Відпочинково-розважальний комплекс «Інклюз» у селі Лішня неподалік Дрогобича зазнав нападу виконавчої служби. Адже напередодні, начебто за несплату кредиту, комплекс було продано на аукціоні за безцінь. У відповідь нападникам попередні господарі запалили шини та відкрили вогонь із мисливської зброї.
Ще зранку 17 липня до «Інклюзу» почали з’їжджатись авто із представниками Феміди, міліціянтами та невідомими чоловіками кремезної статури в бронежилетах. Спочатку попередні власники готельного комплексу — родина Карпинів — намагалась порозумітись із правоохоронцями та новими власниками, показували їм усі документи на право власності, чеки та графіки погашення кредиту. Втім, усе було марно, і нові господарі забажали оглянути придбаний «товар». Аби захистити набуте важкою працею майно, Любомир Карпин разом із двома синами почав стріляти з мисливської зброї та палити шини. В результаті — троє поранених. Під час затримання Любомира Карпина та його сина Михайла важко побили. Невістка Карпинів запевняла, що бачила, як правоохоронці пізніше ще добивали її свекра в машині. Тепер обидва чоловіки в лікарні.
На захист місцевих бізнесменів 17 липня зібрались односельчани, серед них і сільський голова Михайло Стасів. Селяни в один голос говорять: сім’я Карпинів — люди совісні, й бізнес у них чесний. Лішнянський голова розповів медійникам, що ще 11 років тому на місці «Інклюзу» квакали жаби та росла трава вище пояса. Тоді й близько нікому не спадало на думку зазіхнути на це болото. Та ось сімейство Карпинів взялось будувати тут відпочинковий комплекс. «Це все потребувало добрячих затрат, тому Леся та Любомир Карпини у 2008 році змушені були взяти кредит у банку на умові виплати впродовж п’яти років. Однак через кризу і падіння курсу гривні у них виникли проблеми з поверненням заборгованості», — розповідав Михайло Стасів місцевим журналістам. Як запевняли Карпини, вони не могли сплачувати лише тіло кредиту, тому воно зростало, проте відсотки погашали справно, а значить претензій до них не може бути. Втім, у 2011 році, не зважаючи на своєчасну оплату відсотків позики, «ОТР Bank» подав на підприємців до суду, вимагаючи повернути чотири млн. грн. негайно. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду було відкрито виконавче провадження. Згодом виконавча служба описала майно та підписала угоду з львівською філією приватного підприємства «Нива-В.Ш.» щодо проведення прилюдних торгів на арештовані статки. До слова, «Нива-В.Ш.» неодноразово привертала увагу засобів масової інформації через гучні порушення, які виникали в зв’язку з приватизацією та оцінкою майна.
Як запевняють Карпини, під час проведення торгів 15 листопада 2013 року були допущені грубі порушення у процедурі. Це підтверджено рішенням суду першої інстанції. Однак цю постанову згодом скасував Апеляційний суд на звернення ПП «Нива-В.Ш.» через формальну помилку в назві відповідача. Лішнянські бізнесмени, не втрачаючи надії, 16 червня цього року подали аналогічний позов у Дрогобицький міський суд. «Ми виправили помилку на ПП «Нива-В.Ш.», і суд задовольнив наш позов. Того ж дня, 16 червня, на «Інклюз» було накладено арешт, який ніс з собою автоматичну заборону «Ниві-В.Ш.» вчиняти будь-які дії щодо вилучення нашого майна до вирішення справи в суді, — розповідає один із синів, Лев Карпин. — Спершу ми були спокійні. Але 9 липня близько 14:00 ми звернулись до реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції перевірити, чи накладено арешт. Натомість довідалися, що жодної інформації про накладання арешту там не мають. Тоді я сам показав начальнику реєстраційної служби Романові Хомичу рішення суду за 16 червня, у відповідь на це той забрав документ, зачинився в кабінеті, зробив кілька дзвінків і втік (!). Я викликав правоохоронців, і ті близько 14:20 склали відповідний протокол. Вже тоді я зрозумів, що банально затягується час. Так і сталося: близько 18:00 Роман Хомич таки подзвонив своєму заступникові та «дозволив» занести в базу даних рішення суду».
Можемо собі тільки уявити, який шок охопив родину Карпинів, коли того ж дня після занесення інформації про накладання арешту в базу, з’ясувалось, що від 17-ї год. 48 хв. того ж дня в інформаційній базі реєстраційної служби власником ВК «Інклюз» стала Валерія Тимощенко, яка брала участь і в листопадових торгах, що їх суд пізніше визнав нечинними. «Вже пізніше нам повідомили, що 8 липня без нашого відома та відповідного розголосу відбулись ще одні прилюдні торги, які виграла пані Тимощенко. За весь комплекс вона заплатила 1 млн. 100 тис. грн., і це при тому, що за нашими приблизними підрахунками, вартість «Інклюзу» становить 14 млн. грн.», — обурюється Лев Карпин. Співрозмовник упевнений, якщо хтось і мав право стати новим власником відпочинкової бази, то лише депутат Дрогобицької районної ради Іван Матковський, який іще на торгах у листопаді минулого року запропонував за «Інклюз» 8 млн. грн. Та його як переможця було проігноровано.
Сам Іван Матковський, якого про повторні торги навіть не повідомили, запевняє: такі махінації, беззаперечно, справа рук «Нива-В.Ш.». «Там діє добре відпрацьована схема. Я звернувся в прокуратуру, щоб анулювати право власності Тимощенко, набуте незаконним шляхом. Дивно, як в один день може бути проведений нікому не відомий аукціон, одразу здійснена оплата та надане право власності Тимощенко. Таке в нашій країні — взагалі нонсенс», — каже пан Матковський.
Проте адвокат Валерії Тимощенко — Наталія Романик — у законності права власності не сумнівається. Ще 17 липня під час перестрілки правозахисник заявила, що всі постанови суду — правомірні, а попередні власники самі винні у своїй біді. «В нас є відповідне судове рішення. Тому жодних питань не може бути. Створюючи перешкоди нашій групі, попередні власники добровільно підписуються під статтю. Це, як мінімум, хуліганство, перешкоджання законній роботі адвоката та посягання на життя працівників міліції», — заявляє Наталя Романик. Зі слів очевидців, 17 липня на місці стрілянини захисниця пані Тимощенко поводилася вкрай зухвало, погрожувала селянам, мовляв, не стійте на заваді, бо ще й вас посаджу. Наразі на території «Інклюзу» господарюють нові власники. А Карпини лікуються та намагаються знайти справедливість у судах.
Олена Петришин, газета «Ратуша»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень