“Управління розвитку курорту, рекреації та туризму при Трускавецькій міській раді оголосило конкурс на розробку логотипу міста-курорту. Переможець конкурсу на розробку логотипу міста-курорту отримає контракт на подальшу співпрацю – розробку корпоративного стилю міста-курорту Трускавця. Конкурс триватиме до 25 березня. Переможець буде оголошений на початку квітня”
Повідомлення такого змісту появилися у місцевих ЗМІ в середині березня і від того часу – ані чути, ані видно. Ні логотипу, ні результатів конкурсу, ні переможців, ні переможених. Нещодавно як мінімум четверо моїх знайомих попросили довідатися, що ж із логотипом міста Трускавця як курорту – є вже він чи ні, затвердили його чи ні. Інформація недоступна, як недоступна і участь журналістів у підбитті підсумків того чи іншого конкурсу, зокрема і на заміщення вакантних посад у Трускавецькій міській раді.
Але повернімося до нашої теми, до логотипу. Нещодавно МЗС України презентувало стратегію позиціонування нашої держави за кордоном. Сто тисяч доларів отримали творці символів бренду України – хлопчика Спритка та дівчинки Гарнюні. Дані “символи” могли бути придумані після бурхливих еротичних утіх, супроводжуваних іграми в скоромовки і навряд чи від них ми зможемо отримати якийсь позитив. Українці вже як лиш не перехрещували цих дітей із великими виряченими очима, чого вартує хоча б Спиртко і Гавнюня. Але хтось на тому заробив і то солідний куш.
Не хотілося б, звісно, щоб аналогічна ситуація виникла у Трускавці. А так може бути. Ви звернули увагу на цікаву фразу в першому абзаці статті? “Переможець конкурсу на розробку логотипу міста-курорту отримає контракт на подальшу співпрацю – розробку корпоративного стилю міста-курорту Трускавця”. А це автоматично відстороняє від участі в конкурсі тих трускавчан, які хотіли б внести свою лепту у промоцію курорту. Хіба зможуть якісь одиночки чи невеличкі фірмочки із Трускавця скласти конкуренцію “потужним компаніям, які вже себе проявили на ринку рекламних послуг”? Хіба послуги трускавчан у цьому випадку потрібні владі? Та щоб дати заробити гроші трускавецьким? Та ніколи в світі!!!
Ні, трускавчани потрібні як гарматне м’ясо для волонтерських рухів, для нескінченних суботників, як слухняні слухачі та виконавці волі вищестоящих, як зомбі, які повинні бути під смугастим прапором “всі як на підбор і з ними Петя-Чорномор”. А як думаючі люди вони навряд чи потрібні.
Є в нашого міського голови Руслана Козира хороші друзі в Києві, серед яких і віце-президент української PR-ліги Денис Богуш, і політологи з керівниками центрів, студій, різні інші шишки. Саме хтось із них, найімовірніше, і займатиметься “позиціонуванням”, “промоцією”, “формуванням та розкручуванням бренду” і звісно ж – не безкоштовно.
Майбутній музей Гусака, Трускавка як символ полунички (знову асоціації з еротикою та “позиціонуванням” України як країни дешевих секс-послуг), “жива вода”, яку попробують зобразити дуже вже по-модному, якісь із об’єктів, знаних у місті і які є впізнаваними для кожного, хто хоча б раз відпочивав на нашому курорті (надкаптажна споруда джерела “Едвард”, альтанка для музикантів, нижній чи верхній бювети, відомі санаторії тощо) – більш ніж впевнено можна говорити, що саме якийсь із цих символів здобуде перемогу як символ нашого курорту. Непоганий бренд був розроблений за часів Лева Грицака, до святкування 180-річчя курорту. Тоді, в 2007, логотип із графічним зображенням “Едварда” був сприйнятий населенням та відпочивальниками в цілому позитивно. Своєрідним брендом є і наша візитівка зі сторони Дрогобича (ту, що від Борислава, краще нікому не показувати). І це лише початок, основа, від якої можна відштовхуватися. А якщо ще додати крихту любові до рідного міста, патріотизму, вмінь роботи із графікою, комп’ютерні навички, дизайнерські нахили, то може вийти просто досконалий логотип.
Але виникають побоювання, що робитиметься він, цей логотип, виключно заради грошей, без ентузіазму, презентуватиметься дуже солідно, помпезно (згадується, як “голий король” презентував свій кращий одяг – з казки Андерсена), а ефект від нього буде мінімальний. Як в такому випадку повинні діяти трускавчани, яким не байдуже, що ж за знак буде логотипом нашого міста? Відповімо запитанням на запитання: а хіба їх хтось запитував, коли створювали “герб” із гускою, який стидаються поміщати на своїй продукції солідні фірми і який приносить лише кілька гривень збору в бюджет? Хіба в Трускавці місцеве населення комусь було потрібно окрім часу виборів?
Отож то. Так що залишається нам проковтнути те, що подадуть та й чекати “Вашингтона з новим і праведним законом”, якого “діждемось таки колись”. І не лише з законом, а і з логотипом, а до того часу контентуватимемося “лохотипом” а-ля Остап Бендер.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень