Виглядає на те, що коли мова заходить про відпочинок та лікування на бальнеологічних курортах, то щораз більше людей віддає перевагу Східниці. Воно й не дивно: жоден курорт в Україні навіть близько не може суперничати з нами за таким показником як наявна база мінеральних вод. Лише вдумаймося в цю цифру: на сьогодні в селищі нараховується 35 мінеральних джерел і 17 свердловин. Попит на нашу бальнеологію із кожним роком зростає. Вже звиклося, що з настанням тепла біля багатьох джерел юрмляться люди. Аби набрати прописану лікарем водичку, доводиться чекати. Але ж так не повинно бути. Не для того приїжджають до нас відпочивальники, аби непродуктивно витрачати час, зазнавати незручностей.
Рік захисту та розвитку?
Настав час змінити ставлення до збереження та експлуатацію джерел – золотого фонду курорту, безцінного національного скарбу. Рішенням селищної ради 2016 рік оголошено роком захисту та розвитку родовища мінеральних вод. Як бути з лікувальними водами? Лише «Нафтусі» маємо 3 видів – з підвищеним вмістом органічних речовин, з більш вираженою сечогінною дією та з більш вираженою жовчогінною дією. А ще є води з підвищеним вмістом заліза, а також – з підвищеним вмістом хлоридів та натрію. А чудо-водичка типу «Боржомі»! Що маємо зробити для того, аби, подбавши про надійне збереження головного курортного багатства, вийти на новий, цивілізований рівень експлуатації, як це, наприклад, зроблено у тих же Карлових Варах чи Баден-Бадені? Відповісти на ці украй важливі запитання, визначитись із пріоритетами спробували учасники «круглого столу», який відбувся в Народному домі Східниці 8 квітня.
Розпочав розмову голова селищної ради Іван Піляк. На жаль, упродовж останніх 10-12 років ставлення до джерел у Східниці не змінилося. Голова не уточнив, яким було це ставлення, але всі його зрозуміли правильно. Якщо відверто – більшість джерел і свердловин занедбано. Іван Піляк закликав всіх до активної, відвертої та відповідальної дискусії. Нехай кожен, хто вважає за потрібне, поділиться власним баченням ситуації та запропонує свій «рецепт» вирішення сьогоднішніх проблем.
Першим слово взяв підприємець, депутат селищної ради Роман Подоляк. Він поцікався санітарною зоною поблизу санаторію «Гуцулка». Життя на місці не стоїть, і тут потрібно внести корективи. Доволі різким, і водночас дуже продуманим, вийшов виступ одного із найкрупніших на сьогодні власників готельних комплексів в Східниці Валентина Ничипоренка. Сьогодні, як було оголошено, на всіх джерелах родовища мінеральних вод падає дебіт. Це свідчить про одну просту річ – що значна частина води, яка видобувається з джерел, на поверхню до споживачів не потрапляє. Чи означає це, що ресурс цілющої водички зменшується? Ні, вода, як заявив підприємець, залягає внизу. По-іншому й бути не може. Труби, інше обладнання, які використовуються для подачі, зношені, морально застарілі. Не одне десятиліття використовуються вони без належного нагляду та капітальних ремонтів. Не дивно, що протікають. Час вже щось міняти, вдосконалювати, направду подбати про джерела. Якщо самі цього не зробимо – нагадають відпочивальники, які в окремих випадках, як, наприклад, коли йдеться про воду з джерела 2С, по 2 години стоять під пекучим сонцем, аби набрати потрібну для лікування водяну порцію. Виступаючий розповів про особисте ставлення до таких проблем, власну участь у їх вирішенні.
Солідарність виявилася мізерною, хоч і витратився на 40 тис. грн.
Окрема тема – вивчення та дослідження якості поди та визначення дебіту свердловин. В Україні є лише одна установа, яка вивчає лікувальні властивості, проводить дослідження – це Одеський інститут курортології та геологорозвідувальних робіт. Його експертні оцінки та висновки – це мандат на використання джерел. Як наголосив виступаючий, даний документ вмикає «зелене світло» для всіх підприємців, які, приймаючи та надаючи курортні послуги відпочивальникам, провадять власний бізнес. Таких людей у селищі – ледве не вся Східниця. Але ж за виконану Одеським інститутом роботу, яка обійшлась у 900 тис. грн., розплатився один Ничипоренко.
Підприємець, депутат селищної ради Ярослав Шепетяк закликав Валентина Ничипоренка власним коштом навести лад на джерелі №18. Останній погодився, але за однієї умови – якщо його приклад унаслідують й інші підприємці. Нехай і на інших джерелах розіб’ють стежки, подбають про зовнішнє освітлення, поставлять по 2-3 лавки для відпочивальників, обладнають дитячі майданчики… Усі, будучи особисто вмотивованими, повинні брати участь в охороні й цивілізованій експлуатації джерел. Як виміряти оцю особисту участь? Валентин Ничипоренко запропонував простий підхід – зробити це від кількості ліжкомісць, яка, звісно ж, свідчить про обсяг курортних послуг, які надаються підприємцями. До уваги можна не брати тих, хто тримає по 2-3 відпочивальники.
Репліку свого візаві Ярослав Шепетяк сприйняв з гумором. У нього, як виявилось, також є свій досвід участі у відновленні, проведенні благоустрою на одному із розташованих поблизу його готелю джерел. Витратився на 40 тис. гри., постарався не лише для себе – для всіх. І що? Після виконаної роботи до нього підійшли 2 підприємці, кожен з них дав по 50 грн. Отака вийшла співучасть селища у проекті пана Шепетяка.
Не варто все скидувати до одного «казанка»
Власник вілли «Респект» Ігор Курус підтримав ідею солідарної участі підприємців у збереженні та оздоровленні джерел. Починати, на його думку, слід із створення робочої групи. Обов’язково має бути врахована й юридична складова. Групуватись закликав за територіальним принципом – найперше відновлювати розташовані по сусідству з готелем чи віллою, якою володієш, джерела. Зайшла розмова і про ліцензійну роботу. Про це, звісно ж, також слід пам’ятати, вирішувати ліцензійні проблеми треба. Але, як застеріг Іван Піляк, не слід все звалювати до одного «казанка». Ліцензійна робота має здійснюватися окремо від того, що зветься участю у збереженні джерел. Бо це справа не одного дня, і навіть не місяців. Роки йдуть на вироблення ліцензій.
Розмова за «круглим столом» засвідчила про головне – є консенсус. Раз так – потрібно рухатися далі. Черги поблизу окремих джерел виникають і через дії лікарів. Не на одному джерелі №18 є вода. Аналогічну за складом воду можна попити й на кількох інших джерелах. Але їх лікарі чомусь не пропагують. Іван Піляк нагадав про необхідність провести оцінку стану зон суворого режиму. Своє бачення вирішення сьогоднішніх проблем висловили і колишній селищний голова Богдан Дмитришин та підприємець Олег Дорош. Своє слід берегти та примножувати.
Підприємець Степан Кость нагадав про події 2010 року, коли Східниця ледве не втратила контролю над родовищем мінеральних вод. Тоді Львівська обласна рада спробувала передати їх на баланс Самбірського молочного заводу. Аби непоправне не сталося – довелося вдатися до рішучих дій. Були протести під стінами обласної ради. Про це потрібно пам’ятати й сьогодні. Бо завжди знайдуться охочі привласнити те, що погано лежить. Джерела мінеральних вод слід оберігати найперше. Це завдання завдань для всіх східничан. До прискореного повномасштабного каналізування та якнайшвидшого будівництва очисних споруд закликала одна із присутніх у залі жительок Східниці. «Цілими потоками течуть фекалії Східничанкою»! На репліку відреагував Іван Піляк. Голова нагадав про останні міні проекти, які були реалізовані крупними готельними комплексами. Всі вони мають власну систему очистки каналізаційних стоків. Якщо ж говорити про курорт в цілому, то для того, щоб на 100 відсотків вирішити проблему очисних споруд, потрібно близько 15 млн. грн. Наразі ця сума «непідйомна» для селищної ради, чий річний бюджет становить 6 млн. грн. Тому й будуються локальні очисні споруди на найбільш завантажених стоками напрямках.
Депутат селищної ради Володимир Голяк довів до відома присутніх рішення ПрАТ «Укрнафта» від 7 березня ц.р. щодо припинення експлуатації нафтових свердловин, які базуються на Східницькому нафтовому родовищі. Це означає, що за ними ніхто не дивиться. А раз так – створюється ще одна небезпека для родовища мінеральних вод. Нафта, якщо не контролювати підземні процеси у закинутих свердловинах, цілком може просочитись, дійти до санітарних зон. Житель гірського курорту Максим Дубленич закликав не лише про прибуток й великі гроші думати тих, у кого за останні роки голова від напливу відпочивальників обертом пішла. Немало нашого люду “розкрутилося” тримають не по 20-30 відпочивальників, а по 150-170. Гроші рахувати вміють, а про природу, збереження довкілля ані гадки не мають. Якщо так і надалі господарюватимуть – недовго рахуватимуть гроші. Курорт загубимо. І що тоді робитимуть із теперішніми велетенськими готельними комплексами на 400-500 місць? «Корів, мабуть, розводитимуть», – в’їдливо підбив підсумок власного виступу пенсіонер.
План маємо. Залишилось одне – виконати його
Доречну пропозицію вніс підприємець Григорій Мацієвський. Мінеральних джерел у Східниці справді багато. Але ж не всі в однаковій мірі затребувані. Закликав сконцентрувати зусилля на відновлення, підвищення дебіту найбільш експлуатованих. А таких не так вже й багато. Йдеться про 6-8 джерел.
Насамкінець слово знову взяв Іван Піляк. Голова попросив один – два тижні на вивчення пропозицій для формування кількісного складу керівної ради, яка розпочне цілеспрямовану робо у із захисту та розвитку родовища мінеральних вод. План є. Значить, і позитивний результат буде.
Олексій Дорофтей, «Вісник Східниці», газета «Вільне слово»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень