У суботу, 10 вересня, мале колективне підприємство «Транс Екіпаж» із Дрогобича виїде обслуговувати приміський маршрут «Борислав – Стебник ч/з Трускавець». За результатами перевізницького конкурсу, проведеного Дрогобицькою райдержадміністрацією наприкінці літа, «Транс Екіпаж» визнано кращим серед автотранспортних підприємств регіону, що боролися за право обслуговувати вказаний маршрут.
І хоч донедавна із Борислава до Стебника їздили машини іншого Дрогобицького автотранспортного підприємства «Галич Авто», а замовником виступає Дрогобицька райдержадміністрація, сам факт зміни перевізника на маршруті викликав значне зацікавлення бориславців. У цьому немає нічого дивного, адже значна частина приміського маршруту «Борислав – Стебник ч/з Трускавець» проходить через найбільш густозаселені мікрорайони, тому мешканців цікавить, як зміна підприємства-перевізника вплине на роботу рухомого складу на маршруті, які зміни в роботі машин можна очікувати з появою на маршруті нового перевізника – МКП «Транс Екіпаж». Саме із цього розпочалася наша розмова із керівником «Транс Екіпажу», Почесним автотранспортником України Йосипом Дяківим.
– Пане Йосипе, яких змін слід очікувати бориславцям від виїзду машин «Транс Екіпажу» на обслуговування маршруту «Борислав – Стебник ч/з Трускавець». Чи мають підґрунтя під собою розмови, що зміна перевізника потягне за собою масове звільнення водіїв, які працюють сьогодні на маршруті?
– Найперше, хочу заспокоїти людей: виїзд «Транс Екіпажу» на лінію, жодним чином не вплине на водіїв, які там працюють сьогодні. Я не збираюся ні збільшувати, ні зменшувати на маршруті кількість машин, відтак усі працюючі водії мають можливість зберегти місце праці. Я за те, щоб на цьому маршруті залишився працювати той, колектив, який працює на ньому багато років. Тому у ході підготовки до виїзду, в першу чергу, пропоную роботу тим водіям, які там працюють сьогодні. Щодо змін, то вони в основному будуть стосуватися якості обслуговування пасажирів. Тому бориславцям від зміни перевізника слід очікувати підняття рівня якості обслуговування. Наше підприємство 15 років обслуговує маршрут «Дрогобич – Трускавець», який сьогодні вважається одним із кращих маршрутів регіону. Тому з перших днів роботи на маршруті «Борислав – Стебник ч/з Трускавець» ми будемо робити все, щоб і цей маршрут також увійшов до числа кращих.
Найперше, буде відслідкований та з часом, очевидно, змінений графік руху машин. Багатьох мешканців Борислава не влаштовує, що маршрутка на Стебник стоїть на зупинці по вул. А. Міцкевича в Бориславі до 10 хвилин, перетворюючи автобусну зупинку в найбільш завантаженій частині міста в додаткове місце відстою. Це створює для пасажирів значні незручності та є додатковим джерелом небезпеки для автомобілістів, а також тих же водіїв маршруток, які, щоб продовжити рух, вимушені виїжджати на смугу зустрічного руху в зоні дії попереджувального знаку «Пішохідний перехід». Про це велася мова нещодавно на «прямій лінії» у радіо-редакції «Слово» за участю міського голови Борислава Ігоря Яворського, де обговорювалися проблемні питання роботи автомобільного транспорту Борислава за участю керівників двох найбільших автотранспортних підприємств, що працюють на території міста – МПП «Транспортник» та МКП «Транс Екіпаж». Судячи із скарг, питання відстою машин маршруту «Борислав – Стебник» під час руху на Трускавець у центральній частині міста виникло уже давно – до 5 років, і люди вимагають його вирішення. Тому думаю, що треба переглядати графік. Я схиляюсь до того, що у русі рухомого складу на маршруті має чітко дотримуватися графік та інтервал руху між машинами. Пасажир має чітко знати, що маршрутка виїжджає о такій-то годині і через стільки-то хвилин довезе його до місця призначення, без будь-яких невиправданих додаткових очікувань на проміжних зупинках. Філософія пасажирських перевезень зводиться до того, що перевізник повинен підлаштовуватися під потреби людей, а не диктувати свою волю пасажиру. Ми маємо працювати для людей і постійно брати до уваги зауваження та пропозиції пасажирів. Окрім перегляду графіків руху, маю намір провести на маршруті оновлення рухомого складу машин. Але не можна забувати, що питання якості обслуговування має ще культурний аспект, який, на жаль, потребує окремої розмови. Це стосується у першу чергу ставлення пасажирів до майна. У нас чомусь окремі особи вважають, що в автобусі можна все: приліпити до крісла жуйку, увіковічнити своє ім’я, вицарапавши його на боковині автобуса, порізати обшивку крісла, витерти об штори руки або запітніле вікно. Культура поведінки повинна бути у пасажира, а не тільки у водія. Усі автобуси нашого підприємства обладнані кутками споживача, де пасажир може почерпнути необхідну для нього інформацію. Окрім того, кожен водій має спеціальну папку, де зібрані усі інформативні матеріали, і кожен пасажир може отримати усю необхідну для нього інформацію – від схеми маршруту та обов’язків водія та прав пасажира.
– Чи маєте намір при перегляді графіків рухів збільшити тривалість роботи машин на маршруті?
– Слушне запитання. Чомусь при оголошенні конкурсу замовники не вказують час здійснення регулярних перевезень на маршруті. З початку року ми суттєво подовжили роботу машин на маршруті «Дрогобич – Трускавець», де машина робить останній рейс з Трускавця о 22.30. З початком вересня плануємо вивчити, а у жовтні подовжити графік руху маршруту «Дрогобич – Борислав (5 школа)», де відправлення останніх рейсів буде здійснюватися з Борислава та Дрогобича о 22.00, а першого – о 6.30. Про це ми повідомимо додатково через місцеві ЗМІ. Щодо тривалості роботи машин на маршруті «Борислав – Стебник ч/з Трускавець», то після вивчення пасажиропотоків, цілком можливо, що час відправлення першого та останнього автобуса з Трускавця до Борислава та навпаки буде переглянуто. Хочу сказати, що всі транспортні засоби, які працюватимуть на маршруті, базуватимуться на виробничій базі підприємства у Дрогобичі, відтак виїзд автобуса на лінію та завершення роботи будуть постійно під контролем. Окрім того, усі транспортні засоби підприємства обладнані GPS-системами, що дає можливість відслідковувати місцезнаходження транспортного засобу в режимі реального часу.
– Ви говорите про необхідність перегляду графіків руху, а у мене виникає запитання, чи вдасться Вам знайти порозуміння з іншими перевізниками, що працюють на вказаному маршруті, який накладається на маршрути «Стебник – Східниця» та «Борислав – Трускавець (залізничний вокзал)»?
– Всі технічні питання з оформлення паспорта маршруту із владою Стебника, Трускавця, Борислава та схеми руху машин я погодив. Були також перемовини із перевізниками, які працюють на цьому напрямку. Графік руху узгоджено та погоджено із фірмою «Канзас», що обслуговує маршрут «Стебник – Східниця». Також попередньо обговорено питання руху машин на маршруті із МПП «Транспортником», але підписання договору неможливе через судову «тяганину» «Транспортника» із дрогобицьким автотранспортним підприємством «Сігма» за право обслуговувати вказаний напрямок.
– У місті тривалий час ведеться мова, що усі приміські маршрутки у напрямку на Трускавець повинні рухатися по вул. Трускавецькій без заїзду у найбільш заселений мікрорайон вул. С. Коваліва. Що Ви скажете з цього приводу?
– Я пропоную глянути на проблему через призму мешканців міста, які користуються цим маршрутом і по-суті є замовником перевезень. Перевізники мусять їздити так, як це вигідно людям. Влада є обраним органом, який керується інтересами людей і зобов’язана виконувати волю громади. Саме влада, виходячи із потреб та волі громади, оголошує конкурси на право обслуговувати той чи інший маршрут. Тому перед тим, як говорити про вул. Трускавецьку, вартує запитати у людей, чи погодяться вони на те, щоб маршрут «Борислав – Стебник ч/з Трускавець» їздив по вул. Трускавецькій, оминаючи вул. С. Коваліва. Думаю: на будь-яких громадських слуханнях мешканці Борислава не підтримають цієї ідеї. Люди хочуть, щоб громадський транспорт їздив так, як їм це зручно, і перевізники зобов’язані це робити.
– Не можна забувати, що значна частина приміського маршруту «Борислав – Стебник ч/з Трускавець» накладається також на міський маршрут № 1 «кінець вул. І. Франка – 5 школа ч/з вул. С. Коваліва». Чи не вважаєте Ви, що подібний підхід суттєво ускладнить роботу міських маршруток або ж приведе до повного занепаду міських перевезень у Бориславі?
– Не вважаю. Хоча заперечувати не буду: проблема дійсно є. І суть її не зводиться до руху машин по вул. Трускавецькій чи перегляду графіку руху машин на маршруті «Борислав – Стебник ч/з Трускавець». Її коріння заховане значно глибше і стосується проблеми міських та приміських перевезень. Ми маємо приклад м. Самбора, де немає жодного міського маршруту. Я думаю, що Самбір не є меншим чи більшим за Борислав. Але правда у тому, що міських перевезень, як таких, там немає. У свій час робота Самбірського АТП була поставлена таким чином, щоб зробити усі маршрути у регіоні прибутковими. До втілення цієї ідеї в життя долучилися влада району та міста – і сьогодні за рахунок приміських маршрутів у Самборі здійснюються усі міські перевезення. У такому підході є раціональне зерно та розумна логіка. Адже не має потреби створювати у місті окремі міські маршрути та творити у такий спосіб додатковий клубок проблем, якщо усі внутрішні пасажирські перевезення міста можна перекрити приміськими маршрутами. До речі, маршрут № 1, який ви так пробуєте відстояти у розмові, не є міським. Це приміський маршрут «Попелі – Борислав АС», який подовжили до вул. С. Коваліва. Якщо я не помиляюся, на цьому маршруті мало би працювати 10 машин. Дуже сумніваюся, що вони усі їздять. Особливістю Борислава є те, що усі міські перевезення можна здійснювати приміськими машинами, які рухаються у напрямку Східниці, Трускавця, Дрогобича чи Самбора.
– Але у Бориславі, окрім Тустанович, Бані та Мразниці, є ряд мікрорайонів, які не перекриваються і ніколи не перекривалися приміськими маршрутами. Там також живуть люди, які мають право і хочуть користуватися послугами громадського транспорту. Невже Ви вважаєте, що цю проблему можна вирішити без розвинутої внутріміської мережі пасажирських перевезень?
– Не думаю, що нині транспортні проблеми мешканців цих мікрорайонів вирішує існуюча мережа пасажирських перевезень Борислава. Наразі усі суперечки та «тертя» перевізників зосереджені навколо вул. С. Коваліва, а про інтереси мешканців Модрицької та інших вулиць Борислава мало хто думає. Думаю, у Бориславі знають що проблему перевезень мешканців вул. Модрицької не вирішує міський маршрут 1 А, а приміські машини маршруту «Дрогобич – Борислав (5 школа)», які за окремими графіками заїжджають на вул. Модрицьку, щоб довезти її мешканців до центру міста. Треба розуміти, що пасажирські перевезення – це та галузь господарської діяльності, яка має бути вигідною і пасажирам, і перевізникам. Пасажир повинен комфортно доїхати до потрібного місця, а перевізник не тільки довезти пасажира до місця призначення, але й отримати від цього прибуток. Тому всі маршрути повинні будуватися, виходячи із цих двох принципів – вигоди для пасажира та економічного ефекту для підприємства, яке обслуговує цей маршрут. Якщо ці паритети не витримуються, то нічого іншого, окрім невдоволення людей та проблем для влади та перевізника, будь-який маршрут не принесе. У Бориславі більшість проблем міських перевезень можна вирішити за рахунок приміських маршрутів. Для прикладу, «Дрогобич – Борислав» їздить до 5 школи. Там є 10 транспортних одиниць, які можна продовжити за напрямками, охопивши ледь не весь Борислав. Теж саме можна зробити і з іншими маршрутами. Зараз всі вони їдуть в одному напрямку. А треба лише захотіти і пустити їх по різних дорогах, щоб вони вирішували проблему внутріміських пасажирських перевезень міста. Можна піти іншим шляхом: зламати існуючі схеми міських перевезень Борислава і напрацювати нові маршрути, які будуть зручні для пасажирів та економічно вигідні для перевізника. Треба напрацьовувати нові схеми руху, якось закільцювати місто, щоб машини не рухалися від точки А до точки Б і по годині-дві вистоювали на кінцевих зупинках, а постійно рухалися. Тоді буде економічний ефект. При нормальній загрузці транспорту можна ефективно застосовувати GPS-системи, які дозволяють відслідковувати проблемні місця та оптимізовувати мережу.
– Але ж подібний підхід передбачає оптимізацію не стільки транспортної мережі Борислава, скільки усього регіону. Чи піде на це влада, адже це потребує докорінної перебудови усієї схеми транспортних перевезень Дрогобиччини?
– Це так. І втіленням цієї ідеї у реальне життя якраз покликана займатися щойно утворена Асоціація перевізників Дрогобиччини. Створення нової сітки пасажирських перевезень у м. Бориславі справді потребує детального аналізу існуючої автотранспортної мережі та пасажирських потоків усієї Дрогобиччини. Ні для кого не є таємницею, що нині діюча мережа пасажирських перевезень регіону не відповідає вимогам часу. Ця мережа створювалася хаотично на початку 90-х років минулого століття і не відповідає вимогам часу. За двадцять п’ять років Незалежності у транспортній галузі відбулося багато змін, які вимагають перегляду існуючої мережі пасажирських перевезень. Змінилися не лише пасажиропотоки, але й транспортні засоби для здійснення пасажирських перевезень. Суттєво зросли вимоги до якості та безпеки пасажирських перевезень. Це все вимагає внесення змін на ринку пасажирських перевезень регіону. Щоб створити, для прикладу, нову мережу пасажирських перевезень у м. Бориславі необхідно зробити аналіз та паспортизацію існуючих автобусних маршрутів Дрогобицького району, які пролягають через місто. На маршруті «Дрогобич – Борислав», для прикладу, автобуси нашого підприємства їздять що п’ятнадцять хвилин. Якщо накласти на інтервал руху наших машин інші графіки маршрутів цього напрямку – Рибник, Новий Кропивник, Свидник, Східниця, Старий Кропивник, Зубриця, Довге, Майдан, Залокоть – то на відрізку від початку вул. Дрогобицької до центру міста отримаємо інтервал руху машин у три хвилини. Такому графіку може позаздрити столиця. Питання у тому, чи задоволені таким станом справ люди?
– Це цікаво. Проте треба розуміти, що міська влада Борислава не має жодного впливу на діяльність тендерного комітету Дрогобицької райдержадміністрації. Борислав навіть не має свого представника у цьому комітеті. То про який вплив міста на вирішення власних транспортних проблем за рахунок приміських перевезень може йти мова? Якось складно віриться, що чиновники Дрогобицької адміністрації будуть перейматися проблемами нашого міста. Їм би свої вирішити…
– Мова якраз йде про те, що нам необхідно розробити таку концепцію пасажирських перевезень, яка б враховувала потреби мешканців та забезпечувала вплив представників територіальних громад на діяльність тендерного комітету та перевізників. Концепція повинна передбачити можливість мешканця будь-якого населеного пункту добратися до будь-якої точки регіону з мінімумом пересадок, рух автобусів по колу Борислав-Трускавець-Стебник-Дрогобич, а також виконання нічних рейсів. Йдеться про створення нової філософії пасажирських перевезень Дрогобиччини. Над створенням цього важливого документу у галузі пасажирських перевезень повинен працювати увесь регіон – Дрогобич, Борислав, Трускавець, Східниця та адміністрація Дрогобицького району із залученням представників сільських та селищних громад. Концепція повинна передбачати створення єдиного тендерного комітету, у склад якого увійдуть представники територіальних громад та громадські активісти регіону. Тендерний комітет повинен дбати, щоб учасники перевізницьких конкурсів мали рівні права, а самі конкурси проводилися відкрито і прозоро та сприяли розвитку як транспортної мережі регіону, так і місцевих перевізницьких підприємств. На жаль, нинішня діюча нормативно-правова база України у галузі пасажирських перевезень стоїть на захисті прав великих перевізницьких фірм і не захищає інтереси малого і середнього бізнесу. Вистояти у протистоянні із монополістами, які володіють значними фінансовими та людськими ресурсами, мають потужний парк машин, надзвичайно складно. В основному це підприємства набувачі державної власності з інших міст, яких мало хвилюють проблеми нашого краю. Більшість місцевих перевізників починали з нуля і, працюючи у регіоні, не стояли осторонь при вирішенні соціально-культурних проблем його мешканців, сплачували податки у бюджети населених пунктів регіону та створювали робочі місця для мешканців нашого краю. Конкурувати з іногородніми фірмами, які мають потужне «лобі» у державних структурах надзвичайно складно. А так не повинно бути. При проведенні конкурсів центральна влада на законодавчому рівні мала би визначити рівні умови для великих та середніх автотранспортних підприємств. У «Переліку показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів» під час проведення конкурсів потрібно проводити градацію не лише за кількістю жителів, але й за кількістю працюючих працівників. Адже не може автотранспортне підприємство м. Дрогобича із населенням 80 тисяч, маючи півсотні діючих дозволів, утримувати штат більше 150 чоловік. І такі речі Міністерство інфраструктури мало би враховувати. Це все бали, за підрахунком яких визначають переможця конкурсу. Завдяки таких нормативно-правових прогалин на ринок пасажирських перевезень Дрогобиччини увійшло Львівське АТП-13631, яке забрало у місцевих перевізників рейси на Львів та по-суті закріпилося на Меденицькому напрямку. Місцеві перевізники витіснені з маршрутів Борислав – Львів, Східниця – Львів, Дрогобич – Львів, Дрогобич – Стрий, Дрогобич – Самбір. На цих маршрутах працюють перевізники з інших міст.
– Що у тому поганого, коли на обслуговування того чи іншого маршруту на Дрогобиччині виїжджає новий комфортабельний автобус? Людей більше цікавить, як вони будуть їздити, а не хто їх буде возити.
– Суть у тому, що пасажирські перевезення – це не тільки маршрути, автобуси, водії та пасажири. Це також надходження до бюджету, зайнятість населення, соціальні послуги. Не думаю, щоб керівництво Борислава, Дрогобича чи іншого міста Дрогобиччини зверталося до перевізників Самбора, Стрия чи Львова з проханням виділення автобуса для соціальних потреб чи необхідністю впорядкування тієї чи іншої зупинки на території населеного пункту. А місцеві перевізники це роблять постійно. Ми навіть почали ставити питання, щоб автобусні зупинки на маршрутах офіційно передали перевізникам. Це дало б змогу привести їх до належного вигляду та надавати людям додаткові послуги із диспетчеризації руху, продажі проїзних квитків та наданні інших транспортних послуг населенню. Хочу зауважити, що МКП «Транс Екіпаж» активно надає допомогу нашим землякам, які знаходяться у зоні бойових дій у Донецькі та луганській областях. Ми також не залишаємо поза увагою поранених у зоні АТО військових, сім’ї загиблих воїнів, ветеранів ОУН-УПА, репресованих, інвалідів та учасників Другої світової війни, а також малозабезпечених. Виходячи із своїх можливостей, намагаємося допомагати громадським організаціям регіону. Проте питання не в активній участі місцевих перевізників у культурному житті населених пунктів, де вони працюють. Суть проблеми полягає у тому, що іногородніх перевізників мало цікавлять ці проблеми. Перевізників з інших міст цікавлять найбільш в економічному плані привабливі маршрути, робота на яких дозволяла б розвиватися місцевим перевізникам. Конкурентна боротьба на ринку пасажирських перевезень загострилась у зв’язку із майбутньою Адміністративно-територіальною реформою. Іногородні перевізники намагаються увійти на ринок перевізницьких послуг Дрогобиччини, щоб у майбутньому претендувати на перемогу у конкурсі, як діючі перевізники, та закріпитися на маршрутах, які оголошуватимуться новоствореними громадами.
– Що би Ви побажали на завершення нашої розмови мешканцям Борислава та водіям підприємства?
– Те, що завжди, – мирного неба, спокою та злагоди. Ми живемо у дуже непростий час, складність якого визначається не тільки військовими діями у Донецькій і Луганській областях та анексією Криму. Я переконаний Українське військо звільнить територію держави від ворога. Проте перемога над окупантом не вирішить наших проблем. Їх необхідно буде вирішувати та водночас відбудовувати зруйновану війною економіку. Тому тримаймося разом і робімо усе, щоб наш рідний край розвивався та процвітав.
Слава Україні!
Розмову записав Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень