Трускавець, як місто-курорт, щороку гостинно приймає тисячі відпочивальників. Як показали журналістські опитування, вони залишають в місті від кількасот до тисячі доларів за тиждень-два відпочинку тут. Але що з цього мають пересічні трускавчани, окрім низьких заробітних плат, завищених комунальних тарифів та високих цін?
Як показало чергове опитування, люди не мають ніякої користі, окрім естетичного задоволення, від проживання в Трускавці. Вони ледь зводять кінці з кінцями, отримуючи жалюгідні 1-2 тисячі на місяць. «Для Трускавця – це нічого. Тут все дороге, комунальні високі, я вже мовчу про те, щоб купити щось з одягу» – зізнається трускавчанин, працівник освіти, зарплатня якого становить 1200 гривень.
Також довелось нам поспілкуватись і з гостями міста-курорту. Більшість із них, гуляючи місцевим парком, звертають увагу на те, що все тут було зроблено ще за Союзу. Вони захоплюються прекрасною природою, чистим повітрям, але щиро дивуються, чому за всі роки, протягом яких вони сюди їздять, нічого тут не оновлюється.
От і ми задались запитанням, чому? Чому за 24 роки незалежності нашої країни, Трускавець в більшості своїх районів залишився «радянським»? Куди поділись всі ті мільйони, чи може навіть мільярди, які за весь цей час залишали тут відпочивальники? Хто і чому не використав хоча б половину з них на розвиток, модернізацію міста та покращення добробуту його жителів?
Влада: як сьогоднішня, так і попередня, обрала для себе «вдалу» стратегію окозамилювання. Вони розвивають та покращують вигляд центральної частини міста, головних його вулиць, які завжди знаходяться на виду. А про більшість мікрорайонів міста, де живуть такі ж люди, вони просто забули. Тому Трускавець і є містом контрастів.
Звичайно, більшість людей пояснюють цю ситуацію тим, що готелі і санаторії є приватною власністю. Тому місто і громада не можуть мати з них зиску. Але ж власники цих санаторіїв або орендували або купляли у міста землю під будівництво цих санаторії, і гроші повинні були піти в місцевий бюджет. Вони мають сплачувати податки від свого бізнесу, які також повинні збагачувати казну міста. Санаторіїв, готелів, вілл чи пансіонатів тут хоч греблю гати. Відповідно і надходження до бюджету мають бути колосальними. Де ж вони? Хтось їх бачить? Комусь від них стало краще жити? Навряд…
Цікаво виходить, правда ж? Гроші ніби і є, а ніби їх і немає, адже вони зникають з бюджету, чи може навіть не доходять до нього, з блискавичною швидкістю. І в підсумку ми знову маємо напівпорожній міський гаманець, в якому влада нібито не може знайти ні копійки на ремонт доріг, на реконструкцію старих будинків, на хоча б мінімальну модернізацію парку.
А пересічні мешканці міста вимушені миритися з копійчаними зарплатами, які їм платять часом за титанічний труд в застарілих санаторіях. Хоча і в нових закладах власники не надто балують свій персонал високою зарплатнею. І в такому замкнутому крузі живе місто і його мешканці ось уже скільки років. Сумно, що більшість трускавчан уже змирились з цим, морально зламались та погодились стати інертною масою в руках нечесних політиків та олігархів. Але ж завжди так бути не може. Бо якщо цього не зупинити, то рано чи пізно місто чекатиме «прірва», з якої навряд чи вдасться вибратись
Трускавець – дуже гарне місто, наділене унікальними природними дарами. Воно варте того, щоб його цінували, любили та розвивали. А трускавчани достойні кращого життя, вищих зарплат, гідної соціальної підтримки та повноцінних умов для життя. Гроші, які потрапляють в місто, повинні в ньому залишатись і йти на його розвиток. Трускавець має бути для трускавчан. Щоб кожен пересічний мешканець міг з гордістю сказати: «Це – моє місто і я горджуся тим, що живу в ньому!..»
Ніна ФЕДЬКО
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень