Віра у Бога – це акт свідомого і вільного вибору людини, одним з важливих моментів у житті якої є хрещення. Чи насправді свідомим і, водночас, є вільним вибір, якщо особа приймає хрещення у дитячому віці? Чи відповідальна вона за дотримання церковних правил? Та й Христос хрестився, маючи 30 років…
Почнемо з другої частини питання: яке право Церква має примушувати до дотримання церковних правил, якщо людина була хрещена в несвідомому віці? У цьому питанні вже укладена велика несправедливість і омана, оскільки Церква не примушує жодним чином і не переслідує тих, хто, будучи хрещеним, став атеїстом або перейшов в іншу релігію. Церква нічого їх не позбавляє і ні до чого не примушує. Тепер перша частина питання. Посилання на Хрещення Ісуса в Йордані тут некоректне, оскільки значення цієї події – зовсім інше, ніж хрещення немовлят в Церкві. Ісус прийняв Хрещення, проповідуване Іваном Предтечею. Цей символічний жест означав очікування Месії і покаяння. Як ми знаємо, саме Ісус і є Месія, і, зрозуміло, Він прийняв Хрещення не в знак очікування Месії. Перечитаємо уривок, що розповідає про цей епізод: «Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: “Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?” Ісус у відповідь сказав до нього: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.” І тоді він залишив його. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав».» (Мт 3,13-17).
А ось обрізання – обряд, який в деякому сенсі можна зіставити з нашим Хрещенням, – Ісус прийняв, коли Йому було 8 днів від народження. Вважати Хрещення в дитинстві якоюсь несправедливістю означало б вважати несправедливістю взагалі появу будь-якої людини на світ: адже це відбувається теж без згоди дитини. Але це занадто вже перебільшений приклад, тому звернемося до більш простих, буденних речей. Чи справедливо відправляти дитину в школу, робити їй щеплення, вчити її читати? Чи не треба залишити все це на її розсуд до того моменту, коли вона виросте? Безумовно, батьки припускають, що доросла дитина все-таки буде задоволена тим, що вона з’явилася на світ, тобто буде рада отриманому дару. Швидше за все, вона не пошкодує і про те, що її навчили читати і зробили їй щеплення. Навіщо ж виключати, що вона буде вдячна і за отриманий дар віри? До того ж отримані щеплення або, скажімо, освіта, – це дарунки, які не можна вже відкинути. У той час як віру людина може вільно відкинути. Тому віру важко вважати примусом, – людина вільна мати її або відкинути. Батьки, переконані в тому, що віра і Хрещення – це блага для дитини, не можуть їй в них відмовити. Віра – це дар, а не примус.
Крім того, Таїнство Хрещення над дитиною відбувається на прохання батьків, про що свідчить і сам обряд Хрещення. Церква не може відмовити батькам у цьому проханні, оскільки, згідно з вірою Церкви, Хрещення – це найвищий дар, який батьки можуть запропонувати своїм дітям, оскільки воно відкриває шлях благодаті і спілкуванню з Богом, відкриває двері Раю і звільняє немовля від окультних сил. Звернемося до Євангелія від Матея: «Тоді приведено до нього дітей, щоб він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж боронили їм. Ісус сказав їм: “Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне.” І поклавши на них руки, пішов звідти.» (Мт 19,13-15). Тут описана, по суті, та ж ситуація: деякі не бажають, щоб дітей приводили до Христа. Але Ісус заперечує: не бороніть їм. А ось та ж розповідь в Євангелії від Марка: «І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм. Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: “Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, – не ввійде до нього.” І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.» (Мк 10,13-16). Як ми бачимо, Ісус обурюється на тих, хто перешкоджає спілкуванню з Ним дітей. Ісус благословляє дітей, а благословення Ісуса – це найвищий дар, який може бути піднесений людині. І сьогодні Ісус говорить противникам Хрещення немовлят – «Пустіть дітей приходити до Мене».
За публікаціями релігійних інтернет-видань підготував о. Михайло Бучинський, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень