«Галицька Зоря» – пережиток минулого, чи незалежний часопис?
ГО «Воля України» неодноразово підкреслювала факт відсутності на Дрогобиччині якісного та незалежного друкованого засобу масової інформації. Численні інтернет-ресурси ще не звичні широкому загалу, а власники медійних ресурсів висвітлюють інформацію однобоко.
Незаангажованим та доступним місцевим медіа ресурсом мала би бути місцева газета «Галицька Зоря». Проте, судячи з кількості передплатників та покупців, рейтинг її є катастрофічно низький.
На нашу думку, від редакційної політики «Галицької зорі» попахує кращими радянськими традиціями – владу лише хвалимо, друкуємо лише своїх. Окрім кращих редакційних традицій мертвого СРСР головний редактор з радістю і перейняв кращі здобутки ринкової економіки – приховану політичну рекламу. Це і є головною причиною того, що, незважаючи на копійчану ціну, газету купують мало.
Прихована політична реклама- це ті хвалебні оди та інтерв’ю з депутатами, які ми часто читаємо у різних виданнях. Вони, згідно визначення прихованої реклами, повинні бути помічені як політична реклама і оплачені з кишені замовника реклами. На жаль, влада в Україні зацікавлена у тому, щоб ЗМІ обмотували нас інформаційною локшиною, бо тупими і не інформованими нами легше управляти. Тому, і не можемо ми з вами притягнути недобросовісні ЗМІ до відповідальності, і тому, пряму рекламу депутатів читаємо як інтерв’ю, розмову і т. п.
Чи хочемо ми щоб нам за наші гроші вішали локшину на вуха?
Напевне, що ні. Тому, вважаємо необхідним заставити місцеву владу або закрити підприємства, які виготовляють інформаційну локшину, або змінити нарешті редакційну політику.
Інтерв’ю з продажним депутатом на першій сторінці – в якому лише похвала та лестощі, викликає велику підозру в тому, що писанина виконана на замовлення депутата і ним же проплачена.
А нам з вами в комунальній газеті потрібна інформація, яка є правдивою та незаангажованою, різні точки зору, різні думки, нові ідеї та віяння, а не та локшина, якою нас роками закидують. Бо комунальна газета- це власність громади міста, а не влади та окремих депутатів.
На останній сесії на розгляд депутататському корпусу було запропоновано «Програму підтримки видання часопису «Галицька Зоря». Основним завданням програми є забезпечити повне та якісне висвітлення життя Дрогобича та Стебника, дати змогу найширшому колу громадян отримати необхідну актуальну інформацію. Оскільки видання у своїй програмі декларує, що не ставить на перше місце комерційний результат діяльності, то з метою збільшення доступності газети для усіх верств населення міська рада щороку виділяє часткову компенсацію витрат редакції.
Цього року головний редактор просить 90 тис. грн. Міський бюджет наповнюємо ми з вами, прості дрогобичани. З нашої зарплати відраховують податок на доходи, підприємці платять єдиний податок , податок за землю, міська рада отримує від нас гроші за продаж землі та комунального майна- все це кошти якими розпоряджається міська рада та депутати на свій розсуд. Від них та нас залежить чи відремонтувати приміром школу, лікарню, тротуар, дорогу чи утримувати газети «Галицька Зоря».
Оскільки кошти наші, то давайте подумаємо разом чи газета «Галицька зоря» є справді той якісний та незалежний інформаційний продукт, що важливіший ніж, приміром, бронежилети та каски для наших військових.
Хто володіє інформацією той володіє світом. Ми обурюємось брехливими російськими ЗМІ, але не бачимо, що коїться у нас під носом.
Якщо часопис народний, то і політика редакції повинна бути народною. Наша позиція чітка: допоки політика редакції не зміниться – жодних грошей часопису не виділяти. Нехай утримують часопис політики, яких восхваляє редакція у кожному номері газети.
ГО «Воля України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень