Три години злості. Саме так можна охарактеризувати те, що відбувалося в Бориславі у четвер, 22 травня. Анонсоване Віче Гніву розпочалося о 12.00 на центральній площі Івана Франка і зібрало всіх незадоволених діями чи бездіяльністю міського голови Володимира Фірмана. Оскільки діяв «вільний мікрофон», то виступити нібито могли всі бажаючі. Та не всі виступи люди сприймали однаково – одного з депутатів міськради, Михайла Гопшту, люди просто не допустили до мікрофона. Наперед заготовлене яйце було розбито на голові жінки, яка вимагала не маніпулювати інформацією та вести віче по-іншому.
Поскладані автомобільні покришки та пляшки із запалювальною сумішшю біля ніг організаторів Віче Гніву символізували весь радикалізм акції. І це усвідомлював міський голова, коли напередодні скликав брифінг для бориславських журналістів, де основним месиджом було прохання не піддаватися на провокації та не йти на це віче. «Для вирішення всіх питань є законні і абсолютно доступні методи, які ґрунтуються на праві, а не на емоціях для досягнення своїх, не завжди чистих, інтересів!», – казав міський голова, але до його слів багато мешканців не надто дослухалися.
Зауважимо, що у Бориславі дійсно є ряд проблем, які можна назвати наболілими. І головна з них – вода, вірніше, її відсутність. Якщо в крані немає води кілька днів – це для Борислава норма. Якщо в крані немає води … два роки – значить, Ви мусите жити на 9 поверсі одного з будинків на вулиці Коваліва у Бориславі. Чи не тому з-посеред протестувальників найбільше було мешканців вулиць Коваліва та Трускавецької – з багатьма з них автор цих рядків потім повертався маршруткою «Борислав – Стебник». Проте були і мешканці вулиці Модрицької (піднімали питання забудови), Мражниці (питання сполучення – «двійка» не їздить вже довший час), Тустанович (дерибан землі), інших мікрорайонів. Важко перерахувати всі питання, які піднімалися на віче (а серед них були і приватні, явно дріб’язкові), та основні з них такі:
– відсутність водопостачання
– викопування труб
– неремонтовані вулиці
– недіючі мости
– проїзд важкої техніки центром міста
– дерибан землі депутатами
– бездіяльність міського голови
– ситуація з лікарнею
– покривання міліцією наркоділків
– квартирні афери
– відсутність контакту з громадою
– відсутність туалету біля автостанції
– незадовільний стан туалету в міському парку
– загальний вигляд парку
– безліч соціальних проблем
– невиконання міським головою та всією командою «Фронту змін» передвиборчих обіцянок
Організаторами Віче Гніву виступили Ініціативні комітети кількох вулиць. Один з представників такого комітету Олег Дергун не добирав слів. Присутні гучно схвалювали всі критичні виступи та скандували: «Фірман брехун!», «Геть!», «Відставка!» тощо. Не кращі були написи на плакатах, які тримали організатори: «Банду геть!», «Де вода? Де дороги?» «Госпідара у відставку!».
Більше години тривало віче на площі Франка, не обійшлося без ряду провокацій. Потім єдиною колоною під скандування гасел учасники заходу пішли до мерії Борислава, щоб вручити свої вимоги щодо відставки мера. Причому йшли суто тротуаром, не блокуючи вуличного руху, переходили дорогу виключно пішохідним переходом.
Перед міською радою їх вже чекав наряд міліції. Семеро (якщо не більше правоохоронців) відмовилися пропускати всіх до мерії, мотивуючи тим, що в приміщенні є виборча документація. Кілька представників громади пересвідчилися, що міського голови в будівлі немає. Цікаво, що вони не змогли зайти в жоден із кабінетів, всюди було зачинено, хоча з вікон визирали, а кажуть, що навіть показували язики, окремі чиновниці. Оскільки годинник показував 13.29 (час обіду), то вирішили мера все-таки дочекатися. Цей час багато хто використав, щоб дати коментар оператору телекомпанії «Алсет» (м. Дрогобич).
О 13.45 появився міський голова Володимир Фірман. Маємо інформацію, що він попередньо брав участь у заходах з нагоди річниці перепоховання Шевченка, які традиційно в Бориславі в цей день проходять біля пам’ятника Великому Кобзареві. Володимир Стахович запросив протестувальників до зали засідань, де й розпочалася нелегка розмова, яка закінчилася аж після 15.00. Сказати, що ця розмова містила якийсь конструктив, аж ніяк не можна. Обурені мешканці атакували міського голову запитаннями та звинуваченнями, а він, наче один воїн у полі, намагався роз`яснювати, виправдовуватися, переконувати. Покладена на голову міського голови автомобільна шина показала, що люди готові до несподіваного. Ясна річ, що таку дію виправдати не можна нічим, це був явний перебір організаторів акції. Єдине виправдання, що людей реально ДІСТАЛО те, що твориться – не тільки в місті, а й у державі в цілому. Як сказав один з виступаючих, «революція переходить на місця». Та все-таки ображати, насміхатися чи знущатися способом коронування шиною не варто.
Міському голові подали аркуш паперу, щоб він власноручно написав заяву на звільнення – він цей аркуш зім`яв та викинув. Але усно сказав, що якщо у Бориславі назбирають шість з половиною тисяч підписів за його відставку (з зазначенням адреси та паспортних даних), то він готовий піти. Саме стільки людей проголосувало у 2010 за обрання Володимира Фірмана міським головою.
Пояснення Володимира Фірмана були досить логічними, але вони не були почуті мешканцями. Кому хочеться розбиратися у питаннях бюджету, казначейства, процедур та регуляторних актів? Кого цікавить, що водозабір «Ріпне» робила фірма пана Губицького із ЛОДА, правої руки Колєснікова, та так і не зробила? Кому хочеться слухати про триста перевірок діяльності мера у 2013 році та про те, що не один голова приймає рішення і що він зобов’язаний їх підписувати? Кого цікавить минулі проблеми місцевого самоврядування чи майбутня адмінреформа, згідно якої Львівщина буде поділена на 7 районів, а в Дрогобицькому районі буде тільки 7 великих громад? Людей цікавить «тут і зараз», тобто теперішнє – чому нема води, чому погані дороги, чому Ви як міський голова нічого не робите для покращення? Врешті-решт, а за що Ви берете зарплату у 5,5 тисяч гривень і за що у Вас надбавки?
«Кожен буде відповідати сам за себе – і перед Богом, і перед людьми!», – каже Володимир Фірман, на що чує: «То відповідайте, ми ж люди!». На запитання «Що ж із обіцяного Ви, команда «Фронту змін», виконали?» – мовчок. Махаючи рукою «Ет, про що тут говорити…», спочатку поодинці, а згодом по кілька чи й десятками люди почали покидати сесійну залу. Діалогу не вийшло і мер заяви про відставку так і не написав.
Ще на площі Франка під час віче люди проголосували і за звернення до депутатів міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови. Та навряд чи депутати взагалі таке звернення розглядатимуть.
Але говорити про фіаско Віче Гніву не доводиться – такі події завжди мають суспільний резонанс. Три години злості бориславців із апогеєм коронування мера шиною – це ще не все. На Віче Гніву лунали заклики діяти суто в законний спосіб, щоб змести з владного олімпу Борислава «Фронт змін». Зрозуміло, що головною мішенню є Володимир Фірман, котрий в один момент навіть нагадував Христа, якого вели на розп`яття. І зрозуміло, що 6,5 тисяч підписів за відставку мера у Бориславі зараз назбирати можна. Та от тільки незрозуміло, що ж буде після цієї відставки і хто вийде переможцем на хвилі революції по-бориславськи. Якщо бойові хлопці із «Правого сектора», то це ще не найгірший варіант. А якщо вічні пристосуванці? Як пише в Біблії, «будьте пильними!».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень