Ця публікація із сайту “Трускавець-медіа-інфо” на якому була розміщена на вимогу Романа Ілика була знята. Але збереглася у моєму архіві, і я вирішила ще раз витягти її на світ вже у ФБ. Бо реакція пана депутата на статтю була, мяко кажучи, неадекватною: депутат зничили істеричний крик, підняли на ноги очільників трускавецької “Батьківщини”, тупцяли ніжками і гримали кулачками, абсолютно щиро дивуючись: “Я ж свій, то чого на мене наїхали”. Як вам така позиція народного обранця? Надзвичайно промовиста – правда ж? Виявляється Ілик живе стереотипами совдепівських часів, коли категорично заборонялося критикувавти партійхих босів. І коли партійна вертикаль передбачала беззаперечний послух та виконання навіть безглуздих вказівок. Статтю з сайту прибрали, щоб міські “батьківщинівці” не отримали добряче на горіхи від свого лідера. Чи потрібен такий “діяч” у новому парламенті – питання риторичне.
У прямому ефірі – депутат Роман Ілик і виборче законодавство.
Минулої п’ятниці на трускавецькому радіо проходив радіоефір за участі народного депутата України Романа Ілика. Захотілося поділитися деякими враженнями від передачі. На жаль, депутат занадто увійшов «в роль» і забув, що радіоефір є досить обмежений часовими рамками – за несуттєвими монологами, які не стосувалися теми, забракло часу на гострі актуальні питання слухачів. Тема розмови була обрана направду важлива: виборче законодавство, політична ситуація в країні, проблеми міста Трускавця в контексті депутатської діяльності гостя студії. Опонентами народного депутата були журналісти радіо і громадські діячі.
І хоч депутат Ілик наголошував, що на сьогодні немає важливішого питання, ніж ситуація в зоні АТО, організація мобілізації, забезпечення вояків усім необхідним для ведення військової операції і якнайшвидшої перемоги, – все-таки слухачі і учасники радіоефіру залишилися при іншій думці: якби була можливість негайно поміняти склад Верховної Ради, то і антитерористична операція проходила б більш ефективно, і менше наших вояків склало б свої голови, і, можливо, в Україні вже запанував би мир, а отже, немає важливішої теми, ніж виборче законодавство, покликане змінити Верховну Раду.
Якщо навіть поверхово проаналізувати діяльність нашого парламенту за останні півроку, то не можна не помітити, що працює цей головний законодавчий орган країни вкрай неефективно. Нові законодавчі акти, які би в принципі змінили ситуацію в Україні, як це вимагав Майдан, як сьогодні вимагає громадськість, приймаються дуже повільно, таке враження, що при кожному такому новому законі чи змінах до нього депутати тяжко позбуваються чогось особистого. І щоб примусити Верховну Раду працювати більш ефективно, потрібні радикальні кроки. Якщо виборче законодавство залишиться тим самим, то якихось змін марно очікувати. Бо за старим виборчим законодавством ми отримаємо ту самісіньку Верховну Раду, а не хотілось би.
Новий законопроект про вибори розроблявся депутатською групою без залучення громадськості, тобто самі депутати знову розробляють закон самі під себе. Головні зауваження до виборчого законодавства озвучили представники громадськості. Практично усі вони були підтримані паном Іликом. Щоправда, відповідь на запитання, що особисто зробив депутат Ілик, аби змінити виборче законодавство саме так, щоб змінилася Верховна Рада, була досить розмитою. Як не прозвучало й чіткої відповіді на запитання слухачів: чи буде він знову йти у Верховну Раду з огляду на те, що народ вимагає нових облич?
Потому перейшли до власне проблем міста-курорту Трускавця. Тут також деякі речі вражали. Скидалося на те, що місцева проблематика – темний ліс для депутата. Одна слухачка запитала: чому депутат не проводить зустрічей з громадськістю Трускавця? На думку цієї слухачки, пан Ілик постійно обходить Трускавець і його проблеми своєю увагою. Депутат намагався спростувати цей закид. Але його відповіді на наступні запитання свідчили про інше: депутат направду не досить добре орієнтується в проблемах Трускавця. Наприклад, стосовно завищених тарифів від дрогобицького водоканалу, його необґрунтованого монопольного становища в регіоні, конфлікту інтересів дрогобицької і трускавецької громад в частині плати за водопостачання. За останньою інформацією, підвищення тарифів на воду у Трускавці – вимушений крок трускавецького водоканалу – тільки загострює ситуацію, адже трикратна різниця в платі за воду для споживачів двох сусідніх міст провокує соціальну напругу. Ця проблема зовсім не місцевого рівня, її вирішення потребує найвищих державних кабінетів. Зрозуміло, електорат Дрогобича є значно більш кількісний, ніж трускавецький, аби ставати на бік справедливості і здорового глузду – можливо, причина в тому…
Не виявив пан Ілик хоч більш-менш державницького стратегічного мислення при відповіді на запитання щодо енергоощадливих технологій, які активно запроваджує Трускавець в останні роки. Державний муж мав би сказати, що в контексті підвищення ціни на енергоносії, газ в тому числі, з огляду на політичну й економічну ситуацію в країні, пов’язану з неоголошеною війною, яку веде Росія – головний постачальник газу, саме енергоощадливі технології, такі як індивідуальне опалення помешкань українців та автономні котельні бюджетних установ – це рятівна паличка, за яку має ухопитися кожен громадянин, кожен керівник, аби убезпечити свою сім’ю, своє місто в такий нестабільний політичний і фінансово-економічний час. Натомість, відповідь депутат була така, що, здавалося, ніби він взагалі не розуміє, про що йдеться.
Однією з проблем Трускавця, яка потребує негайного вирішення, – це Постанова Кабміну про звільнення відомчих санаторіїв від плати за землю, у результаті чого міський бюджет втрачає близько 2,5 млн. грн. на рік. Виходить, що держава звільняє від плати за землю свої відомчі санаторії за рахунок місцевих громад, а компенсації не дає. Це, напевне, єдина із трускавецьких проблем, якою депутат Ілик направду займався. Його депутатське звернення ще перебуває на розгляді. Хоча у проблеми уже «борода» виросла, а депутатському запиту – щойно кілька місяців. Крім того, депутатський запит, напевне, не єдина форма депутатської діяльності – чому ж не використовуються інші?
Коли заговорили про депутатські пільги, то гість студії взагалі розгубився, сказав, що він не користується пільгами, бо їх відмінив новий Президент. При тому що офіційні ЗМІ друкують списки тих, хто скористався однією з пільг – компенсацією за проживання в Києві, – і серед них пан Ілик. Деякі пільги направду були недавно скасовані. Наголошую: скасовані! Ніхто від жодної пільги не відмовився власноруч. Та й скасовані лише деякі пільги, які стосуються переважно забезпечення після завершення депутатської каденції, тоді як їх усього було близько 40, а отже ще купа пільг залишилася. До речі, зарплату зменшили з 17 тис. грн. до 7 тис. грн. тільки з 1 липня і тільки на час проведення АТО. Так що «плачі», що депутат нібито є бідний, голий, босий, не оздоровлений – дещо перебільшені.
Наразі за час прямого ефіру отримано більше запитань, ніж відповідей. Деякі із запитань були для нашого депутата незручними, але їх треба ставити, аби спонукати людей думати, аналізувати, зіставляти. Адже потреба змін народжується від виважених, поставлених руба запитань.
Більша частина передруковано з ФБ сторінки Ольги Куц: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=278939482299047&id=100005489914330
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень