Є люди, які обіцяють і роблять. Є люди, які роблять не обіцяючи. А є й такі, хто обіцяє дуже багато, але своїх обіцянок не виконує. Про одного з цієї останньої категорії і поговоримо в цій публікації.
Руслан Ярославович Козир на сьогодні працює міським головою Трускавця. Про світлі та темні плями його біографії можна було б писати багато – такі плями напевно є в кожного. Те, яким чином повставало його дітище, українсько-російське підприємство «Алків-Т», і наскільки тісними були зв’язки Руслана Козира з представниками російської бізнес-еліти до моменту вибору його на посаду мера, залишиться за межами цієї публікації. Як і аналіз, чому ж саме Росія фінансувала його виборчу кампанію 2008-2010 років, чому саме російські політтехнологи з Санкт-Петербурга працювали на його успіх і чому вони отримували платню за свої послуги власне в Росії.
В першій частині публікації ми торкнемося виключно теми невиконання Русланом Козиром своєї передвиборчої програми.
І. Передвиборча програма Р. Козира
«Моя мета: Трускавець – комфортне для життя місто, яким пишається кожен його житель; місто, в якому зручно жити, працювати і відпочивати усім, незалежно од віку та роду занять. Мій принцип: ефективність і якість роботи; чесність, прозорість і відповідальність влади; підконтрольність громаді. 5 базових пакетів моєї програми: зелене місто, чисте місто, зручне місто, перспективне місто, курортне місто».
Що ж виконано з цих декларацій? Чи зручно в місті жити, сплачуючи в рази більші тарифи на комунальні послуги, ніж це було до 2010 року? Чи зручно в Трускавці працювати за копійки, бо рівень зарплати є найнижчим у Львівській області і одним з найнижчих в Україні? Питання ж чесності, прозорості, відповідальності влади та її підзвітності громаді взагалі не стоїть – цього немає. Як не було всі роки перебування Руслана Козира на посаді міського голови ні ефективності роботи, ні якості тієї роботи. За що платила громада йому та його команді всі ті роки?
А зараз перейдемо до аналізу конкретних пунктів передвиборчої програми Р. Козира.
А. Зелене місто
«Трускавець, як курорт-оздоровниця, має утопати в зелені лісів, садів і парків, – для цього треба оберігати природні джерела, паркові зони, дбати за чистоту повітря. Екологія міста має стати предметом постійного громадського контролю та моніторингу фахівців.
1. Ефективна екологічна політика. Вдосконалення нормативної бази щодо розпорядження зеленим фондом міста та його збереження. Впровадження екологічної безпеки.
2. Реконструкція і розвиток зеленого фонду, охорона біо- та ландшафтного розмаїття.
3. Захист прав мешканців будинків на прибудинкову зелену зону.
4. Рішеннями міськради спонукати керівників підприємств та установ до озеленення міста власними силами. Об`єднавши зусилля екологів і молодіжних активістів, задіяти нові проекти з озеленення міста.
5. Запровадити альтернативні системи очищення води і водопостачання міста.
6. Захист першої санітарної зони. Створення пішохідної зони в центрі міста як візитівки курорту. Програма «Курортний парк».
7. Недопущення викидання підприємствами та населенням хімічних і побутових відходів, що забруднюють довкілля.
8. Заборона будівництва екологічно небезпечних підприємств.
9. Чітке визначення меж природо-заповідних зон, жорсткий контроль їх забудови.
10. Екологічне виховання та просвіта населення.
11. Розвиток цивілізованого мисливства і рибальства.
12. Програма «Тварини в місті» (бездомні тварини)».
Вже з самої преамбули видно, що Трускавець далеко не «утопає в зелені», а навпаки, тої зелені у місті явно поменшало після приходу п. Козира до влади. І мова не лише про недолуге кронування, коли стовбури обчикрижених дерев стирчать, наче каліки – мова про масові вирубки у лісах навколо Трускавця, мова про вирізану в пень алею красивих туй на бульварі Юрія Дрогобича, про новий базар на місці зеленої зони – березового скверика.
Не можна говорити про ефективну екологічну політику у Трускавці – її, цієї екологічної політики, немає зовсім. Мешканці вулиці Івасюка, 3 та 5 і багатьох інших будинків у Трускавці могли б привести міського голову на свою прибудинкову територію і наочно показати, як було реалізовано їхнє право «на прибудинкову зелену зону», яке він їм обіцяв. Цікавий пункт «запровадити альтернативні системи очищення води» так і залишився цікавим пунктом. Влада у місті на даний час не знає (!!!), чи забирає водоканал воду із питного озера! При тому, що є частка міста у водоканалі і хто як не міська влада повинна володіти всією повнотою інформації про діяльність цього підприємства.
Захист першої санітарної зони зведено до боротьби із незаконною вуличною торгівлею та заміни її на узаконену владою вуличну торгівлю у формі ярмарок та МАФів. Натомість спорудження у цій зоні об’єктів будівництва владу не хвилює – так, начебто реалізатор сушених грибів міг завдати «Нафтусі» більше шкоди своєю діяльністю, ніж будівництво кількаповерхової споруди.
А з створенням «візитівки» у вигляді пішохідної зони в центрі міста взагалі вийшов парадокс – цю ідею Р. Козир взявся впроваджувати в життя у останній рік каденції, причому так недолуго та з такими порушеннями, що все раціональне зерно такої ідеї було втрачено. Згадується казка по царя Мідаса, від доторку рук якого все перетворювалося у золото. В нашому ж випадку всі починання діючого мера Трускавця перетворюються у дещо інше.
Не знаємо, наскільки цивілізованим є мисливство біля Трускавця, як це передбачає пункт 11, а от із чітким визначенням меж природно-заповідних зон (пункт 9) теж не все гаразд. Щодо пункту 12 (Програма «Тварини в місті»), то до його реалізації фактично і не приступали. Каденція доходить до кінця, а прізвисько «Головний гицель Європи» напевно залишиться…
В. Чисте місто
«Красиве місто – перш за все, чисте місто. Прибирання вулиць, збирання та вивезення сміття – передумови й запорука чистоти. Чистоту і привабливість місту забезпечить якісна робота комунальних служб.
1. Реформування житлово-комунальної галузі. Стимулювання комунальних інвестицій.
2. На підставі результатів громадських слухань, консультативного дослідження думки городян і громадських організацій створити програму розвитку ЖКГ на 10 років.
3. Впровадження інвестицій у систему водопостачання, водовідведення, каналізації. Технічне переоснащення водо- тепло- і енергокомунікацій.
4. Впровадження альтернативних методів енерго- і тепло забезпечення.
5. Закладам охорони здоров`я – джерела автономного енерго- і теплозабезпечення.
6. Облаштування мікрорайонів – від встановлення дитячих майданчиків до капітального ремонту дахів, фасадів, ліфтів, під’їздів і внутрішньо-будинкових мереж.
7. Створення іпотечного фонду міста. Інфраструктурний проект «Соціальне житло». Інвентаризація об’єктів, що перебувають в аварійному стані.
8. Жорсткий контроль за своєчасним вивезенням сміття, санітарним станом вулиць і дворів.
9. Розчищення існуючих міських пустирів і стихійних сміттєзвалищ, переобладнання частини з них на зелені оази для відпочинку та дитячі майданчики.
10. Програма благоустрою околиць.
11. Будівництво заводу з утилізації твердих побутових відходів з використанням найсучасніших технологій та відповідно до санітарних норм для міста-курорту. Створення підприємства «Чиста енергія» (сміттєпереробка)
12. Програма «Світле місто»: оновлення систем освітлення вулиць, кварталів, дворів. Використання нового типу енергозберігаючих ламп».
Тут варто напевно розпочати з кінця. Навіщо було вписувати пункт про «Світле місто», коли попередник Р. Козира на посаді міського голови Лев Грицак виконав цей пункт на 100%? Чи стало місті світліше вночі, ніж було у 2010? Напевно, що ні. Хоча скарг на освітлення у Трускавці як не було до Козира, так нема і при ньому.
Своєму попереднику завдячує Руслан Козир і виконання пунктів 3, 5 та 8. А от над пунктом 4 міський голова дійсно працював не покладаючи рук – як не як саме на цьому поприщі можна було отримувати живі кошти від мешканців. Розпочато реалізацію і пункту 7.
Навряд чи доцільно було обіцяти будівництво заводу з переробки сміття. Очевидно, у 2010 році цей напрям агітації просто був трендовим, бо у всіх околицях хотіли будувати заводи – у Дрогобичі, Бориславі, в Дрогобицькому районі. В результаті ж вийшов великий пшик. Підприємство «Чиста енергія» так і залишилося мертвонародженою утопією передвиборчої програми Р. Козира.
Залишилися на околицях міста і стихійні сміттєзвалища, і пустирі, а «зелених оаз для відпочинку та дитячих майданчиків», як це передбачав пункт 9, трускавчани так і не діждалися. Навпаки – кілька дитячих майданчиків було просто зруйновано. А хто брався за ремонт ще існуючих?
Суперечливі факти та думки стосовно реформування ЖКГ, яке розпочато одразу після приходу Р. Козира до влади. Явна поспішність, з якою фактично розвалено КП «Наше місто», та створення двох нових підприємств по партійному принципу для задоволення амбіцій двох політичних сил можна було б пояснити браком досвіду очільника міста у комунальному господарюванні. Поряд з певними плюсами однозначним мінусом є те, що влада абсолютно усунулася від фінансової допомоги житлово-комунальній галузі, залишивши весь тягар її утримання на плечах споживачів послуг, мешканців – і то в час їхнього зубожіння.
С. Зручне місто
«Комфортне життя – це елементарні побутові зручності: цілодобове постачання якісної питної та гарячої води, добротне теплозабезпечення, можливості й умови для праці та відпочинку, належний правопорядок у місті.
1. Поліпшення транспортного сполучення. Удосконалення схеми маршрутів з урахуванням інтересів жителів міста.
2. Справедлива та ефективна соціальна і бюджетна політика.
3. Максимальна увага до проблем пенсіонерів, соціальна допомога малозабезпеченим та ветеранам.
4. Установка безкоштовно приладів обліку використання води для інвалідів,ветеранів та соціально вразливих громадян.
5. Розрахунок індексу життя і соціального стандарту для жителів міста (витрати на харчування, утримання житла, освіту, лікування).
6. Створення мережі муніципальних соціальних послуг для людей похилого віку. Обладнаний комунальний транспорт для пенсіонерів та літніх людей. Єдина соціальна карта жителя міста (за бажанням).
7. Недопущення скорочення кількості комунальних установ охорони здоров`я, поліпшення їхньої матеріально-технічної бази.
8. Програма «Швидка допомога»: технічне оснащення, підвищення ефективності надання медичної допомоги.
9. Ремонт та реконструкція лікарень та поліклінік.
10. Створення муніципальних соціальних аптек, забезпечення безкоштовними ліками та харчуванням малозабезпечених в лікарнях.
11. Система профілактичних медичних оглядів.
12. Муніципальна програма для малозабезпечених громадян «Нове вікно».
13. Програма відновлення систем дитячого оздоровлення. Підтримка дитячих гуртків, спортивних секцій, відновлення роботи позашкільних установ.
14. Заборона на продаж та оренду дитячих дошкільних та шкільних закладів.
15. Підтримка ініціатив талановитої молоді, розвиток масового спорту та культурного відпочинку. Спільний проект Служби зайнятості та бізнесу міста «Перше робоче місце». Програма «Молодіжний гуртожиток».
16. Створення проектів пільгового кредитування житлового будівництва.
17. Доцільна містобудівна політика: будівництво нового житла, реконструкція старих будівель та міжбудинкових територій.
18. Забезпечення умов для розвитку мов і культур етнічних груп, які проживають в місті. Сприяння роботі національно-культурних товариств. Підтримка миру й злагоди в суспільстві».
Єдине запитання до програми «Нове вікно» (пункт 12): а що це за програма? Те ж саме питання можна поставити і до пункту 15: яке «Перше робоче місце»? який «Молодіжний гуртожиток»? Хтось про це після виборів десь чув?
Зате всі чули про реформування медицини і про те, що швидка допомога вийшла з підпорядкування органу місцевого самоврядування, так що пункт 8 можна списати одразу як неможливий до реалізації. Інші три пункти, що стосуються медичної галузі (9, 10, 11) вставлені у програму напевно тільки заради збільшення її обсягу. Що малося на увазі під «система профілактичних медичних оглядів»? Щось з медоглядами змінилося? Ні.
Безкоштовні ліки та харчування у лікарнях міста забезпечує держава, а щодо ремонту та реконструкції лікарень та поліклінік, то Р. Козир тут аж ніяк не перевершив свого попередника, Лева Грицака. Можливо, через брак коштів, а можливо були інші пріоритети, як вище згадуване автономне опалення.
Насмішкою виглядає пункт 14, якщо пригадати собі БУТіану зразка 2011 року. Нема ні індексу життя та соціального стандарту для жителів міста (пункт 5), ні тим більше справедливої соціальної та бюджетної (!!!) політики (пункт 2). Зате дійсно були спроби реалізувати пункт 6 у частині комунального транспорту. Є один комунальний автобус, куплений за кошти громади, який хоча часто ламається, та час від часу на вулицях Трускавця появляється. От тільки наскільки потрібною була така «інвестиція»?
Яким було «поліпшення транспортного сполучення» в роки урядування Р. Козира? Напевно, не слід зараховувати за плюс той факт, що було відновлено поїзд Трускавець – Дніпропетровськ, який саме за каденції цього міського голови був і відмінений. Єдине – Хюндай, от тільки чи довго він їздитиме?
А от по пункту 17 можна говорити тільки про повний провал. Сама назва «Доцільна містобудівна політика» говорить, що зараз містобудівна політика у Трускавці доцільна напевно тільки з точки зору однієї людини – Р. Козира, але аж ніяк не громади.
Щодо сприяння роботі національно-культурних товариств, то претензій тут дійсно жодних.
D. Перспективне місто
«Нове бачення перспективи Трускавця в Україні і світі, ефективні інвестиційні програми, новітні технології сприятимуть сталому оздоровленню життєдіяльності нашого міста, прискорять процеси позитивних структурних змін та впровадження концепцій розвитку міста.
1. Ефективне управління містом. Нова команда професіоналів замість корумпованого фінансового клану.
2. Фахова економічна політика. Відкриті аукціони замість тотальної корупції. Прозорість у земельних питаннях.
3. Розвиток підприємництва. Відкриті конструктивні взаємовідносини між владою і підприємствами. Створення сприятливого бізнес-клімату. Максимальне залучення місцевих підприємств до освоєння бюджетних коштів.
4. Оновлення зношеної інфраструктури міста, реконструкція доріг, шкіл, лікарень, парків, міжбудинкових територій за допомогою сучасних матеріалів і технологій з перспективою на 10-20 років.
5. Створення при міській раді постійно діючого дорадчого органу фахівців.
6. Формування інвестиційної привабливості міста. Залучення інвесторів, здатних заснувати екологічно чисті виробництва, санаторно-курортні комплекси, які забезпечать високооплачувані робочі місця та надходження до бюджету.
7. Надання рівних можливостей суб’єктам підприємницької діяльності. Підтримка місцевих товаровиробників.
8. Сприяння вчителям, науковій еліті, інтелігенції – тим суспільним верствам, які працюють на розбудову міста чи виховують дітей та молодь.
9. Програма домашніх дитячих садків.
10. Диспансеризація дітей за муніципальні кошти. Комплексна програма «Здоров`я школяра»
11. Інноваційні бізнес-проекти «Люди для людей». Створення муніципального бізнес-офісу.
12. Сприяння підготовці фахівців для малого та середнього бізнесу. Підтримка організацій усіх форм власності, які навчають професіям, створюють нові робочі місця, потрібні міському господарству.
13. Вдосконалення роботи «Єдиного вікна» для реєстрації та ліцензування суб’єктів господарювання.
14. Закріплення чиновників за мікрорайонами та вулицями міста».
Пункт перший варто було прочитати! «Ефективне управління» та «нова команда професіоналів»!!! Кого тут можна назвати професіоналом? Заступника міського голови Юрія Яворського та здійснювану ним «промоцію»? Чи людину без вищої освіти, яка вирішує все, що стосується питань архітектури та містобудування? А може колишнього викладача атеїзму Валентину Бодак, яка керує гуманітарною політикою? Наскільки професійним є, для прикладу, і заступник мера з питань ЖКГ Ігор Паньків? Як кажуть, нічого особистого, але де його досвід, який він, цей досвід? Якщо на нові призначення в освіті, медицині, молодіжній політиці чи навіть, прости Господи, культурі, можна прикрити очі, то що сказати про управління розвитку курорту, про архітектуру чи інформаційно-терористичний блок?
Чим дальше в ліс – тим більше дров. Люди, читайте! «2. Фахова економічна політика. Відкриті аукціони замість тотальної корупції. Прозорість у земельних питаннях». Можна заплакати від сміху. Та чи тільки від сміху? Прозорість та боротьба з корупцією…
Наскільки місцеві підприємці були залучені до освоєння бюджетних коштів? І хто саме був залучений? Тут можна наводити довгий перелік – і по ремонтних роботах, які здійснювалися в міській раді, і по освітленню курортного парку, і по замощенню бруківкою, і по закупівлі котлів для автономного опалення та їхньому встановленні, і по наданні житлово-комунальних послуг приватним підприємством, і по іншому «сприятливому бізнес-клімату». Єдине, що з 18 мільйонів на ремонт вулиць до Євро-2012 місцеві підприємці не скористалися…
В пункті 5 читаємо про «створення при міській раді постійно діючого дорадчого органу фахівців». Навіщо Петра Кириловича обзивати «постійно діючим органом», коли він є просто порядна людина?
Щодо п. 6, то тут більш детально міг би розповісти інвестор, який мав намір побудувати на околиці Трускавця інше місто, альтернативне місто, місто майбутнього. Як ви гадаєте, йому дали це зробити? Звісно, що ні. Напевно, не було матеріального стимулу…
Пункти 7-14 – не більше, ніж прозора дистильована водичка, тому нема потреби на них зупинятися. Якісь проекти для бізнесу «Люди для людей», якісь програми домашніх дитсадків та по здоров`ю школярів – все це може кочувати у всі програми на виборах всіх рівнів. А от з пункту 4 варто виокремити два слова: «ремонт доріг». І всім, хто проживає у Трускавці, стане все зрозуміло про виконання частини програми «Перспективне місто». У наступника Р. Козира на мерському посту буде довготривала перспектива займатися власне ремонтом доріг.
Е. Курортне місто
«Трускавець – цілорічний бальнеологічний міжнародний курорт і туристичний центр, місто з гідним рівнем життя, високою культурою і освітою мешканців. Повернення Трускавцю іміджу і найкомфортнішого міста-курорту України.
1. Реалізація рекреативних і курортних можливостей Трускавця. Відродження санаторно-курортного бізнесу.
2. Впровадження міжнародних стандартів якості медичних послуг, що надаються підприємствами санаторно-курортного комплексу.
3. Впровадження ефективної системи дитячого оздоровлення.
4. Розвиток медичних курортних комплексів, розширення медичних послуг та залучення висококваліфікованих фахівців.
5. Використання термальних і грязелікувальних ресурсів курортно-оздоровчого комплексу міста.
6. Вивчення кращих моделей курортної справи. Залучення міжнародних компаній для розвитку курортних можливостей міста.
7. Налагодження зв’язків міста з європейськими курортними центрами. Представлення курорту на щорічних світових туристичних форумах. Створення представництва Трускавця в потужних фінансових центрах. Залучення туристичних потоків з Європи і Азії.
8. Охорона культурної спадщини міста. Захист історичного центру.
9. Будівництво рекреаційних та спортивно-оздоровчих комплексів.
10. Створення бізнес-центру для проведення форумів підприємців, спеціалізованого виставкового комплексу та єдиного інформаційного центру.
11. Контроль якості товарів та туристичних послуг: впровадження «Картки гостя». Муніципальна програма для гостей міста «10 днів у Трускавці» та «Вікенд у Трускавці».
12. Популяризація національних традицій та історії краю через міжнародні фестивалі, конкурси, конференції, прес-тури ЗМІ».
Хотілося б подякувати за «залучення туристичних потоків з Європи та Азії», але відповідь буде «Нема за що». Потоків нема. Як і нема охорони культурної спадщини, захисту історичного центру, як нема обіцяного бізнес-центру та спеціалізованого виставкового комплексу, як нема дельфінарію чи аква-парку, як нема і фахівців, які б реалізовували всі ці фантастичні проекти у стінах мерії. Біля половини з цих 12 пунктів – це справа або окремих суб’єктів господарювання, або в кращому випадку потрібної в майбутньому Курортної ради, яка мала б функціонувати у Трускавці та якимось чином співпрацювати з органами місцевої влади. Але Курортної ради нема, а є дилетанти, які пробують звітувати, не розуміючи при цьому навіть суті поставлених перед ними завдань.
Можливо колись Трускавець і матиме свої представництва у світових фінансових центрах, та прогнозувати коли це буде, досить важко.
Перегорнувши останній аркуш передвиборчої програми Р. Козира зразка 2010 року, хочеться сказати йому «Дякуємо!». Дякуємо за казку, яка так і не стала дійсністю. Дякуємо за мрію, за якою ховалися виключно меркантильні інтереси. Дякуємо за театралізовану виставу Вашого урядування, хоча вона громаді Трускавця досить дорого обійшлася. Принагідно хочеться подякувати й Лисиці Алісі та Коту Базіліо, а також іншим персонажам, які своїми посмішками прикрашали сумне буття трускавчан епохи Калі-юґи. Sorry, епохи Р. Козира, яка, віримо, невдовзі закінчиться. Адже після зими приходить весна, після сльоти чи завірюхи настає хороша погода, після Януковича приходить Порошенко, після Козира приходить…
Сподіваємося на мудрість трускавчан, які чомусь полюбляють вчитися на власних помилках, а не на чужих…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень