Процес формування громади – тривалий та нелегкий. Радянська система і навколишня дійсність доклалися до того, що угодовство, вичікувальна позиція, байдужість та намагання уникнути відповідальності за свої слова та вчинки стали звичайним явищем. А специфіка курортного Трускавця, де всі ситі та задоволені лише ліниво спостерігають за тим, що коїться за межами квартир чи будинків, лише підсилює це звичайне явище. Якщо в Дрогобичі з кінця листопада минулого року і аж до перемоги Революції Гідності люди щодня збиралися на мітинги, віче та декларували свою позицію, то у Трускавці за громаду рішення приймала міська рада, причому рішення нелегітимні з правової точки зору, оскільки вони виходили за межі наданих повноважень. Якщо у Дрогобичі громада домоглася відставки очільників міста, то у Трускавці тільки зараз формується та громада, котра, можливо, спробує висловити свої претензії місцевій владі. Така дійсність і така специфіка курорту.
Віче, котре пройшло у неділю, 30 березня, на центральній площі Трускавця, важко назвати велелюдним. Незважаючи на розвішені напередодні оголошення з порядком денним, людей зібралося небагато. Та сам факт, що у Трускавці небайдужі люди пробують об`єднати громаду, розбудити її з зимової сплячки, сам по собі є явищем позитивним. А різношерстість організаторів та виступів – не найбільша біда. Досить пригадати якою різношерстою була діюча міська рада у 2010 році і як згодом вона згуртувалася заради певних інтересів. Так що є надія, що і з громадою Трускавця та її неформальними лідерами відбудуться такі ж метаморфози.
Одним із питань, які порушували на віче 30 березня, стало питання законності приватизації майна ЗАТ «Трускавецькурорт». Події, які відбулися ще на зорі української незалежності, в 1990-х роках, по нині не дають спокою трускавчанинові Володимиру Шиманському. Він, подібно як і Мирон Бучацький, у кожному своєму виступі згадує той трускавецький «Карфаген, який має бути знищений».
Відповідно задана тема «Трускавецькурорту» приглушила інші, не менш важливі теми, а саме стан міста за часів діяльності нинішньої міської влади. Звернення до Трускавецької міської ради щодо необхідності повернення майна у комунальну власність з подальшою реприватизацією, хоча й було прийнято на віче одноголосно, але з юридичної точки зору воно де-факто навряд чи зможе бути виконане. Юридична служба ЗАТу завжди славилася своєю професійністю та вмінням витягувати Товариство з неприємностей, тож цілком логічно очікувати, що й цього разу дальше емоцій справа не піде.
VIP-особою на народному віче був відомий в нашому регіоні та й на Львівщині загалом Павло Барнацький. Помічник екс-нардепа Юрія Кармазіна («Партія захисників Вітчизни») на виборах 2012 року зайняв друге місце на нашому окрузі, поступившись Романові Ілику, що стало тоді несподіванкою для багатьох. Насправді ж причиною майже-перемоги стала копітка праця Павла Барнацького, його намагання розібратися у всіх процесах, які хвилюють людей, прагнення допомогти знедоленим, для яких він часто був чи не останньою надією. Пригадується, що у тарифних війнах, які сколихнули Трускавець навесні 2012 року, Павло Барнацький теж «засвітився».
Окрім Володимира Шиманського та Павла Барнацького виступили також депутат ТМР Ігор Ластовецький та громадський діяч Святослав Грабовський. Для організації подальшої діяльності громади було зібрано кошти у сумі 1136 грн. Громада Трускавця не хоче залежати в будь-який спосіб від місцевої влади, тому послуговується власними мегафонами, мікрофонами, діє автономно. Однією з найближчих ініціатив, озвучених на віче, є пікетування «Трускавецькурорту», заплановане на п’ятницю, 4 квітня. Про пікетування міськвиконкому мова поки що ще не йшла, хоча не виключено, що такі дії в майбутньому теж можуть мати місце.
Судячи з виступів та складу людей, присутніх на віче, можна зробити гіпотетичний висновок, що воно було організоване та підтримане ГО «Клуб греко-католицької інтелігенції», політичними силами Партія захисників Вітчизни та Конгрес українських націоналістів, іншими організаціями та небайдужими представниками трускавецької громади. І хоча на віче відчувався брак якоїсь родзинки, об’єднуючої ідеї, та все ж було усвідомлення того, що громада може самоорганізовуватися у власній обороні. Завершилося віче спільним виконанням Державного Гімну України. Тривалість віче: від 16.05 до 17.15, тобто трохи більше години часу
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень