Місцеві вибори у жовтні 2015 року для Стебника можуть стати великим шансом. Враховуючи плановану адміністративно-територіальну реформу, Стебник може нарешті позбутися статусу «молодшого брата» Дрогобича і провадити власну незалежну політику. Якою вона буде – в значній мірі залежить від того, хто ж очолить місто калійників.
Але найперше про саму реформу. Хоча варіант залишення Стебника в складі великої Дрогобицької територіальної громади все ж розглядається, але щораз частіше лунають голоси про те, що від Дрогобича необхідно відділитися. Співіснування двох міст в межах одного штучно створеного організму не надто себе виправдало. Для Дрогобича Стебник – як своєрідний баласт та чемодан без ручки, бо треба час від часу цікавитися його проблемами – і то в час, коли своїх вистачає. Єдиним плюсом був факт статусу великого стотисячного міста Дрогобич.
Натомість для Стебника статус міста в складі міста взагалі є приниженням. Тверезомислячі стебничани давно вимагають для Стебника статусу міста обласного значення, посилаючись на приклад Моршина, Нового Роздолу та Червонограда, але досі ці голоси ніхто не слухав. Стебничани хоча й обирають міського голову Стебника, та в той же час обирають і мера Дрогобича, який є начебто «вищим» мером, а отже питання місцевого самоврядування, яке в містах було в багатьох питаннях нівельоване, у Стебнику нівелюється подвійно. Тому своя окрема територіальна громада з центром у Стебнику для міста калійників є шансом на розірвання зачарованого кола статусу міста другосортного значення.
Інше діло, чи буде Стебник окремою одиницею в складі безпосередньо Стебника та сусідніх сіл Сільця та Колпця, чи до нього приєднають ще Болехівці, Доброгостів та Уличне. Напевно, найкращим був би варіант «Стебник + Солець + Колпець + Болехівці».
Щодо міського голови Стебника, то одним із імовірних кандидатів на цей пост називають теперішнього мера Василя Пецюха. Особисто про нього як про людину, напевно, ніхто не може сказати жодного поганого слова, а от закиди в нерішучості як керівника, у недостатній активності чи гіперінертності лунають щораз частіше. І чомусь ніхто не зазначає, що причиною цієї інертності може бути власне брак належних повноважень щось вирішувати.
Як не дивно, та окрім Василя Пецюха претендентом на мерську булаву у Стебнику називають і його сина Ярослава. Зрозуміло, що йтиме або батько, або син. До речі, останнього вважають більш емоційним, більш рішучим, більш пробивним, та певним недоліком називають молодий вік Ярослава Пецюха.
Серед тих, хто може претендувати на пост Стебницького міського голови, є і Олег Ковальчин. Пан Олег зараз працює керуючим справами у Трускавецькій міській раді, куди він пішов з посади очільника фактично недіючого комунального ГГРЕСу (ця структура була створена в часи Лева Грицака з метою взяття контролю громади над «Нафтусею», але після зміни влади у Трускавці тема «Нафтусі» виявилася нецікавою для владної верхівки курорту). Олег Ковальчин за останні чотири роки набув належного досвіду в органі місцевого самоврядування, тому міг би цей досвід використати у рідному місті. Свого часу (2006-2010 рр.) він був депутатом Стебницької міської ради, тож тепер знову напевно займатиметься активним політичним життям саме в Стебнику. Мудра людина завжди розуміє, коли потрібно втікати з корабля, а корабель чинної трускавецької влади тоне, як кажуть, навіть не встигши подати сигналу SOS.
Серед імовірних кандидатів на пост мера Стебника доводиться чути й інші прізвища – чинного секретаря Стебницької міської ради Романа Івасівку, в якого в останній рік загострилися стосунки з Василем Пецюхом, колишнього начальника управління земельних ресурсів Дрогобицької РДА Петра Старосольського, і навіть Романа Калапача, який залишив за своє мерство (2006-2010 рр.) не надто хороші спомини в Стебнику.
Дуже часто при розмовах на тему майбутнього мера Стебника називають прізвище депутата Трускавецької міської ради Руслана Крамара. Здавалося б, як це так, він же трускавчанин, чому ж це раптом його так полюбили у Стебнику? Виявляється, що Руслан Крамар хоча і походить з давньої трускавецької родини Крамарів, та насправді народився і виріс у Стебнику (стебничанкою є мама п. Крамара). Саме Руслана Крамара називають тією людиною, яка допомогла Стебнику вийти з глухого кута в ситуації з дозволами на встановлення автономного опалення. Рік тому напругу у Стебнику вдалося зняти завдяки рекомендаціям очільника КП «Трускавецьтепло», висловлених ним під час сесії Стебницької міської ради та на робочих засіданнях спеціально створеної комісії. І, як бачимо, люди пам’ятають цей добрий вчинок. Та й, напевно, хочуть вже бачити якесь свіже обличчя у стебницькій владі.
Та поки що у Стебнику ще нема такої чіткої визначеності з кандидатами, як це спостерігається у Трускавці, де фаворитів Андрія Кульчинського та Ігоря Кісака визначено вже за півроку до виборів. Своє слово ще не сказала потужна громадська організація «Воля громади», яку підтримує ряд підприємців міста. В зв’язку з відсутністю власних стебницьких газет та власного радіомовлення переважно основним джерелом поінформованості населення у місцевих справах є «радіо Бі-Бі-Сі» (баба бабі сказала), тобто чутки. Інтернет-ресурси не надто балують стебничан щоденними новинами та аналітичними матеріалами, не доводилося чути і про проведення якихось опитувань чи організації дискусій з різних питань, як це має місце в сусідніх Дрогобичі та Трускавці. Знову ж таки, головна причина цього – другосортний статус Стебника на теперішній момент, коли місто залишається в тіні, поза увагою і активних регіональних громадських організацій, і журналістів. І саме тому адміністративно-територіальна реформа є шансом для Стебника зробити реальний прорив.
Хоча легко явно не буде, зважаючи хоча б на проблеми з безробіттям чи екологічні проблеми, пов’язані з діяльністю «Полімінералу». Влада на чолі з мером Стебника повинна буде розробити покрокову стратегію розвитку міста та конкурентний продукт, який можна буде запропонувати як бренд на ринку. Так що перед мером Стебника після виборів 2015 року стоятимуть великі виклики і великі задачі. І хто би не очолив місто калійників, можна побажати йому тільки удачі у справі виходу з великої депресії, причиною якої є теперішній статус міста калійників…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень