії, Австрії та інших європейських країн.
У номінації “За вагомі досягнення у галузі україністики” перемогу здобула монографія «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках» авторства Ярослави Мельник. Як зазначив рецензент монографії професор Борис Бунчук, «поважний науковий здобуток Ярослави Мельник слугує всеохопному збагненню генія Франка». А детальніше про те, чому ж перемогла праця саме Ярослави Мельник, розповів 27 серпня всесвітньовідомий професор-україніст Микола Мушинка з міста Пряшева (Словаччина). Не бракувало на дійстві і інших маститих людей, чия присутність прикрасила б не одне поважне наукове товариство.
З вітальними словами до присутніх звернулися онук Івана Франка Роланд Франко, мер Дрогобича Тарас Кучма, ректор Дрогобицького педуніверситету Надія Скотна. Невтомний «двигун» ідеї популяризації Франка в Україні та світі Ігор Курус подякував меценатам, завдяки яким кожен з лауреатів премії отримав по 200 тисяч гривень. Зрештою, слова подяки лунали на адресу всіх, хто в той чи інший спосіб долучився до цього урочистого дійства.
Приємно, що серед доброчинців є не тільки представники Києва та Львова (зокрема, голова Львівської обласної організації політичної партії ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк), але і наші, місцеві благодійники. Таких місцевих доброчинців, які внесли свій посильний вклад у те, аби щедро нагородити лауреатів, і які достойно представили Дрогобиччину, показавши, що і наш край може підтримати Франка «до глибини власної кишені», виявилося троє: СПА-готель «Респект» (курорт Східниця), заступник міського голови Борислава Ігор Кобилецький та генеральний директор Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» Лев Грицак.
На завершення церемонії було урочисто покладено квіти до пам’ятника Іванові Франкові в Дрогобичі.
Подію вручення Міжнародної премії імені Івана Франка вже охрестили «головною культурною подією в Дрогобичі», хоча так само ще два місяці тому називали і відкриття в місті оновленої синагоги. Зрештою, величину цих подій не варто порівнювати, як не можна порівняти велич Франка з іншими знаковими для України постатями – такими як Тарас Шевченко, Леся Українка чи Андрей Шептицький. Бо кожен, чиїм девізом є «Нам пора для України жить!», вартує не так порівняння, як наслідування.
Багато цитат з творчості Франка лунало в цей день. І в Дрогобичі, і в сусідньому курортному Трускавці, де також вшановували славетного земляка. Покласти квіти до підніжжя пам’ятника Франкові у Трускавці спільно з батьківщинівцями міста-курорту прибули голова Львівської обласної організації партії ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк та генеральний директор ГКК «Карпати» Лев Грицак.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень