Усі підприємства, які забезпечують підготовку та випуск усвіт газети «Експрес» сьогодні зранку відновили повноціннуроботу. Це підтвердили їх керівники. Міністерство доходів зняло обмеження на своєму центральному сайті, які були встановлені цього понеділка – без будь-яких підстав та пояснень.
Повторне блокування діяльності газети, що трапилось вже вдруге за останні три місяці, призвело до того, що учора опівдні журналісти «Експресу» розпочали акцію громадянського протесту. У її рамках вони оголосили міністру Клименку 48-годинний ультиматум, вимагаючи упродовж цього часу зняти будь-які незаконні обмеження у діяльності газети.
Головний редактор газети «Експрес» Ігор Починок висловив подяку усім, хто підтримував газету у цій непростій ситуації. У той же час він заявив, що, незважаючи на припинення тиску на видання, газета домагатиметься правової оцінки дій посадових осіб Міністерства доходів. «Ми припускаємо, що проти газети з метою політичного тиску був застосований інструмент, який зазвичай використовують супроти підприємців як елемент оригінальної корупційної схеми: підприємцям навмисне створюють проблеми, щоб за хабар їх усунути. За ці дні ми отримали десятки повідомлень, які підтверджують цю думку. Це спонукає нас більш ретельно вивчити цю проблему і довести справу до конкретного результату», — сказав керівник газети, яка свого часу вивела на чисту воду Доктора Пі.
ДО РЕЧІ
У сьогоднішньому номері газети «Експрес» з’явилась авторська стаття журналістки газети Ольги Єжижанської, у якій вона пробує поглянути на проблему, що виникла у газети з дещо несподіваного погляду. Пропонуємо її до Вашої уваги.
САША I ЙОГО ДРУГ САША НЕ ЛЮБЛЯТЬ “ЕКСПРЕС”
Людям Президента знову щось “не понравилось” у статтях газети
…Менi зателефонував давнiй знайомий. Вiн нiколи не був прихильником “Експресу”, працює у структурi-конкурентi.
“I що, знову? — спитав вiн. — Ти переконалася? У країнi вже триває вiйна! Мiж людьми i бандитами. Ти ж знаєш, я нiколи не дружив iз Починком i не люблю “Експресу”. Та тут справа принципова. Ну, не можна допустити, щоб завтра газетою заправляли усiлякi “курченки“. Вважай це тiльки початком. Вони — бандити, як це не прозаїчно. Далi їхнi дiї стануть ще нахабнiшими. Ця схема захоплення вже вiдпрацьована: вони “нагинають”, щоб був “сговорчивее”… А далi — змiтають. I все, що їм нинi потрiбно, — стерильне iнформацiйне поле. Країна в лайнi. Гидко це все… Але так не повинно бути. Тому не дивуйся, цього разу, як не дивно те зараз прозвучить, я з вами!”
Мiй знайомий зателефонував менi, бо прочитав новину — податкiвцi знову, вже вдруге за три мiсяцi, заблокували дiяльнiсть усiх шести пiдприємств, що забезпечують вихiд у свiт газети “Експрес”. Знову — жодних причин i жодних пiдстав. Мiсцевi податкiвцi клянуться, що це не вони, кивають на столицю. Столиця мовчить. А що скажуть?
…У перервi мiж шквалом дзвiнкiв до редакцiї я ще раз вiдкрила на монiторi фото головного податкiвця країни. А й справдi, мав рацiю мiй знайомий. Iз таким обличчям вiршiв не пишуть. Iз таким обличчям ставлять на колiна i приставляють пiстолет до потилицi. Якщо завтра прийдуть й до вас, тодi ви повiрите — це край. У кожного з нас завжди є два шляхи: мовчати або дати вiдсiч.
Я теж до вчорашнього дня вважала це дрiбницею. Думала, грають мускулами. Це ж бо чоловiки! А що вони нам зроблять, ми ж працюємо законно. Нашi податки дозволяють платити пенсiї тисячам пенсiонерiв. Ми створили тисячi робочих мiсць. Це ж вигiдно державi!
Так, це вигiдно будь-якiй країнi, крiм нашої, СПОТВОРЕНОЇ ними. У нас усе по-iншому. У нас зранку хтось Там, у високих кабiнетах, дiзнається про те, що написала газета “Експрес” у новому номерi. Наприклад, Саша, син Президента. Або Президент, батько Сашi. “Мля, опять! Подлецы! Наглецы! Нагнуть, мля”. Хтось iз них бере телефонну трубку, спiврозмовник чує добiрнi матюки. А потiм так лагiдно: “Слышь, Сань, сделай то, что надо, ты же умный”.
Саня — це мiнiстр Мiнiстерства доходiв, головний податкiвець. Крутий такий чоловiк, годинник за 330 тисяч гривень — “Айвiсi” колекцiї “Портуже Вiнтаж 1939”. Платиновий корпус та сапфiрове скло. Ремiнець зi шкiри крокодила. Таких годинникiв виготовили лише 500. “Айвiсi Портуже” цiєї ж колекцiї є у Президента Вiктора Януковича.
Клименко очолив одне з найпотужнiших силових вiдомств України — податкову, маючи лише 30 рокiв вiд народження. Чому? Вундеркiнд? Нi, тут простiше: у нього все в порядку з походженням — Олександр Клименко з Макiївки, що на Донеччинi. А ще вiн дружить зi Сашею Януковичем, старшим президентським сином. Належить до групи впливу, яку називають “Сiм’я”. “Сiм’я” Президента. Вiн та його друзi. За даними “Дзеркала тижня”, саме Олександр Янукович лобiював призначення Клименка головою ДПА України.
У цих людей є багато спiльного — майно, грошi, якiсь iнтереси. Мабуть, є ще щось, що тримає їх разом. Я не їхнiй психiатр, точно не знаю, але допускаю, що це — не художня лiтература. Знаю лише, що серед iншого у них є одне, що точно заважає їм жити, — ненависть до таких газет, як “Експрес”. Це заважає їм спати. Це заважає їм “мечтать”.
I такi люди сьогоднi керують країною.
Хтось пакує валiзи i втiкає вiд мерзоти цього свiту, не озираючись. Хтось якомога далi вивозить звiдси своїх дiтей. Але ж вiд себе НЕ ВТЕЧЕШ. Ви поважаєте того, хто вас зраджує? Отож-бо. Не треба бiльше зрад.
Настає час i стукає у дверi: “Виходь. Не бiйся. Не мовчи”.
Ольга ЄЖИЖАНСЬКА
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень