17.05.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393 «Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 609/28739 (далі – Наказ № 393).
Наказом № 393 внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі – Наказ № 449), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами.
З оновленим текстом Наказу № 449 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). Наказ № 393 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 17.05.2016 № 36.
***
10.05.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 375 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 375), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.04.2016 за № 534/28664, відповідно до якого внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 1588), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.
Наказом № 375 було затверджено наступні зміни, зокрема:
– запроваджено нові процедури та документи (відомості) органів ДФС про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 30-ОПП та відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи формою № 31-ОПП;
– виключена процедура формування та спрямування в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням;
– розширено коло платників, а саме:
а) платниками податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія України;
б) відокремленими підрозділами, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія та які є відокремленими підрозділами тих юридичних осіб, що знаходяться на іншій території України або перебувають на обліку в контролюючих органах, які здійснюють супроводження великих платників податків, обліковуються в контролюючих органах за основним місцем обліку відповідних юридичних осіб.
З оновленим текстом Наказу № 1588 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). Наказ № 375 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.05.2016 № 34.
***
01.04.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Наказ № 1307), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, яким скасовано наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.
Усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
У формі податкової накладної скасовано низку обов’язкових реквізитів (місцезнаходження покупця/продавця, номер телефону, вид цивільно-правового договору, форму розрахунків) та доповнено показниками (коди ставок та коди пільг).
Змінено тип причини з позначкою 01 при складанні податкової накладної, яка не видається отримувачу (покупцю). Для таких операцій введено новий умовний ІПН «100000000000».
Змінено перелік осіб, які зазначають умовний ІПН «200000000000» у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» податкової накладної.
Введено новий умовний ІПН «600000000000» для окремих операцій.
З Наказом № 1307 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua). Наказ № 1307 опубліковано в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.02.2016 № 10.
До уваги новостворених платників єдиного податку третьої групи!
Повідомляємо, що відповідно до частини другої п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим відповідно до п. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України {ЦКУ) строком є певний період у часі, зі сплином якого пов’язана дія чи подія, яка мас юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (п.1 ст.252 ЦКУ).
Пунктом 5 ст.254 ЦКУ визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, в перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.
Порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «Індивідуальний податковий номер», а також в умовному ІПН
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
– постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.
Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:
1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:
– у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;
– у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;
2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;
3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:
– реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;
– у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;
– такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;
– в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.
У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.
У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.
Можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання.
Таким чином, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній.
У випадку, коли з дати складання податкової накладної, в якій зазначено «невірний» ІПН покупця, минуло 180 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 180 календарних днів) з «невірним» ІПН, при цьому друга податкова накладна (з правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
При цьому податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 (дата набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року № 643 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість») не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.
Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.
Чи є платниками рентної плати за спеціальне використання води суб’єкти господарювання, які надають готельні послуги
Відповідно до норм п. 255.1 ст.255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) визначені, зокрема, водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі).
Пунктом 255.2 цієї статті передбачено виключення з об’єкта оподаткування рентною платою обсягів води, що використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення в межах його житлового фонду та присадибних ділянок, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно – гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей вищезазначеної статті під терміном «санітарно – гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України (ЖКУ) жилі будинку і жилі приміщення в інших будівлях утворюють житловий фонд, а згідно зі ст. 6 ЖКУ жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян і для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Водночас Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» визначено, що готель – підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням. Готельна послуга – це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
Таким чином, оскільки готелі та аналогічні об’єкти розміщення не належать до житлового фонду і обсяги води в них використовуються не тільки для задоволення виключно власних питних і санітарно – гігієнічних потреб працівників, а й для потреб клієнтів, які в них тимчасово розміщуються, то суб’єкти господарювання, які надають своїм клієнтам готельні послуги з тимчасового розміщення (проживання) в готелях, пансіонатах, будинках відпочинку, туристичних базах, кемпінгах та аналогічних об’єктах розміщення, є платниками рентної плати на загальних підставах за всі фактично використані обсяги води.
Банківський кредит не включається до доходу підприємця на загальній системі оподаткування
Оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягають доходи фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. Оскільки отриманий фізичною особою – підприємцем кредит відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу такого підприємця.
Якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах. Зазначена норма визначена п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України.
Чи може бути віднесена до податкового кредиту сума ПДВ згідно з податковою накладною, яка містить помилки
Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ПКУ, податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту. При цьому згідно із зазначеною нормою ПКУ, відображення податкового кредиту з ПДВ у такому випадку не залежить від подання чи неподання скарги на постачальника.
Однак, незважаючи на надану ПКУ можливість платникам податків включення до податкового кредиту податкових накладних, які містять помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ, надалі потрібно відкоригувати реквізити податкових накладних, заповнені з порушеннями, задля приведення їх у відповідність до законодавчих норм, нормативних актів і договірних умов.
Окремо контролери звертають увагу на помилки в заповненні дати складання податкової накладної, яка є обов’язковим реквізитом згідно з пп. «б» п. 201.1 ПКУ. Цією датою є дата виникнення податкових зобов’язань платника податку, за якою він зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису вповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ 15-денний строк. У разі порушення цього строку до постачальника може бути застосовано штрафні санкції відповідно до п. 1201.1 ПКУ.
Згідно з роз’ясненням контролерів, помилка в даті виникнення податкових зобов’язань у податковій накладній не надає права на включення суми ПДВ за такою накладною до податкового кредиту, і за платником зберігається право протягом 365 календарних днів подати заяву зі скаргою на такого продавця.
Яким чином платниками ПДВ здійснюються передача та отримання податкових накладних та розрахунків коригування до них, складених в електронній формі?
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до ст. 5 розд. ІІ Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Статтею 10 розд. ІІІ Закону № 851 визначено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Таким чином, передача між продавцем та покупцем податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі здійснюється у спосіб, передбачений домовленістю між ними, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
При цьому покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем.
Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі повернення постачальнику раніше поставленого та оплаченого товару
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (Кодекс) встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
– дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
– дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Кодексу).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана іх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
– постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Таким чином, на дату повернення товару постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем
У разі якщо кошти, які не повертаються покупцю за повернутий товар, на підставі додаткової угоди набувають статусу попередньої оплати за інший товар/послугу, на дату укладання такої додаткової угоди постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну на суму такої попередньої оплати та зареєструвати її в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.
Перейти на спрошену систему оподаткування можна не пізніше 15 червня 2016 року
Закон передбачає, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України). Для цього суб’єкт господарювання має подати до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Отже, для переходу на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2016 року необхідно подати заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік не пізніше 15 червня 2016 року.
Як визначити термін використання легкового авто для оподаткування транспортним податком
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Підпунктом 267.6.3 Податкового кодексу України (далі ПКУ) визначено, що з 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Відповідно до підпункту 14.1.163 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію . Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби. Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Телефонуйте на “гарячу лінію”
У четвер, 16 червня, відбудеться сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” з питання оподаткування нерухомого майна відмінного від земельної ділянки. Відповіді буде надавати завідувач сектору податків та зборів з фізичних осіб Садлівська Марія Ігорівна з 10.00 до 11.00 . Запитання можна ставити за телефоном 5-36-80.
На питання контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів відповіді буде надавати ГДІ Трускавецького відділення Дікун Марія Василівна з 11.00 до 12.00.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень