Люби і знай свій рідний край

13 червня в Трускавецькому музеї історії міста-курорту пройшла історико-краєзнавча науково-практична конференція на тему «Трускавець в контексті галицького триміста: історія, перспективи».

Захід тривав практично цілий робочий день – від 10 ранку до 6 вечора з перервою на обід. Жодна хвилина не була потрачена намарне – всі виступи, доповіді, запитання, дискусії, презентації мали на меті поглибити знання про Трускавець, поділитися ними з іншими, розповісти щось цікаве та потрібне. Вдало підібрані теми доповідей, абсолютна більшість з яких увійшла у спеціальний випуск збірника «Східноєвропейський історичний вісник», доповнювали одне одну, знаходили відгуки в середовищі учасників цього наукового заходу.

На початку конференції її учасників привітали директор музею Галина Коваль, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський та декан історичного факультету Дрогобицького педуніверситету, професор Леонід Тимошенко. А далі Леонід Тимошенко виголосив першу доповідь на конференції: «Давній Трускавець (XV – початок ХІХ ст.): підсумки та перспективи дослідження». Зацікавлення викликала розповідь вченого про докторат з історії медицини, написаний вихідцем з Дрогобича, лікарем-урологом Тадеушом Льоренцом. Саме в цьому доктораті є посилання на джерела, що так важливо для історика у його прагненні докопатися до витоків та суті фактів, явищ та процесів. До слова, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, який приділив конференції досить багато часу, зауважив, що вищевказана праця Тадеуша Льоренца буде перевидана. Тішить, що влада міста розуміє роль нашої історичної та культурологічної спадщини і сприяє її збереженню.

Надзвичайно цікавими у виступі професора Леоніда Тимошенка були його «ілюстрації» документальними джерелами. Одне з раніше непублікованих джерел, рукописний путівник 70-х рр. ХІХ ст. з описом Трускавця, вміщено у згаданому вище «Східноєвропейському історичному віснику».

Колеги професора Тимошенка, історики з Дрогобицького педуніверситету Ігор Смуток, Юрій Стецик та Володимир Галик виступили з доповідями на такі теми: «Соціальна структура населення XVI – XVIII ст. на прикладі Дрогобича, Борислава та Трускавця», «Протоколи візитацій перемишльських унійних єпископів як джерела до вивчення історії церков с. Трускавець (друга половина XVIII – перша половина XIX ст.)», «Листи до Івана Франка із поштових скриньок Дрогобича, Трускавця і Борислава як джерело до вивчення життя та багатогранної діяльності вченого». По кожній виголошеній темі проходило обговорення, яке модерувала директор музею Галина Коваль. Активну участь в обговоренні взяли краєзнавці Микола Іваник, Іван Скибак, Ігор Ліщинський, В`ячеслав Умнов, Андрій Спас. Кожна з дискусій могла б розвинутися у значно глибшу, але за браком часу предметніші «суперечки» перенесли на обідню перерву та на фуршет, яким завершилася конференція.

Де був монастир у Трускавці? Чому занепала друга «руська» церква у Трускавці, церква Пресвятої Трійці, і де вона знаходилася? Які насправді були відносини між Іваном Франком та письменницею Уляною Кравченко (справжнє ім`я Юлія Шнайдер, вчителювала у Трускавці)? Від чого походить назва «Трускавець»? Якою була соціальна структура населення села Трускавець у XVIII – XIX ст.? Куди поділася картотека Ореста Мацюка? Де знайти матеріали обстеження Трускавця, які робив Тулле? Чи мають перспективи археологічні дослідження Трускавця? На ці та інші запитання пробували давати відповіді учасники конференції під час І пленарного засідання.

ІІ пленарне засідання, яке розпочалося о 15.00, після обідньої перерви, стартувало з обговорення цікавої та важливої теми. Доповідь гідрогеолога ТзОВ “Фірма Т.С.Б.” Євгена Кондратюка на тему “Від соляного промислу до цілющої Нафтусі (історичний огляд вивчення мінеральних вод курорту Трускавець та околиць)» викликала найжвавішу дискусію та цілу бурю запитань, частина з яких залишається відкритими по сьогодні. Значно меншого резонансу викликали доповіді “Трускавець на сторінках туристичних путівників першої третини XX ст.” провідного бібліографа відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, члена НТШ Маріанни Мовної, «Бруно Шульц і Трускавець» молодшого наукового співробітника музею «Дрогобиччина» Лесі Хомич та “Діяльність санаторно-туристичного комплексу “Трускавець. 365″ в популяризації історико-культурної спадщини карпатського регіону України” кандидата історичних наук Миколи Гладкого.

Про стародавню пам`ятку поблизу Трускавця та проблеми її збереження розповідали кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського музею історії релігії Вадим Артюх, юрист, сертифікований оцінювач, кандидат технічних наук, голова Львівської Асоціації учасників ринку нерухомості Ігор Дутка, працівник музею міста-курорту Трускавця Геннадій Кочуро.

Не всі із запланованих доповідей були на конференції виголошені і тому є дві причини. Перша – брак часу, друга – відсутність доповідачів з ряду поважних причин. Так, для прикладу, не змогли прибути до Трускавця кандидат педагогічних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України, вчений секретар Вченої ради ДДПУ ім. Івана Франка Микола Галів, доктор історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України ДДПУ ім. Івана Франка Василь Ільницький, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Андрій Гречило. Але їхні наукові дослідження про Трускавець є у збірнику «Східноєвропейський історичний вісник» і ознайомитися з ними можуть ті, кого вузькоспеціалізовані історичні теми дійсно цікавлять.

Конференція «Трускавець в контексті галицького триміста: історія, перспективи» проводилася з нагоди 190-ліття курорту Трускавець і повністю виправдала себе як важливий науковий захід. У своєму підсумковому слові міський голова Андрій Кульчинський наголосив на промоційному аспекті конференції та нагородив грамотами доповідачів.

Інформаційними партнерами конференції виступили Трускавецька міська рада, «Фотографії старого Львова», трускавецьке радіо та Інтернет-видання «Трускавецький вісник».