Мертвий студент і народ-коматозник

Міністр МВС

Міністр МВС

Історія смерті київського студента Ігора Індила й подальші події навколо цієї трагедії – це свого роду діагноз нинішнього стану українського суспільства. Шевченківський РВВС не тільки не спалили, на акцію прийшло всього лише людина 300, які досить в’яло постояли під РВВС, поклали вінки й розійшлися. Добре ще, що не встигли між собою побитися. На тлі абсолютної пасивності населення, дивну активність виявили саме менти. Смерть студента відразу була використана ментами, що бажали зайняти крісла начальника Шевченківського РВВС, начальника Київського головкому й міністра внутрішніх справ. Як отут не згадати «безсмертну» справу Гонгадзе, якою влада маніпулює вже 10 років. Дивна, погодьтеся, ситуація. У нашій країні зараз на скинення влади (нехай у локальних масштабах) здатні тільки самі представники влади. Нажаль, не може бути й мови не тільки про пасіонарність, але навіть про природні людські реакції. Президент-овоч був вибраний для народу-овочу. Народу, не здатного навіть забрати руку від вогню, народу-коматознику. Коли ми вийдемо з коми? Ой, блін…Пам’ятаєте, як у Леніна: «Декабристи розбудили Герцена, Герцен розгорнув революційну агітацію…»… Але за часом … дуже до фіга виходить. Убитий студент Індило навіть у масштабах Києва нікого не розбудив.

Проте, ми надрукуємо хронометраж цієї трагедії й реакцію влади на неї. У надії, що коли-небудь і із цієї іскри розгориться таки полум’я. Приводимо текст статті Юрія Романенка, опублікованої на інтернет-сайті ”Хвиля”:

Загибель студента Ігоря Індила викликала суспільний резонанс. Це не дивно, тому що міліція в нашій країні давно перетворилася у державу в державі – яка вбиває, мучить, грабує. Звичайний громадянин не тільки не має можливості вплинути на неї, але й постійно стає її жертвою.

Ми постараємося реконструювати події 17 травня, щоб відтворити чітку картинку подій і показати вам їхню логіку.

Основні учасники подій:

Ігор Індило

Його друг Олександр Хоменко, живе в гуртожитку

Друг Володимир Лесенко, приїхав у гуртожиток відсвяткувати день народження Ігоря

Дільничний Сергій Приходько

Охоронець Дмитро Лозина (37 років)

Чергова зміна Шевченківського РВВС

Лікарі швидкої допомоги, які приїжджали за викликом міліції.

Свідки конфлікту в гуртожитку: дві дівчини, професор, що проживає в гуртожитку.

Хронологія подій

17 травня 2010 року

18-30 друг Володя їде, сам Ігор з Максимом збирався піти в магазин. На прохідній він почав вимагати документи Володі, що залишав їх, коли заходив до нього.

20-15 -20-20 дільничний Сергій Приходько забирає Ігоря Індило разом із його другом. До Шевченківського РВВС міста Києва на вулиці Герцена, 9 з гуртожитку на Глєбова, 5 їхати на авто не більше 10 хвилин. Не пізніше чим в 20-45 дільничний і студенти були в РВВС.

21-00 У Шевченківське РВВС приїжджає швидка, котра з якихось причин не забирає Ігоря.

21-40 У гуртожиток на Глєбова, 5 вертається дільничний Приходько разом із другом Ігоря, якому сказав залишитися в гуртожитку і не висовуватись. Після цього дільничний разом із другом переодягається й іде з гуртожитку.

00-30 18 травня Дільничний вертається в гуртожиток і говорить, що Ігор спить

05-10 Одягнений у форму, з папкою в руці він повідомляє керівництво гуртожитку, що студент умер.

Після цього він забирає друга Ігоря, охоронця гуртожитку Дмитра і їде на допит.

Дільничний повернувся вдень і був спокійний. Він навіть сперечався з керівництвом ВУЗу, коли йому говорили, що просто так цей випадок не пройде, він сказав, що він не винуватий і за нього заступиться начальство. Він розповів співробітникам гуртожитку першу версію про загибель Ігоря – він нібито захлинувся блювотними масами. Однак, увечері самовпевненість дільничного була розбита. До вечора з’явилася інформація про те, що Ігор умер від перелому в основі черепа. Коли дільничному повідомили цю версію, то він сполотнів і пішов з гуртожитку. Йому порадили взагалі не вертатися в гуртожиток, оскільки студенти пообіцяли помститися.

Важливі факти:

1. Ігор закінчував бакалаврат на 4,5 бали. Викладачі поважали й любили його. Родом хлопчик, як характеризують викладачі, з інтелігентної сім’ї. Мама сільська вчителька, батько – сезонний робітник. Люди спокійні, тихі. Ігор був високим, але сухорлявим по статурі. За всі роки навчання в нього не було конфліктів, тим більше, буйних витівок. Він мав грамоту за утримання кімнати у зразковому стані.

1. Дільничний старший лейтенант Сергій Приходько, 27 років, уже давно жив у гуртожитку. Його оселили, щоб простіше було контролювати порядок в навколишніх гуртожитках. Жив спочатку із дружиною, що потім народила дитину й переселилася з гуртожитку. Дільничний мав не кращу репутацію, оскільки приводив до себе жінок, конфліктував зі студентами й працівниками ВУЗу. У момент конфлікту в його кімнаті перебувала жінка.
2. За словами мешканців гуртожитку дільничний та Ігор давно мали особистісний конфлікт. Ігор не любив міліцію. Був рвучкий. «Закрити» Ігоря в райвідділ дільничний намагався й до цього, але тоді його відбили жителі гуртожитку.
3. Через що виник конфлікт точно невідомо, принаймні, на підставі тих свідчень, що вдалося почути нам. За словами мешканців гуртожитку, Ігор зажадав в охоронця документ Володимира Лесенко, охоронець сказав, що віддав. Далі пішло-поїхало, але точно нам установити не вдалося.
4. Дільничний спокійно підійшов до учасників суперечки й зажадав студентського Ігоря, який він вирішив не віддавати. Свідок радила Ігорю віддати квиток і забути про цю ситуацію, але той відмовився. Тоді ж вона сказала дільничному, що він краще б пішов до жінки, що в його кімнаті на першому поверсі (передаємо суть, а не дослівно).
5. Дільничний сказав, що тоді забирає його у відділення. Ігор погодився й самостійно пішов і сів у машину дільничного. Сідаючи в машину Ігор крикнув охоронцеві: «Діма, навіщо ти мене здаєш?». Він сів на заднє сидіння, друг сів на переднє.
6. По поверненню, в 21-40 друг Дмитра був жахливо переляканий, керівництво гуртожитку відпоювали його заспокійливим. Дільничний був спокійний, відразу переодягся й пішов із другом кудись. Так, дільничний сказав, що Ігор «обблював його машину», поки його везли у відділення.
7. Дільничний повернувся в 00-30 і сказав, що Ігор заснув.
8. В 5-10 він будить керівництво гуртожитку й говорить, що хлопець умер. Він сказав, що «це дуже погано» і не відповів, чому він умер.
9. Після цього він збирається, забирає Олександра Хоменко й Дмитра Лозину й іде з ними в РВВС.
10. По поверненню з РВВС дільничний розповідає дирекції ВУЗу й гуртожитку, що Ігор захлинувся в блювотних масах. Як свідчення привіз копію пояснювальної записки Володимира Лесенко, ксерокопію, якої ми надаємо нижче.

1. Тоді ж ним були вибиті показання із двох дівчат, що він був п’яний і дебоширив. Як він це зробив, невідомо, але показання ще одного свідка, що Ігор поводився адекватно в розрахунок не приймаються. Також, як і студентів, які в той вечір з ним спілкувалися.
2. Дільничний поводиться впевнено й навіть зухвало з керівництвом ВУЗу й гуртожитку. Ректор говорить йому, що він вилетить звідси, на що він зухвало говорить, що начальство цього не допустить. Однак, коли ближче до вечора стає відомо, що в Ігоря проломлена основа черепа й це повідомляють дільничному він блідне й зникає з гуртожитку. Пізніше він ще приходив пару раз за речами.
3. Ключовий свідок Олександр Хоменко попадає в лікарню з нервовим зривом. Батьки побоюються, що із сином щось відбудеться й хочуть забрати його в село.
4. Охоронця Дмитра швидко переводять на інше місце роботи. Не забуваємо, що ліцензію охоронні фірми одержують у МВС.
5. Міністр освіти Дмитро Табачник бере всю інформацію для внутрішнього розслідування.
6. Батьки, забираючи з моргу сина хотіли зробити альтернативну експертизу, але в них запросили 2000 гривень плюс 1200 гривень за добу зберігання трупа в морзі. Таких грошей у них не було й вони повезли ховати сина в село. Батьки так і не дізнались ні час, ні причину смерті сина.
7. На похорони виїжджають 45 чоловік з місця навчання. За свідченнями очевидців в Ігоря була загримовано щока і як би втиснено в череп ніс. Також говорять, що на тілі були синці. На руках були чорні сліди від наручників.
8. Відомо, що протягом ночі, коли Ігор перебував у РВВС, швидка один раз приїжджала на огляд Ігоря й три рази не приїжджала, хоча її викликали з використанням голосового зв’язку.

Отже, ми маємо на 28 травня, коли допитувались очевидці. Ключовий свідок у лікарні, дільничний зник з гуртожитку, охоронець переведений на інше місце, дві дівчини, які бачили сварку також виїхали з міста. Час смерті — не встановлено. Причина смерті – точно не встановлена.

Тепер спробуємо реконструювати, що відбулося в Шевченківському РВВС на підставі показань свідків і відкритої інформації.

Спочатку даємо офіційну версію, що була опублікована в газеті «Сегодня»

Версія міліції. Яку-небудь причетність до смерті студента Ігоря Індила співробітники міліції заперечують. Петро Мирошниченко події виклав так. 17 травня в 20.15 до дільничного інспектора міліції Приходько, що проживає в тім же гуртожитку на вулиці Глєбова, 5, де й Індило, зайшов охоронець. Він просив заспокоїти нетверезого студента, мешканця того ж гуртожитку, Ігора Індила. Коли дільничний попросив студента не порушувати громадський порядок, Ігор відповів лайкою й продовжував хуліганити. В 20.45 Ігоря разом з товаришем, що допомагав його втихомирювати, дільничний на особистому автомобілі доставив у чергову частину Шевченківського РУВД. Під час складання адмінпротоколу Індило продовжував поводитися агресивно, лаявся матом, погрожував інспекторові фізичною розправою. Відійшовши від стола, Індило не удержав рівноваги й упав без свідомості на підлогу. Дільничний викликав «швидку», що приїхала в 21.00. Бригада привела студента до тями, дала понюхати нашатир, оглянула його й констатувала «підозру на інтоксикацію, викликану вживанням алкоголю». Госпіталізувати Індило бригада відмовилася. В 5 ранку черговий помітив, що Ігор лежить без свідомості в кімнаті для затриманих. Знову викликали «швидку». Приїхала та ж бригада й констатувала летальний результат. За словами лікарів, студент міг захлинутися блювотними масами.

Згодом, за результатамирозтину, судмедексперт установив, що в потерпілого була закрита черепно-мозкова травма, а в крові виявлена значна доза алкоголю. І смерть наступила в результаті «крововиливу під оболонки й у тканину головного мозку, перелому костей черепа й ушкоджень внаслідок контакту з тупим предметом».

У міліції стверджують, що є роз’яснення керівника бюро судмедекспертизи Володимира Юрченко, що пише, що такі травми могли настати від падіння з висоти власного росту, про що свідчать синці в нижній частині тіла. Розкриття показало, що в сечі хлопця було 3,8 промілле алкоголі, при тому, що рівень вище 4 уважається майже смертельною дозою

За заявою начальника райвідділу міліції, службове розслідування, проведене співробітниками столичного головкому МВС, не виявило в загибелі Індила провини правоохоронців. Втім, прокуратура району також проводила своє розслідування інциденту. До вчорашнього дня висновків ще не було.

Версії охоронця (джерело):

В 8 вечора я на ґанку зустрів Ігоря із друзями. Я його давно знаю, але в той день Ігор був напідпитку. Він попросив віддати його пропуск – до нього приходили гості й для цього потрібно було залишати документи на вахті. Я йому повернув документ, однак Ігор з тими хлопцями чомусь знову повернувся в гуртожиток і зажадав свій пропуск і почав скандалити.
За версією охоронця, саме в цей момент у гуртожиток увійшов дільничний і він попросив охоронця втихомирити студента:

– Я чув, як Ігор кричав на дільничного: «Ти хто такий? У мене дядько – прокурор Чернігівської області. Він тебе в порошок зітре!» Потім дільничний посадив Ігоря і його товариша – Сашка Хоменка у власну машину й сказав, що відвезе в райвідділ, сфотографує, оформить протокол і відпустить.
Однак, повернувся дільничний Приходько вже без студента. Охоронець згадує, що міліціонер забіг в «общагу» близько 10 годин вечора, потім переодягся в цивільне й кудись знову пішов.

Наша версія: Очевидно, що загибель студента Ігоря Індила стала наслідком ланцюга випадків, які привели до фатального результату.

Перше, мабуть, що попадання студента до дільниці було наслідком більш раннього конфлікту.

Друге, кидається в очі швидкоплинність усього, що сталося. По суті, доля Ігоря була вирішена за кілька хвилин.

Підрахуємо. Від гуртожитку до ділянки їхати близько 10 хвилин на авто. Авто виїхало в 20-15 або біля того. У цей час уже немає пробок, тобто, дільничний і студенти досить швидко змогли потрапити в Шевченківський РВВС. Офіційно вони приїхали в 20-45. Однак, уже в 21-00 у РВВС приїхала швидка. Для того, щоб ухвалити рішення щодо виклику швидкої, оцінити серйозність обстановки потрібно ще певний час. Допустимо, 3-5 хвилин. Тобто залишається проміжок часу в 5-10 хвилин, протягом якого все й відбулося.

Третє, обмеженість у часі й характер ушкоджень трупа (навіть на підставі офіційної експертизи зробленої судмедекспертом), указує, що по відношенню до  Ігоря були застосоване фізичне насильство.

Сліди наручників на руках означають, що вони були надмірно затиснуті, що могло привести до болючої реакції й обурювання катованого. Після цього, як видно, по голові були нанесені один-два удари, після яких він упав на підлогу й по тілу було нанесено кілька ударів ногами, синці від яких на тілі бачили батьки. Природною реакцією на струс мозку, отриманий від ударів, був блювотний рефлекс.

Однак, міліціонери навряд чи стали б викликати швидку, якби побачили студента, що рве. Як видно, побачивши, що Ігор відключився серйозно міліціонери злякалися й подзвонили у швидку.

А от як все виглядає за версією дільничного:

Хлопець мені говорив: «Давай пиши протокол швидше», а потім раптом упав. Ми відразу ж викликали «швидку». Медики привели хлопця до тями, оглянули голову. Зробили запис про алкогольну інтоксикацію в журнал. У цей час студент отямився й почав чіплятися до лікарів. Я наполягав, щоб парубка забрали в лікарню, але мені відмовили. Пізніше я перепровадив затриманого в камеру й виїхав. Зі слів нашого чергового, будучи в камері, хлопець знову впав із лавки на підлогу, вимощену плиткою. У нього почалася блювота.

Коли приїхала та ж сама бригада медиків урятувати хлопця вони вже не змогли. Пізніше у висновку про смерть лікар написав, що «смерть наступила від крововиливу в підшкірну оболонку мозку й переломів костей черепа, що наступили від нанесення ударів предметом невідомого походження». .

От той самий сюжет на 1+1, коли привернув увагу до цієї події

Четверте, поводження бригади швидкої викликає більше питань, чим відповідей. Якщо лікарі побачили в Індила «підозру на інтоксикацію, викликану вживанням алкоголю», то чому вони не забрали його? Адже, мабуть, що отруєння від алкоголю краще лікувати в лікарні, чим у мавпятнику Шевченківського РВВС. Звідси дві версії – або, міліція не захотіла віддавати Ігоря лікарям, щоб ті не зафіксували чогось зайвого (побої?), або лікарі самі відмовилися приймати потерпілого, розуміючи по характеру ушкоджень, що він може вмерти в будь-яку хвилину, що автоматично перекладає відповідальність на них.

Помітимо, що після цього, протягом ночі, швидку викликали ще три рази за допомогою голосового зв’язку (очевидно для того, щоб зафіксувати факт виклику й забезпечити собі алібі), однак, та ж сама бригада приїхала тільки в 5-00 ранку.

Примітка лікаря-реаніматолога: У журналі викликів обов’язково повинен бути зафіксований привід до виклику, можливий діагноз. У великих містах все це не в журналі, а пишеться в аудио.
Бригада, що виїжджала, повинна була заповнити документацію по хворому — скарги, об’єктивний стан, надана допомога. Якщо хлопець був ще живий, то все це повинне бути. Якщо був уже труп, то також повинен бути запис.

У Києві все повинне писатися на комп’ютер, якщо ще не підсуєтились, то на вінді повинен бути оригінал. Далі фіксується час одержання виклику, час прибуття бригади на місце, стан пацієнта, зроблений обсяг медичної допомоги, що далі — рекомендації звернутися до дільничного, госпіталізація (куди, коли доставлений у приймальне відділення).

Якщо хлопець був важкий, не забрати вони його не могли, у такому випадку, якщо  бригада не може впоратися, викликає на себе реанімаційну бригаду, і далі вже вони всім займаються. Якщо нічого не було зроблено, те, швидше за все — на 95% уже був труп. 

П’яте, той факт, що дільничний вирішив відвезти друга Ігора в гуртожиток, свідчить, що він виїхав з РВВС відразу після того, як виїхала швидка, а можливо, ще, коли вона перебувала на території дільниці. Погодитеся, дивно. «Співпляшника хулігана» раптом вирішили швидко привезти додому. Можливо, для того, щоб не побачив нічого зайвого.

Шосте, мабуть, що ніч пройшла в міліцейській дільниціі у важких пошуках того, яку з версій видати в якості базової, щоб мінімізувати ризики. Була обрана та, котра здавався найбільше простою і легко доказовою – внаслідок алкогольного сп’яніння студент захлинувся у власній блювоті. Цю версію й почали швидко відпрацьовувати, збираючи й вибиваючи відповідні показання від свідків. При цьому, основну роботу керівництво Шевченківського РВВС переклало на дільничного Приходько, керуючись логікою «ти створив проблему, ти й вирішуй». Той успішно вирішував, збираючи відповідні показники. Але всю гру поламав висновок судмедекспертів.

Очевидно, хтось один з експертів, а може бути й більше (їх чотири, як правило), вирішили не брати гріх на душу, оскільки у випадку перевірки (а, у тім, що вона буде було важко сумніватися) версія про блювотні маси розсипалася б в одну мить.

Перелом основи черепа й тупий предмет викликали черговий приступ фантазій міліціонерів на предмет того, як повинен був з висоти власного росту кувиркнутись Ігор Індило, щоб це закінчилося летальним результатом.

Очевидно, що тепер дуже багато чого залежить від показань основного свідка, що перебуває в лікарні – студента Олександра Хоменко. Можливо, що для того, щоб установити істину в цій справі, потрібно провести ексгумацію тіла, що дасть відповіді на час і причини смерті.

Можна також припустити, що навряд чи дільничний Приходько наніс той фатальний удар. Принаймні, дивлячись на його фотографію, він не представляється Геркулесом.

Замість підсумку

У кожному разі, ця справа виглядає дуже й дуже погано, а якщо бути зовсім відвертим, жахливо.

Так, Президент Віктор Янукович взяв під свій контроль цю резонансну справу, але чи буде користь із цього?

Прокуратура таки порушила кримінальну справу за фактом перевищення працівниками міліції своїх повноважень. А начальника Шевченківського РУВД Петра Мирошниченка, його заступника, чергового по райуправлінню, а також дільничного Сергія Приходька. Але все вказує на те, що влада зливає справу в дусі «сам напився-сам упав-сам убився» ігноруючи по суті причини, які знову й знову відтворюють «нещасні випадки» по міліцейських дільницях, після чого гине черговий Ігор Індило.

Коли дописувалася ця стаття, то з’явилася інформація, що аналогічний випадок відбувся в Кіровограді, де 23 травня у Ленінському райвідділі міліціонери побили трьох хлопців, які залишилися живі.

Здається, влада не розуміє, що наступають базові інстинкти самозбереження, оскільки кожний розуміє, що в будь-який момент на місці студента може виявитися особисто він сам.

Катування, убивства, хабарі давно перетворили українську міліцію в якийсь рід окупаційних військ, які впиваються своєю безкарністю. Вся країна — суцільний концтабір з відносними свободами, відносним народом, з відносною владою. Тут відносність визначається межами свинства, на яке готові піти моральні виродки, яким ми з якоїсь причини продовжуємо підкорятися.

Юрій Романенко разом з аналітична групою Південного Сходу, «Хвиля»

Реакцію влади, а саме керівника Київського Головкому МВС Олексія Горланя ми приведемо у формі протоколу, що буде показово:

“СТУДЕНТ ІГОР ІНДИЛО У ВЕЧІРНІЙ ЧАС близько 20 годин 30 ХВИЛИН  НА ТЕРИТОРІЇ ГУРТОЖИТКУ  педагогічного навчального закладу ім. Макаренко  БУВ НЕТВЕРЕЗИЙ, АЛЕ У СВІДОМОСТІ, АДЕКВАТНО СПРИЙМАВ НАВКОЛИШНЮ ДІЙСНІСТЬ, НА ЗВЕРТАННЯ ДО НЬОГО ДІЛЬНИЧНОГО МіліЦіОНЕРА З НЕВІДОМИМ ЗАУВАЖЕННЯМ СТУДЕНТ ВІДРЕАГУВАВ АГРЕСИВНО,

ЗРОБИВШИ ЗАУВАЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНИЙ НЕ ЗМІГ КЛАСИФІКУВАТИ ПРАВОПОРУШЕННЯ З БОКУ СТУДЕНТА, АЛЕ для чогось 10 ХВИЛИН БЕзПРЕДМЕНТНО СПЕРЕЧАВСЯ ЗІ СТУДЕНТОМ.   НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА ПРИСУТНІСТЬ свідків Й ВСІ УМОВИ В ГУРТОЖИТКУ, ДІЛЬНИЧНИЙ НЕ СКЛАВ НІЯКОГО ПРОТОКОЛУ ПРО ПРАВОПОРУШЕННЯ СТУДЕНТА, А ПРОСТО ВЗЯВ І БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗАТРИМАВ СТУДЕНТА Й ДОСТАВИВ ЙОГО В ПРИМІЩЕННЯ МІЛІЦІЇ ПРИБЛИЗНО В 20 ГОДИНі 50 ХВИЛИН.

ПІД ЧАС КОНВОЮВАННЯ ЗАТРИМАНОГО СТУДЕНТА ДІЛЬНИЧНИЙ З НЕВІДОМОЮ МЕТОЮ ПОГОДИВСЯ ПІДВЕЗТИ ПО ДОРОЗІ ТОВАРИША З ГУРТОЖИТКУ, ЯКОМУ чомусь ЗНАДОБИЛОСЯ ВІДВІДАТИ МІЛІЦІЮ РАЗОМ З ДІЛЬНИЧНИМ. ЗАЙШОВШИ В РАЙОННЕ ВІДДІЛЕННЯ МІЛІЦІЇ ДІЛЬНИЧНИЙ ПОМІСТИВ  СТУДЕНТА В КІМНАТУ ДЛЯ ЗАТРИМАНИХ І  ДОЗВОЛИВ ПЕРЕБУВАТИ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ ЗАТРИМАНИХ ТОВАРИШЕВІ СТУДЕНТА, ЩО З НЕВІДОМОЮ МЕТОЮ ПРИЇХАВ РАЗОМ З ДІЛЬНИЧНИМ У РАЙОННЕ ВІДДІЛЕННЯ МІЛІЦІЇ.
САМ ЖЕ ДІЛЬНИЧНИЙ СТАВ Складати ПРОТОКОЛ ЯКОЇСЬ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЇ, ЗМІСТ ЯКОГО ПОКИ ЩЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕЗРОЗУМІЛИМ, А ДОЛЯ ПРОТОКОЛУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕВІДОМОЇ.

У КІМНАТІ ДЛЯ ЗАТРИМАНИХ НЕТВЕРЕЗИЙ СТУДЕНТ 2-3 ХВИЛИНИ ПОВОДИВСЯ АГРЕСИВНО Й НЕ РЕАГУВАВ НА ЗАУВАЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНОГО, ПІСЛЯ ЯКИХ САМ УПАВ НА ПІДЛОГУ. МІЛІЦІОНЕРИ Встановили, ЩО БУДУЧИ В НЕТВЕРЕЗОМУ стані СТУДЕНТ УПАВ САМ. Присутньому В КІМНАТІ ДЛЯ ЗАТРИМАНИХ ТОВАРИШЕВІ НЕТВЕРЕЗОГО СТУДЕНТА Й ДІЛЬНИЧНОМУ НЕ ВДАЛОСЯ ПІДТРИМАТИ ПАДАЮЧОГО НЕТВЕРЕЗОГО АГРЕСИВНОго СТУДЕНТА.

ПІСЛЯ ЦЬОГО ДІЛЬНИЧНИЙ І ЧЕРГОВИЙ ВИКЛИКАЛИ МЕДИКІВ, ЯКІ ПРИБУЛИ ЧЕРЕЗ КІЛЬКА ХВИЛИН, ПРИБЛИЗНО В 21-05 І ЗА 45-50 ХВИЛИН НАДАЛИ ЯКУСЬ ПЕРШУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ УПАЛОМУ НЕТВЕРЕЗОМУ СТУДЕНТОВІ, ЩО  У ЦЕЙ ЧАС ЧИМОСЬ ЗАГРОЖУВАВ СПІВРОБІТНИКАМ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ Й ОБРАЖАВ ЇХ.

БАЧАЧИ, ЩО НАДАНОЇ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ УПАЛОМУ НЕТВЕРЕЗОМУ СТУДЕНТОВІ НЕДОСТАТНЬО, СПІВРОБІТНИКИ МІЛІЦІЇ ВИСУНУЛИ ВИМОГУ ЛІКАРЯМ ЗАБРАТИ УПАЛОГО НЕТВЕРЕЗОГО СТУДЕНТА В ЛІКАРНЮ, ЩОБ ЗРОБИТИ ПЕВНІ ПРОЦЕДУРИ. ЛІКАРІ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ ВІДМОВИЛИСЯ ВИКОНУВАТИ ВИМОГУ СПІВРОБІТНИКІВ МІЛІЦІЇ ДОСТАВИТИ УПАЛОГО НЕТВЕРЕЗОГО СТУДЕНТА В ЛІКАРНЮ, ЗАЛИШИЛИ ЙОГО В ПРИМІЩЕННІ МІЛІЦІЇ В П’ЯНОМУ БЕЗПОМІЧНОМУ СТАНІ, А САМІ ВИЇХАЛИ.

ПІСЛЯ ВІД’ЇЗДУ МЕДИКІВ П’ЯНИЙ СТУДЕНТ У БЕЗПОМІЧНОМУ СТАНІ ОПИНИВСЯ В КІМНАТІ ДЛЯ ЗАТРИМАНИХ, ДЕ ПЕРЕБУВАВ ПРОТЯГОМ ШЕСТИ ГОДИН РАЗОМ ІЗ ЩЕ ДВОМА ЗАТРИМАНИМИ ЛЮДЬМИ. ЧЕРГОВИЙ МІГ ЇХ БАЧИТИ ВСІХ ТРЬОХ, А МІГ ЇХ І НЕ БАЧИТИ.

ЗІ СЛІВ ГОРЛАНЯ, ЧЕРЕЗ МАЙЖЕ ШОСТА ГОДИНА ПІСЛЯ ВІД’ЇЗДУ БРИГАДИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ СТУДЕНТ ІНДИЛО ПРИЛІГ НА ЛАВКУ ВІДПОЧИТИ. ПІСЛЯ 40 ХВИЛИН ВІДПОЧИНКУ СТУДЕНТА НА ЛАВЦІ ЯКИЙСЬ ДІЛЬНИЧНИЙ МІЛІЦІОНЕР ПОЧУВ ШУМ І ПОБАЧИВ, ЩО СТУДЕНТ ІЗ ЛАВКИ ВПАВ. І ЯК ПОПЕРЕДНЬОГО ВЕЧОРА ЧЕРГОВИЙ ВИКЛИКАВ ДО УПАЛОГО ІЗ ЛАВКИ СТУДЕНТА ШВИДКУ ДОПОМОГУ Й ЛІКАРІ ПРИЇХАЛИ, АЛЕ ВРЯТУВАТИ СТУДЕНТА ВІД СМЕРТІ ЇМ НЕ ВДАЛОСЯ.

“ОРД”

About admin