Що таке корупція, чи можна її попередити, як з нею боротися і як домогтися нульової толерантності до цього процесу – про це мали поспілкуватися 22 березня на круглому столі, який пройшов в УРБАН-бібліотеці Трускавця з ініціативи Всенародного об`єднання «Право» (Сергій Розора, Святослав Грабовський). Мали, але не цілком поспілкувалися, бо розмова з ряду причин сходила на манівці – то запрошених гостей хотіли розігнати якісь клерки, то появилися «козирні», для яких корупція означає виключно політиків Крамара, Кульчинського та Грицака, то Святослав Грабовський демонстрував відеоролик, який замість говорити про корупцію ображав почуття віруючих людей. Мовляв, в країнах, де люди моляться та вірять в Бога, добра не буде як мінімум зо дві тисячі років. Така собі пропаганда атеїзму, яка фактично відібрала мову у присутніх.
Експертами на круглий стіл організатори запросили дрогобичан з досвідом діяльності в цій царині – Володимира Кондзьолку та Богдана Юзефіва. Обидва брали участь у проекті «Моніторинговий комітет з раннього попередження корупції», який діяв за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», тож обидва мали про що розказати. Хоча відразу слід зазначити, що панове Кондзьолка та Юзефів в унісон явно не говорили – перший зосередився на аналітиці та досягненнях, які впроваджує влада в Дрогобичі задля прозорості дій, а другий натомість різко розкритикував владу міста Котермака, наводячи конкретні приклади корупційних схем.
Явно некомфортно було слухати про процвітання корупційних схем в Дрогобичі апологетам попередньої трускавецької влади. Їхній ставленик зараз в Дрогобичі займає не останні ролі, тож намагання відбілити діяння дрогобицьких можновладців представниками трускавецького «сектору Козира» були цілком зрозумілими. Але факти – річ вперта, Богдан Юзефів розповів про те, як шляхом розподілу бюджетних коштів між депутатами формується їх імідж як впливових людей, що здатні вирішити проблеми простої людини: заасфальтувати тротуар, відремонтувати дах, надати матеріальну допомогу. Звичайно, що робиться все це з прицілом на майбутні вибори і це не що інше як політична корупція, вважає Богдан Юзефів. І додає, що корупцією в Україні просякнуті всі сфери життя: навіть якщо їдеш в маршрутці і не отримуєш квиток, то стаєш співучасником корупції, «прикриваєш» її.
Доки тема стосувалася корупції в Дрогобичі, до того часу нитка розмови не рвалася і не запліталася в ґудзи, як це стало потім, під час виступу представниць «козирної» команди. Присутні повитріщали очі, коли їм запропонували замість розмови по суті слухати рекламу одного ЗМІ, одної ГО і «мислі вслух» про політичну силу, до створення якої свого часу долучився чинний Президент України. Так-так, партія регіонів давно здохла, але вона живе в душах і серцях прихильниць Козира – ну ніяк не можуть вони її забути. Це й не дивно, адже саме за часів тиранії ПР в Україні одна з цих двох представниць посідала тепле містечко у владних кабінетах, була «рупором» тоталітарної влади. Саме ця пані в гарячі дні лютого 2014 року вимагала зняти з «Трускавецького вісника» публікацію про збір підписів в одному з санаторіїв Трускавця з проханням силового розгону Майдану. Невже забули «козирята» про свої темні діла?
Замість говорити тезово, представниці трускавецьких «колишніх» почали різко критикувати Руслана Крамара, очільника місцевого осередку партії «Батьківщина». Мовляв, ось він, корупціонер, хотів такі схеми провернути, але ми йому не дали, бо подали журналістський запит. Стало смішно – Ви про що, панійки, є якесь рішення суду, чи у вас вирок на руках? Не прикривайтесь тим, що ви громадський сектор, бо ви насправді московитський «путінський сектор», а курує вас Пітєр.
Автор цих рядків подав логічне запитання – а хто ж призначав Руслана Крамара керівником КП «Трускавецьтепло»? За чийого урядування взагалі було створено це підприємство? І якщо вже по пану Крамару є якісь «факти», як це намагалися «втюхати» дві особи жіночої статі, то перевірку діяльності цього КП потрібно проводити з початку його існування. Можливо, саме за часів екс-мера Трускавця Р. Козира ці схеми і почали діяти?
Зрозумівши, що по Крамару прокололися, діячки різко змінили тему і перейшли до іншого політика – Лева Грицака. Чи має право ця людина повертатися в публічну площину, здійснювати якусь діяльність? – істерика явно проскакувала зі слів «експертки», котра договорилася до того, що і «до пана Ключака є запитання, бо він пише на «Трускавецькому віснику».
Власне, перечитую зараз «Цей дивний світ новий!» Олдоса Хакслі і прекрасно усвідомлюю, що саме такий світ хоче будувати «експертка» та їй подібні з групи колишніх. Цей світ описав і інший письменник, Джордж Орвел, у своєму романі «1984». Але прогресивна громадськість не допустить більше прихильників тоталітаризму до влади – ні в Україні в цілому, ні в Трускавці зокрема. Вірю в це!
Виступ автора цих рядків, Володимира Ключака, дещо остудив гарячі голови і змусив повернутися в конструктивне русло. У це важко повірити, але на майбутнє громадські діячі абсолютно різних «груп впливу» мають намір все ж час від часу зустрічатися та спілкуватися, щоб хоча б у такій сфері як протидія корупції діяти разом. Хоча чи вдасться це робити, не перетворюючи групу небайдужих в інструмент для політичних розправ, цькувань та маніпуляцій, покаже час. Але, як кажуть, варто хоча б спробувати.
В зустрічі взяли участь депутати ТМР Святослав Грабовський та Руслан Цехмейстер, журналісти Володимир Ключак, Ольга Куц та Віталій Циніцький, громадські діячі з Дрогобича та Трускавця Володимир Кондзьолка, Богдан Юзефів, Сергій Розора, Віра Савка, Леся Дідик, Євген Бродзінський, Олег Клопотовський, Василь Шимко, Вадим Печніков, Григорій Долик, Андрій Дуб, Романна Чапля, Віктор Пиців, письменник, директор пансіонату «Нафтуся» Василь Кузан.
Володимир Ключак, фото Святослава Грабовського
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень