Про військовий збір
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 ПКУ).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.
Підпунктом 1.4 п. 161підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 161підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.
Транспортний податок: порядок справляння у 2017 році
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, легковий автомобіль оподатковується транспортним податком, якщо його середньоринкова вартість перевищуватиме 1 млн. 200 тис. грн. (мінімальна заробітна плата – 3 200 грн. х 375).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Згідно з п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Неприбуткові організації повинні перереєструватися до 1 липня 2017 року
Для включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Неприбуткові організації зобов’язані це зробити до 1 липня 2017 року, а релігійні — до 1 січня 2018 року.
Законами від 21.12.2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та від 06.10.2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» було внесено зміни до пункту 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Зокрема, термін приведення неприбутковими організаціями своїх установчих документів у відповідність із вимогами Кодексу та подання копій таких документів до контролюючого органу подовжено до 1 липня 2017 року.
Також, тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.
Таким чином, з метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами Кодексу у строк, установлений пунктом 35 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації — після 1 січня 2018 року.
Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 12.05.2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 року № 368 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 368), який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130.
Зміни, передбачені Наказом № 368, привели у відповідність норми Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість та пп. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким з 01.01.2017 року втратила чинність ст. 209 ПКУ, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
Зокрема, Наказом № 368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 1 січня 2017 року зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 1 січня 2017 року, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:
– з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01 січня 2017 року;
– контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками податку на загальних підставах.
Які дії у разі, якщо виникла помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»
Якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» платник в першу чергу має перевірити який ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) використовується першим, — рекомендують податківці. Варто пам’ятати, вірна послідовність підписів для податкової звітності наступна: бухгалтер-директор-електронна печатка.
Далі необхідно перевірити правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи).
В подальшому слід звернути увагу чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується. Наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера.
Окрім того, помилка може виникати, якщо змінювалось ім’я файлу особистого ключа.
У разі, якщо жодна з вищезазначених рекомендацій не допомагає вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.
Декларацію на податкову знижку можна подати по 31 грудня 2017 року включно
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2016 року, закінчилася, але не для осіб, які мають право подати декларацію з метою реалізації свого права на податкову знижку. Такі особи можуть подати декларацію по 31 грудня 2017 року включно.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Фізична особа має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Нагадуємо, що декларацію платник податків має право подати як на паперових носіях, так і в електронному вигляді.
Пунктом 179.8 ст. 178 ПКУ передбачено, що сума, яка має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої декларації.
Разом з тим, відповідно до ст.166 ПКУ платник податків має право на податкову знижку при дотриманні встановлених цією статтею умов та за наявності відповідних платіжних та розрахункових документів, копій договорів тощо.
Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом ДФС до відповідного органу Казначейства.
Місцеві податки і збори як фінансова основа місцевого самоврядування
Згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо вказане рішення не прийнято, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.
Гарячі лінії в податковій
27 червня відбувся сеанс гарячої лінії. На запитання платників відповідав завідувач сектору обслуговування платників Дмитрів В.З.
– Доброго дня! Скажіть, будь ласка, як правильно розрахувати та сплатити авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб?
– Відповідно до підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України з 1 січня 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується (підпункт 2) пункту 35 розділу I).
Таким чином, для фізичних осіб – підприємців під час заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у додатку Ф4 „Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою не виникає обов’язку розрахунку квартальних авансових платежів по податку на доходи фізичних осіб. Отже, ФОП не заповнюється рядок 6 розділу II додатка Ф4.
До внесення змін до підпункту 12 пункту 5 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом №859, Державною фіскальною службою України рекомендовано платникам податків не здійснювати розрахунок авансових платежів.
Звертаю увагу, що доходи, отримані самозайнятими особами після 01.01.2016, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу у розмірі 18 %.
– Моя донька вийшла заміж та змінила прізвище. Чи можу я розраховувати на податкову знижку за навчання, якщо квитанції на оплату навчання оформленні на її нове прізвище?
– Платник податку має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, наявна копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою. При цьому, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізвище і в квитанціях зазначено його нове прізвище, то потрібно надати ще і копію Свідоцтва про шлюб.
– У 2016 р. я продав квартиру, отриману у спадщину від батька у 2013 р. Чи потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?
– Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Таким чином, незалежно від терміну перебування у власності спадкового нерухомого майна (житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку, земельної ділянки, в межах, що не перевищує норми безоплатної передачі), таке майно не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
– Чи потрібно фізичній особі – підприємцю, яка застосовує спрощену систему оподаткування (друга група), перереєстровувати з січня 2016 р. книгу обліку доходів, зареєстровану відповідно до наказу № 1637?
– Наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №579 „Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення” (далі – наказ №579), який набрав чинності з 28.07.2015 р., затверджено форму книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ); форму книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ); а також порядки їх ведення.
Водночас визнано таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637 „Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення”.
При цьому платники єдиного податку – фізичні особи можуть не перереєстровувати книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, оскільки згідно з п. 5 наказу № 579 книги, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.
***
27 червня відбувся сеанс гарячої лінії в Трускавецькому відділенні. На запитання платників відповідала ГДІ Габчак Л.В.
– Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
– Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
– У яких випадках ФОП повинна подавати податкову декларацію з плати за землю?
– Фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю, якщо земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо) на підставі права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки, оформлених на фізичну особу – підприємця.
Якщо зазначені документи, оформлені на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю за встановленою формою, у тому числі якщо така особа використовує вказані земельні ділянки для провадження господарської діяльності.
– Чи повинна ФО – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоповерховому жилому будинку сплачувати земельний податок?
– Фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
– Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?
– Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
– Чи є платниками земельного податку ФО, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, що розташовані на таких земельних ділянках?
– Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗК), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК).
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Обов’язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.
– Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?
– Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
– Чи є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю неподання платником разом з такою декларацією довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки?
– Подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачено у разі подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі та вона має інформаційний характер. Отже, неподання платником разом з податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю.
– Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкового зобов’язання по платі за землю, якщо платник податку не сплатив податкове зобов’язання, задеклароване в податковій декларації з плати за землю, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення суми раніше нарахованих зобов’язань?
– Якщо податкове зобов’язання з плати за землю, самостійно визначене в податковій декларації з плати за землю, не сплачено протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), та платником подана уточнююча декларація з плати за землю щодо зменшення податкових зобов’язань минулих податкових періодів (здійснюється погашення податкового боргу), такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого п. 126.1 ст. 126 ПКУ, з урахуванням загального строку затримки сплати суми податкового боргу.
Також, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ.
– Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?
– Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Не сплачується податок за:
– сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.
– земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
– земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва;
– земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень