14 травня, в день, коли українці готувалися засісти за екрани телевізорів, щоб переглянути фінал Євробачення-2016, у трускавецькому ресторані «Оскар» проходило справжнісіньке «Лемкобачення» – концерт автентичної лемківської пісні у форматі вечорниць. Гурт із села Мокре (Республіка Польща) в складі півтора десятка осіб подарував глядачам-слухачам неповторні миті зустрічі з автентикою традиційних вечорниць-посиденьок у лемківському селі.
Що таке вечорниці? Це передусім живе спілкування. Люди в селі сходилися до якоїсь одної хати і спільно виконували певну роботу (пряли, вишивали, дерли пір`я тощо). І паралельно з роботою співали, жартували, розповідали різні історії. Вечорниці – це дозвілля наших предків, яке вони поєднували з роботою. Словом, корисно (робота робиться), інформативно (чого тільки не почуєш), приємно (веселе проведення часу, жарти, залицяння тощо).
Лемки з Мокрого представили власне такий варіант вечорниць – люди співають собі, оповідають смішні або містичні історії, роздумують над певними питаннями. Історії, які почули присутні, в різних інтерпретаціях можна почути в багатьох місцевостях. Для прикладу, про «нечисті» місця, де щось лякає, або ж про вербу, біля якої вночі чути дитячий плач. Такі історії є чи не в кожному селі, тим більше, що всюди були «матері-одиначки», які позбувалися небажаного дитяти, задушивши його, і потім на цьому місці дійсно вчувався дитячий плач чи щось «лякало».
Насмішки над недолугим женихом чи «нетрібною» відданицею, оповіді про бабу, котра весь вік ховала гроші за ікону і заповідала цю ікону покласти собі в труну, або ж «страшки», як пес бив хвостом у двері, а дівчина думала, що то щось нечисте стукає – це все історії, які могли реально мати місце. На вечорницях поєднувалися правда та домисли, які інтерпретували факти, події, явища, процеси.
Село Мокре Сяноцького повіту – одне з небагатьох, де лемківська бесіда звучить на щодень. Але час вносить свої корективи, полонізація торкнулася і Мокрого. Щоб зберегти предківські звичаї та традиції, мову та культуру, був створений лемківський гурт, котрий і приїхав з виступом до Трускавця.
Пісні, смішки і страшки, веселе та тужливе – все переплелося у годинній програмі. Лемківські вечорниці в «Оскарі» показали, що попри різноманітні нові віяння моди вічно актуальною залишається традиція. Бо тільки те, що наше, може торкнутися глибини серця і зворушити. Тому і перемогла Джамала на Євробаченні, бо пісня її йшла від щирого серця і була голосом цілого народу. Тому і зворушило «Лемкобачення» гостей вечорниць, бо представили лемки не щось штучне чи придумане, а те, що було насправді – словом, перенесли глядачів у І половину ХХ століття в звичайну лемківську хату, де звичайні люди зібралися на вечорниці…
Серед глядачів переважали представники трускавецького товариства «Лемківщина», керівник якого Ярослав Одрехівський зложив гостям щирі слова вдячності за прекрасний виступ і популяризацію лемківської пісні. Палкі слова подяки звучали і з вуст директора «Оскара» Олега Блажівського. Сльози розчулення витирала стара лемкиня, яка прийшла на концерт, а краєзнавець Микола Іваник пригадував, що деякі з почутих пісень чув ще від свого дідуся. Напевно, не залишилося нікого, кого б не зворушила ця прекрасна зустріч з народною піснею. Щира подяка лемкам з Мокрого за прекрасну програму «Лемківські вечорниці»!
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень