У кризовий період, коли в Україні зростає рівень безробіття, особлива увага громадськості прикута до гарантій, які надає держава громадянам у разі втрати роботи, зокрема, виплати допомоги з безробіття. Кошти на виплату матеріального забезпечення безробітним складають левову частку видатків Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття. Зважаючи на гострокритичні перипетії економіки в нашій державі, наповнити цей фонд стає щораз важче. Аби досягти позитивних змін, необхідно використати усі можливості: привернути до цього питання органів місцевої влади, поліпшити співпрацю з працедавцями, провести повну інвентаризацію наявної заборгованості, посилити контроль за своєчасністю та повнотою сплати страхових внесків, а також вишукувати додаткові резерви, які сприятимуть поповненню державної скарбниці.
Для забезпечення тимчасової зайнятості громадян м. Стебника, відповідно до ст. 23 Закону України „Про зайнятість населення”, Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 20008 року № 839, враховуючи наявний потенціал робочої сили не задіяної до активної трудової діяльності, необхідності проведення ремонтів об’єктів культури, освіти, охорони здоров’я, керуючись ст. 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», виконавчий комітет Стебницької міської ради вирішив керівникам підприємств, установ та організацій м. Стебника укласти з Стебницьким міським центром зайнятості договори про спільну діяльність щодо організації оплачуваних громадських робіт на 2011 рік. Як розповіла кореспондентові газета „Воля громади” директор Стебницького міського центру зайнятості населення Леся Володимирівна Качмар, їхня структура залюбки відгукнулася на таку пропозицію.
– На початку січня до нашої установи звернувся керівник КП “МВУЖКГ” Володимир Вакуленко, який на виконання рішення сесії Стебницької міської ради та міськвиконкому уклав з нами угоду щодо залучення людей на громадські роботи терміном на півроку. За цей час, згідно заключеної угоди, наша структура має скерувати їм до 20-и осіб (з оптимального розрахунку – три особи в місяць), які будуть задіяні до прибирання найбільш засмічених територій міста від сміття. Перших трьох добровольців, які 17 січня прийшли на громадські роботи, було скеровано на прибирання найбільш засміченої вулиці – Володимира Великого, навпроти спортмайданчиків, – повідомила п. Леся.
– І які маємо результати щодо роботи стебничан у сфері комунального господарства міста калійників?
– Державна служба зайнятості населення є основним важелем у пошуку роботи, прийнятної для особи працездатного віку, яка звертається до нас по допомогу. Ми свого роду діємо, як посередники між незайнятою особою, котра знаходиться у пошуку роботи і роботодавцями, які також звертаються до нас по допомогу. Щоправда, нічого гріха таїти, ситуація в місті не є втішною. Ми спостерігаємо за ринком праці по Львівщині і, зокрема, на Дрогобиччині, і доходимо висновку, що ситуація на ринку праці, яка стосується у потребі вільних вакантних посад стає щораз гіршою. Тому, зважаючи на куций бюджет нашого міста, основну увагу ми приділяємо тимчасовим роботам. Сюди входять сезонні та громадські роботи, які укладаються на певний термін часу.
Громадські роботи не є для нас новизною. Але новаторство полягає у тому, що поновлюється перелік видів робіт, до яких можуть залучатися безробітні.
– Але ж вони не є обов’язковими?
– Ні в якому разі. Люди повинні залучатися до такого виду робіт добровільно. Якщо зважати на те, скільки часу особа перебуває у нас на обліку та який період часу була зайнята роботою до того, як стала нашим „клієнтом”, то слід зауважити, що згідно чинного законодавства, особа, яка довготривало перебуває у нас на обліку і двічі відмовляється від запропонованих нашими працівниками робіт, повинна бути знята з обліку центру зайнятості. Навіщо ж даремно у нас „пересиджувати”? І не приносити ніякої користі громаді міста…
У такий нелегкий період громадські роботи є основним видом діяльності для служб зайнятості. Фінансуються вони з трьох джерел: за рахунок коштів бюджету (державного, обласного, місцевого); за кошти приватних структур та за рахунок коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття. Звичайно, що для центру зайнятості роботодавець – це клієнт Номер 1. І усі зусилля повинні бути скеровані на те, аби якісно налагодити з ним тісну співпрацю, бо основним завданням служби є працевлаштування, підбір роботи для незайнятих громадян. Але ж знову, усе впирається від наявності (кількості) вакансій.
Зважаючи на обмаль коштів бюджету нашого міста, і з огляду на те, що на громадські роботи, до яких могли б залучатися безробітні, у бюджет не закладаються, ми щорічно звертаємося до виконкому Стебницької міської ради з проханням сприяти нам укладанню договорів та угод з підприємствами нашого міста (хоча б тимчасових), аби залучити безробітних до тих видів робіт, які користуються найбільшою потребою. В даний момент – це є сфера житлово-комунального господарства. До нас зверталися і приватні підприємці у сфері надання послуг з потребою у тимчасовій незайнятості (підприємство ТзОВ „Неском”, що спеціалізується на меблевій фурнітурі). У такому випадку до тимчасових робіт можуть залучатися і ті особи, які отримують виплату допомоги з безробіття. І додатково отримують кошти за виконану роботу від приватних підприємств. Згідно укладеної двосторонньої угоди між безробітним та підприємством на певний термін. Отож у виграші – обидві сторони. Про такий вид послуг ми розповідаємо на тренінгах, семінарах, повідомляємо у ЗМІ. Доводимо і до керівників підприємств про такий вид послуг. Але здебільшого такий варіант діє у тому випадку, коли в штаті недостатньо робітників. Мається на увазі „сезонників”. В цілях економії самого підприємства.
– Я так зрозуміла, що найбільш прийнятними для громади та влади є громадські роботи, які оплачуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття?
– Цілком з Вами згідна. Вони приносять користь громадськості. Організовуються такі роботи на підприємствах соціальної сфери населення – медицини, культури, освіти, тощо. Одним із найбільш поширених видів суспільно-корисних робіт у Стебнику до певного періоду часу – це була праця на у „Стебниктеплокомуненерго” та в міській лікарні.
До недавнього часу. На сьогоднішній день, згідно рішення виконкому Стебницької міської ради, роботи у комунального господарстві нашого міста, що мають суспільно-корисну спрямованість йдуть окремою графою. Це стосується і благоустрою та озеленення території населених пунктів та прилеглих до них територій, об’єктів соціальної сфери, кладовищ, зон відпочинку і туризму, культурних споруд, придорожніх смуг. Це і роботи, пов’язані з будівництвом або ремонтом об’єктів соціальної сфери (клубів, навчальних закладів, спортивних закладів, закладів культури і охорони здоров’я, будинків-інтернатів (пансіонатів) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, дитячих оздоровчих таборів, притулків для неповнолітніх та осіб без постійного місця проживання). Сюди входять і роботи, пов’язані з відновленням та благоустроєм природніх джерел та водоймищ, криниць, русел річок, укріпленням дамб, мостових споруд. І догляд та надання допомоги особам похилого віку та інвалідам, дітям-сиротам, у т.ч., що здійснюється благодійними фондами та громадськими організаціями, а також догляд за хворими у закладах охорони здоров’я, будинків-інтернатів (пансіонатів) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей. І впорядкування місць меморіального поховання, пам’ятників та пам’ятних місць, які мають офіційний статус, або зареєстровані на території населеного пункту. А також роботи з відновлення та по догляду заповідників, пам’яток архітектури, історії та культури та роботи, що пов’язані з ремонтом приватних житлових будинків одиноких осіб, ветеранів війни, інвалідів, що проводяться за рішенням органів місцевого самоврядування. Роботи в музеях та з відновлення бібліотечного фонду в бібліотеках, робота в архівах з документацією. Інші доступні види трудової діяльності, які мають суспільно-корисну спрямованість, відповідають потребам адміністративно-територіальної одиниці та сприяє її соціальному розвитку.
– І „першою ластівкою” робіт суспільно-корисної спрямованості у цьому році є угода між КП МВУЖКГ щодо прибирання території Стебника від сміття?
– Поки що так. Згодом ми плануємо заключити аналогічні угоди щодо здійснення громадських робіт з шкільними та дошкільними закладами м. Стебника, Стебницьким народним домом, ТзОВ „Неском” та „Канзас”, поновити договір щодо співпраці зі Стебницькою міською лікарнею.
Цього року вперше було налагоджено співпрацю зі Стебницькою міською радою щодо вищезгаданого виду робіт. До речі, ініціатором виступив саме Стебницький виконком. Ми і в попередні роки подавали пропозиції щодо співпраці, але досі не було обговорене та врегульоване питання щодо механізму оплати за виконану роботу. Наша установа могла проводити роботи тільки в соціальній сфері. Цього року ми врегулювали механізм оплати таких видів робіт у нашому місті у частині того питання, де чітко зазначено види робіт і підприємства, на яких вони будуть проводитися.
– Серед перших добровольців, які погодилися прибирати місто від сміття був мешканець Доброгостова, особа з обмеженою працездатністю. Чи не так?
– Саме так. Олексій Дашко, якому вже за 50 років. Зараз – це вже працевлаштована особа. Він працює підсобним робітником на ТзОВ „Канзас”
– А Ви не замислювалися, чому саме так: молоді здорові стебничани, які коротають своє життя у кублах і притонах, розпиваючи спиртні напої, не зголошуються працювати на громадських роботах. Бо їм, бачите, соромно…
– Замислювалася. А ходити п’яними вулицями Стебника і робити з себе публіку (зчиняти галас, бійку) – не соромно… Та кожен добропорядний господар, який дбає за свій добробут, приводить помешкання та територію, на якій проживає в, належний порядок. А у нас… Сидять біля під’їзду, підігріті алкоголем мешканці багатоповерхівки, і навіть не виявлять бажання покосити кропиву та будяки, які рясно розростаються за їх спинами. Вони вважають, що це за них влада повинна робити, або працівники комунальних служб.
Аж ніяк ні. Допоки стебничани не усвідомлять, що добробут нашого міста залежать від них самих , діла не буде! Мешканці приватних секторів це чудово розуміють. Я й сама неодноразово підмітаю вулицю, на якій мешкаю. І не соромлюся цього. Бо люблю чистоту і порядок. І хочу, щоб наше місто було чистим, охайним і доглянутим. Але без допомоги громади, на жаль, досягти цього не зможу.
Вікторія Лишик
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень