Нині наше курортне містечко живе своїм звичним побутом, але, як каже Ігор Кісак, яким життям місто буде жити завтра залежить від тих рішень, які приймає місцева влада сьогодні. Завтра буде таким, як діємо сьогодні, – стверджує він.
Напередодні Нового року за круглим столом у затишній і дружній атмосфері можна було послухати роздуми мого співрозмовника щодо життєво важливих для курорту тем, та найбільшої уваги він приділив – збереження гідромінеральної бази курорту. 
– Ігоре Володимировичу, Ви є тією видною особою, яка бере активну участь в громадсько-політичному житті міста. Чи згодні Ви з думкою, що у місті за останні роки відбулись зміни на краще? Адже ремонтуються вулиці, вирішується безліч господарських проблем, міська влада звітує про нечуваний наплив курортників…
Трускавець таке місто, яке, по своїй суті, просто не може занепасти, поки тече «Нафтуся», місто приречене на поступ, яка би влада не була. Кожна міська влада має свої здобутки, досягнення, а також і провали. За останні роки, як ніколи, місто володіє гарним фінансовим ресурсом в основному завдяки збільшенню податків і децентралізації, що дозволило покращити інфраструктуру. Але ж бачимо, що освоївши немалі кошти, міський голова та його команда не розв’язали жодної стратегічної проблеми. Навіть у стратегії розвитку міста написано все, але не написано двох базових речей – збереження і розвиток гідромінеральної бази та вирішення питання водопостачання і водовідведення. Враження таке, що вони живуть одним днем, без бачення майбутнього.
Загалом треба сказати, що в сучасних умовах ефективність міської влади визначається за двома основними критеріями: вміння найти і залучити в місто додаткові гроші, чи то в держави, чи то за кордоном і, звичайно, мудро і раціонально використовувати кошти платників податків. Ані за першим, ані за другим критерієм особливих досягнень не бачу. Усі роботи в місті робляться закритою кастою своїх підрядників, де одні і ті ж люди отримують тендери і засвоюють бюджетні кошти.
Не створено сприятливого інвестиційного клімату, втрачено комунікацію між «владою-бізнесом-громадою». Це призвело до того, що кожен живе у своєму світі. Через це і виникає статистика влади про нечувану відвідуваність курорту, а підприємці, готельєри і ресторатори кажуть, що скоро певно тих курортників по вулицях будуть шукати.
Курортна частина міста в тому числі перша санітарна зона хаотично заставлена «мафами», торговими ятками з різними архітектурними формами і спотворюють вигляд. Це обличчя нашого курорту. Закордонним гостям таке вкрай не подобається. Так само і в забудові міста порушено єдиний архітектурний стиль. Будівництво часто ведеться з порушенням генплану і будівельних норм.
Також не може бути привілейованих підприємців, які дотичні до міського голови, чи депутатів. Для всіх повинні бути одинакові правила бізнесу. Неприпустимим є тиск на підприємців, політичне переслідування опонентів з використанням своїх підлеглих. Це все «червоні лінії», як зараз модно казати, за які не можна переступати.
– Тема Нафтусі Вам дуже близька. За останні кілька років Ви брали активну участь у заходах та й самі організовували різного роду акції на захист і збереження гідромінеральної бази курорту. Яка Ваша думка щодо нинішньої співпраці влади міста та ПрАТ «Трускавецькурорт»?
– Результат співпраці міста і «Трускавецькурорту» очевидний: закритий верхній бювет, відчужена нагірна частина курорту, жалюгідний стан нижнього бювету, не проводяться ніякі природоохоронні заходи щодо збереження гідромінеральної бази. На сьогодні навіть відсутня програма розвитку і збереження гідромінеральної бази, якої вимагає законодавство від органу місцевого самоврядування. Бо саме орган місцевого самоврядування є відповідальним і контролює діяльність надрокористувача. Але у них там абсолютна ідилія. Все йде самоплином.
Тепер у так званій співпраці вони надумали, аби Трускавецька міська рада увійшла в спільне підприємство у формі ТзОВ, яке буде займатись видобутком і реалізацією Нафтусі. От скажіть, які можуть бути спільні підприємства з недобросовісним партнером і тим паче, що воно – банкрут? ПрАТ «Трускавецькурорт» ще існує тільки тому, що віддало в оренду комерційним структурам свої об’єкти нерухомого майна, отримує за це кошти і сплачує місту податок за землю. Все, більше «ПрАТ» нічим не займається. Свій ресурс діяльності і перспектив це підприємство вичерпало. Єдине, що тримає їх у Трускавці – об’єкти нерухомого майна, які вони ще не продали. А тому пора знімати «рожеві окуляри» і говорити чесно, що пропозиція створювати щось спільне між містом і «ПрАТом» – підприємством банкрутом, як мінімум є безвідповідально.
Як відомо, діяльність з експлуатації Трускавецького родовища мінеральних вод впродовж останнього часу здійснює новостворене тим же «Трускавецькурортом» підприємство – ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води». Тобто підприємство займається тим самим, чим раніше займалось ПрАТ «Трускавецькурорт». Бачимо, що вони далекі від рентабельності і функціонують на межі. Тільки половина санаторно-курортних закладів уклали з ними договори. А тому єдине, що їх врятує – входження міста у це підприємство. Вони хочуть, аби місто адміністративними важелями вплинуло на санаторно-курортні заклади, щоб ті укладали договори з підприємством. А також через входження міста у спільне підприємство можна буде без сильних потрясінь легалізувати платний вхід до бювету. Це як раз те, про що у «ПрАТі» давно мріють, воно дозволить їм залишитись на плаву. Довівши два бювети і всю матеріально-технічну базу до жалюгідного стану перекласти відповідальність на місто та ще й за підтримки міста продовжувати визискувати з продажу мінеральних вод і розсолів.
За офіційною риторикою міського голови і представників ПрАТу криється жорстока реальність. Треба чесно казати, що увійшовши на правах співвласників у ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води», міська рада отримає обов’язків і відповідальності більше ніж прав і можливостей. Ми так і не станемо рівноправними співвласниками майна ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води» , а тому у нас не буде змоги передавати, відчужувати, чи дарувати це майно, ми також не зможемо вийти з ТзОВ, забравши частину майна. Але, при цьому, ми зобов’язуємось погасити 50% вартості цього майна. Трускавецька міська рада як співвласник не зможе впливати на діяльність ТзОВ, звільняти керівника, визначати пріоритетні напрямки розподілу коштів, чи вносити зміни до штатного розпису.
– Добре! Якщо не створювати спільне підприємство, то який вихід з ситуації? Бо як не крути, але бювет потрібно ремонтувати, де брати кошти на розвиток гідромінеральної бази і все інше?
– Спільне підприємство у формі «ТзОВ» немає жодних перспектив. Це все блуд. Буде те саме, що було з іншим ТзОВ – «Трускавецький водоканал», який сьогодні зробив місту дарчу у 20 млн. грн. боргу. Будучи співвласником Трускавецька міська рада нестиме відповідальність за всіма борговими зобов’язаннями «ТзОВ». Тому, аби уникнути непорозумінь і управлінських конфліктів, має бути один реальний власник. Єдиний хто справді зацікавлений у збереженні Нафтусі і курорту – трускавецька громада.
Немає кращого шляху, як відновлення роботи уже створеного комунального ГРЕС. Я володію всіма розрахунками, які доводять, що комунальне ГРЕС була би високорентабельною. Окрім цього, на комунальну форму власності можна залучити додаткові кошти на розвиток, чи то у держави, чи у міжнародних організаціях. Форма «ТзОВ» не дає такої можливості. Для того, аби запрацювало комунальне підприємство має бути воля двох сторін: ПрАТ передає все на користь місту, а міська рада напрацьовує юридичний механізм безболісної передачі гідромінеральної бази. Правовий механізм є. Цей процес невідворотній, але з цим міським головою і депутатським корпусом нічого робитись не буде. Маю всі підстави вважати, що керівники міста в цьому питанні діють на користь приватної структури, а не громади.
– До слова, Ви згадали про «Трускавецький водоканал», борги якого, як усім відомо, лягли тягарем на місто. Чи правильним в даній ситуації було рішення влади?
Ситуація виглядає якось зовсім безнадійною, перспективи туманні. Місто взяло на себе утопічне підприємство: арештовані рахунки, заборгованість по заробітній платі, близько 14 млн. грн. мільйонів боргу перед дрогобицьким водоканалом і 6 млн. грн. податкового боргу. І все це без жодних претензій до «Альфи плюс» щодо непрозорості освоєння коштів, які мали місце на підприємстві, невиконання інвестиційних зобов’язань і без аудиторської перевірки. Не кажучи вже про те, як Трускавецька міська рада періодично підживлювала з міського бюджету напівприватне підприємство. Зрозуміло, що розрахунок по боргових зобов’язаннях «Трускавецького водоканалу» – справа не одного року. Якщо вже взяли віз, то треба тягти і нічого більше не залишається як збільшувати дохідну частину бюджету і платити.
Взагалі в плані вирішення питання збитковості «Трускавецького водоканалу» мають бути рішучі, чесні, я б сказав, революційні дії. Влада не повинна замовчувати перед мешканцями факти незаконних врізок у міські водопроводи про які всім відомо, але списують це на технічні втрати. Існує практика багатьох міст, коли завдяки виявленню і ліквідації незаконного втручання у міські водогони скорочувались втрати води на 30-40%. Підприємства виходили в плюс і у своєму тарифі мали потужну інвестиційну складову. Завдяки інвестиційній складовій оновлювались мережі, закуповувалась нова техніка та устаткування.
– Наступного року відбудуться місцеві вибори, які будуть ознаменовані створенням об’єднаної територіальної громади. А яке ваше бачення Трускавецької ОТГ?
Свою точку зору у питанні створення Трускавецької ОТГ я висловив уже давно, а саме об’єднання схожих за своєю специфікою територій, які мають рекреаційне і лікувально-оздоровче призначення. Але на сьогодні всі наші ідеї, пропозиції, думки і дискусії на тему створення ОТГ не мають жодного значення, бо очевидно, що об’єднання відбудеться у примусовий спосіб і в тому вигляді як ми його називаємо «Великий Трускавець». Повірте, тут уже не буде жодних конфігурацій. Сьогодні потрібно відштовхуватись від того, що ми маємо.
Трускавець – місто самодостатнє, більш-менш забезпечуємо свої видатки. Звичайно, що приєднання будь-яких територіальних громад буде тягнути за собою додаткові витрати на утримання інфраструктури тих населених пунктів, які входитимуть в ОТГ. Але, якщо кожен населений пункт буде працювати так, щоб бути самодостатнім, використовуватиме всі можливості, які має, з розробленим планом розвитку і залученням інвестицій, то, можливо, з того щось і вийде. Але поряд з тим хочу наголоси, що сьогодні пропонований проект Трускавецької ОТГ немає належного соціально-економічного обґрунтування. У ньому відсутній аналіз щодо функціонування усіх сфер життєдіяльності після об’єднання, відсутня стратегія розвитку земель, які хочуть приєднати. Тобто, ніхто не знає, що буде завтра. Які нас чекають виклики та загрози.
У Львівській області вже створено багато ОТГ і чимало з них проявляють свою фінансову неспроможність. Всі вони також об’єднувались на основі складених перспективних планів. На папері все виглядало обнадійливо, а на практиці вийшло навпаки. Дуже підозрілою є поведінка нинішньої міської влади, яка впродовж трьох років уникає громадських слухань на тему майбутньої об’єднаної громади. Трускавчани та громади сіл мають бути добре поінформовані і розуміти, як зміниться їхнє життя після такого об’єднання. Як функціонуватимуть заклади культури, школи, дошкільні навчальні заклади у селах, як фінансуватимуться фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії. І, найважливіше, людей цікавить питання нерозпайованих земель.
– Які плани на майбутнє? Чи маєте намір позмагатись за посаду міського голови в наступному році?
(Усміхається). У мене є багато планів та свіжих ідей щодо життєдіяльності та розвитку міста, знаю, що зможу краще, а тому ствердно – так. Треба повернути Трускавцю його колишню славу. Трускавець має всі можливості, аби стати провідним європейським курортом.
– Напередодні Різдва та Нового року, що побажаєте трускавчанам?
– Перш за все побажаю усім міцного здоров’я, бо як кажуть в народі, «Той пан, що здоров’я має», маючи здоров’я, буде і радість і достаток. Якомога менше негативних думок і якомога побільше праці. Завжди треба бути оптимістами. Тож нехай всі прикрощі і негаразди залишаться в старому році, а заповітні бажання і мрії обов’язково здійсняться в Новому. Давайте зустрінемо Різдво Христове та Новий рік в любові один до одного.
Розмову вів Назар ХОПЯК
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень