П`ять років не було ані видно, ані чути, а тепер піднялося як зомбі з могили. Організація «Рада міста» після програшу у Трускавці на виборах 2015 року Р. Козира «розродилася» вже не одним зверненням. І по водоканалу, і по підприємцях, а найновіше – по адміністративно-територіальній реформі.
Як виявилося, зараз ГО «Рада міста» очолює вже не Р. Козир (видно, не пасує колишньому меру очолювати якийсь «дріб`язок»), а скандальна підприємець Леся Дідик. Та сама, яка стояла за гучно розрекламованим сайтом «Перший громадський ТрускавецьМедіаІнформ», котрий лопнув як мильна бульбашка. Досить було одного судового позову Віктора Возняка по факту наклепницької статті, як Леся Дідик та її колежанка Оля Куц тихенько «прикрили» сайт. «Олексій Балицький: перший учень колишніх» – на такій позначці від 24 березня цього року і «завис» «громадський».
Намагання маніпулювати поняттями «громадський», «громада», «думка громади», «позиція громади» у «козирних» помітне не від нині. Пригадаймо лозунг «Чесна влада – заможна громада», спаплюжений жорстокою реальністю авторитарно-диктаторських замашок. Пригадаймо, як у своїх виступах екс-мер нашого курорту намагався постійно ототожнити громаду та свою персону. «Мене громада обрала», «я представляю інтереси громади» і т.д. Громада обрала – громада й не обрала. Епоха «Трускавецького криміналітету» закінчилася і, здавалося б, дай си, хлопе, спокій. І ти, бабо…
Але ж ні, куди там! Ось вам черговий опус «Ради міста» під красномовною назвою «Кульчинський усуває громаду Трускавця від прийняття доленосного рішення про ОТГ» за підписом Л. Дідик. Опускаючи нісенітниці типу «Селянине про людське око кажуть…», зупинимося на тих «перлах», де Л. Дідик традиційно у своєму стилі підмінює поняття.
Приклад перший. «І, можливо, вони мають рацію, що недовіряють трускавецькому міському голові Кульчинському, який, ще будучи депутатом, на пару зі своїм босом Грицаком сотнями гектарів розпродував курортні угіддя…». Дуже цікаво. За часів Лева Грицака, втім як за його попередників і наступників також, землю дійсно продавали. Але хто? Лев Грицак та Андрій Кульчинський? Звичайно ж, ні. Це було КОЛЕКТИВНЕ рішення сесії. І «за» голосували такі теперішні «опозиціонери» чи представники команди Р. Козира й побратими пані Дідик як Петро Шумин, Петро Іванишин, Євген Юник та багато інших. Вони були депутатами, голосували за продаж землі (для прикладу, фірмі «Альфа Плюс») і претензії до них аналогічно такі ж, як до Лева Ярославовича та теперішнього мера.
Ярлики «недобросовісність захланних чиновників», «не дбатимуть», «глухий кут», «авантюра» коментувати немає потреби. Як кажуть, кожен думає в міру своєї розбещеності. Свої на нічому не базовані припущення ця пані подає як істину, правду. Втім, нічого дивного в цьому немає – «русская школа». Пані Дідик вчилася в Росії (закінчувала Курський медичний), а потім ще політтехнолог з Московії Паша бомбував всю «козирную рать» як треба говорити, писати, творити позитивний чи негативний імідж. Хіба що бідака проколовся, бо не врахував галицькі реалії, а путінізм та диктатура в нашому національно свідомому і демократичному з часів Австрії середовищі ну ніяк не проходять, як би не старався посіпака.
До речі, про посіпак. В аналогічному стилі «листів щастя» від Лесі Дідик вийшла «газета» під назвою «Українські посіпаки». З газетою це «чудо» єднає хіба факт друку на папері, краще назвати не газета, а посестра такої самісінької «Твоєї Трускавецької ґазети» від вище згадуваної п. Дідик. Червона ганчірка поки що не видається, а от «Посіпаки» «втішили» трускавчан «сенсацією» про заступника мера Трускавця Олександра Ткаченка, який нібито був помічником покійного Чечетова. Ясна річ, про небіжчиків в даному випадку будемо мовчати, бо доброго явно немає, але все ж, очевидно, колишній «диригент-регіонал» в могилі вентилятором крутиться, що його в западенському Трускавці так всує згадують. Всує – це значить «даремно» (для особливо інтелектуально обдарованих).
Окрім «посіпак», тему Ткаченка «мусолили» ще козирні «Джерела Трускавця», сайт TruskavetsToday (добре, що не Russia) та депутати від КУНу (вдумайтеся лише, від партії славної Слави Стецько!) плюс Трускавець-Автомайдан, тобто Олександр Богуцький, козак і генерал. Коли ж О. Ткаченко публічно спростував наклепи та пригрозив звернутися в суд та СБУ, то один з депутатів-кунівців так прокоментував ці спростування: «Все, що Ткаченко може зараз собі дозволити у тій ситуації, в якій він знаходиться, то тільки такі показові «вистріли» перед містечково-кишеньковими журналістами, які мають «відбілити» його репутацію». Звісно ж, пан Бучкович дав коментар для солідного видання, яке нічим не поступається «Українській Правді» :-), де вже там йому спілкуватися з «містечково-кишеньковими»… Але не будемо про гидке, а наведемо фразу від Р. Бучковича, яка вбиває наповал: «Якщо він каже, що це наклеп, то нехай доведе…». Пане Ткаченко, доводьте тепер всім, що Ви не верблюд і не посіпака, бо так сказав депутат. Видно, п. Бучкович про принцип презумпції невинності не чув.
Та повернімося до пані Дідик, котра з паном Бучковичем зараз тягнуть одну упряжку та працюють на одну «благородну» мету – розхитування ситуації. Якщо другий все ж заручився підтримкою громади і став депутатом, то пані Дідик на виборах потерпіла нищівне фіаско. Лише 36 голосів було подано за цю «громадську діячку» (для порівняння, на її окрузі № 3 Михайло Малащак набрав 177 голосів, тобто майже в п’ять разів більше!). Мізерна підтримка «козирних» на цих виборах дуже красномовна – за П. Іванишина 33 голоси, за його зятя В. Качмара (зараз радник мера Дрогобича) 32 голоси, за І. Паньківа 38 голосів, а П. Шумин, В. Бодак, «стажер», М. Гук, О. Ковальчин та інші представники цієї «когорти» навіть не пробували своїх сил.
Громада Трускавця обрала міським головою Андрія Кульчинського, віддавши за нього 3 тисячі 573 голоси (39,6559% від тих, що взяли участь у голосуванні). Громада Трускавця обрала 26 депутатів, представників 8 політичних сил, які згідно закону представляють її інтереси. Групи Козира та Кісака, оскільки і їх підтримує певна частина громади, теж мають своє представництво в раді – половину фракції БПП «Солідарність» (2 депутати) і фракцію КУН (3 депутати). Це 5 депутатів з 26. Все, крапка. Заспокойтеся і, як закликає п. Ігор Кісак, «запрошуємо до співпраці усіх, хто любить своє місто…».
Але, очевидно, пані Дідик вважає, що громада – це вона. Читаймо кінець опусу «Ради міста»:
«Сам пан Кульчинський своїми діями ні на йоту не приближає час реформ, а швидше за все їх затягує та зав’язує на них гордіїв вузол – чим довше цей процес тягнутиметься – тим довше він лишатиметься біля керма.
А раз так – громада мусить брати долю міста у свої руки, мусить заставити владу рахуватися з собою і своєю волею. Маємо зважено і відповідально поставитись до майбутньої долі міста, визначитись з ким будемо жити і працювати єдиною громадою. Аби не вийшло так, що в погоні за гігантоманією територій ми втратимо красу і привабливість знаного і славного нашого курорту та перетворимось на сільськогосподарську провінцію.
Де не можуть собі дати ради чиновники, там має працювати народна дипломатія. Не чиновники громаді мають казати як і з ким жити, а ми, громада, маємо визначитися з нашими пріоритетами і дати наказ чиновникам їх відстоювати. І не інакше».
Шановна, якраз Андрій Кульчинський не затягує час реформ. Чим швидше буде досягнуто домовленості про утворення ОТГ (об`єднана територіальна громада), тим швидше будуть нові вибори, в яких шановна пані теж може взяти участь. Для пані є шанс покращити свій результат на позачергових виборах в органи влади Трускавецької ОТГ – най ся пані тішить з того!
Громада і без істеричних закликів шановної пані вже взяла долю міста у свої руки і заставила владу рахуватися з собою і своєю волею. З цим Вашому босові пора змиритися.
Досвід Польщі та її ґмін показує, що в межах однієї громади дуже добре функціонують і курорт, і с/г території – шановна пані добре це знає хоча б на прикладі Риманова, але згадувати про це їй, вочевидь, невигідно.
Де не можуть собі дати ради чиновники, там має працювати народна дипломатія, пише Л.Дідик. От тільки чи уповноважував народ “дипломатку” з московитською освітою представляти його інтереси? Вибори показали, що ні. А таких ГО як «Рада міста», в місті Трускавці греблю гати – до вибору, до кольору. Чому б і їм не «побавитися» в народну дипломатію? Всі разом вони представляють значний відсоток населення міста.
Бо коли читаєш у пані Дідик «ми, громада», то так і хочеться їй відповісти словами мудрого трускавецького політика Ігоря Пілька: «Не зловживайте цим терміном і не виступайте кожен від імені громади».
Навіть дві групи незадоволених результатами виборів аж ніяк не можна назвати всією громадою, а що вже казати про «громаду в одній особі». Ось де гігантоманія, про яку пише наша невгамовна любителька давати накази чиновникам. Справжню свою суть вона показала, вискочивши на сцену Народного дому і заявивши: «Терміново закривайте чергову сесію і відкривайте позачергову, щоб вирішити питання Куца».
Ось так, панове. Шила в мішку не сховаєш. Чим баняк накипить, тим і смердить. Де слова масні, там пироги пісні. З пустого гнізда пусті птахи вилітають. Учив Пилипа Сень, а сам дурний, як пень. Чиє б пищало, а чиє б мовчало. Голодній кумі хліб на умі. До пори, до часу дзбанок воду носить. Згода будує, незгода руйнує. Хто сіє вітер, пожне бурю.
Володимир Справедливий
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень